Методичні рекомендації

Розкриваючи перше питання, необхідно розглянути положення статті 17 КАСУ та з’ясувати особливості провадження щодо першої із названих категорій справ. Щоб відповісти на питання, що складає предмет оскарження у цій категорії адміністративних справ, необ­хідно з'ясувати зміст понять «рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень» (нормативно-правові акти, правові акти індивідуальної дії, дії суб'єкта владних повноважень, бездіяльність суб'єкта владних повноважень).

Під час розгляду другого питання необхідно ознайомитись зі новим терміном який ввів КАСУ «суб’єкт владних повноважень» та визначити поняття «владних управлінських функцій». Зокрема розглянути такі групи владних управлінських функцій, як вироблення (формулювання) політики; правове регулювання; надання адміністративних послуг; нагляд і контроль. Визначити та розглянути поняття «делегованих повноважень» та їх ознаки.

Небезпека свавільного втручання суб'єктів владних повноважень у сферу діяльності фізичних та юридичних осіб вимагає існування адміністративних процедур, які б слугували бар'єром для будь-яких проявів свавілля. Адміністративні процедури повинні ста­ти предметом регулювання окремого законодавчого акта. Однак до прийняття відповідного закону суди потре­бують хоча б рамкових критеріїв для оцінювання рішень, дій та без­діяльності суб'єктів владних повноважень. При відповіді на третє питання потрібно врахувати та детально розглянути закріплені у частині третій статті 2 КАСУ такі критерії оцінювання рішень, дій чи бездіяльності cуб’єктів владних повноважень.

Тема 2. Порядок розгляду справ щодо оскарження нормативно-правових актів суб’єктів владних повноважень

1. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів суб’єктів владних повноважень.

2. Правовий статус та види актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

3. Порядок розгляду справ щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРУ, Президента України, ВРЮ, ВККС.

Методичні рекомендації

До адмі­ні­стра­ти­вних судів мо­жуть бути оска­рже­ні будь-які но­рма­ти­вні чи інди­ві­дуа­ль­ні пра­во­ві ак­ти суб’єк­тів вла­дних по­вно­ва­жень з мо­ти­вів їх незаконно­сті чи не­відпо­ві­дно­сті пра­во­во­му ак­ту ви­щої юри­ди­ч­ної си­ли, крім ви­па­дків, ко­ли що­до та­ких ак­тів Конституці­єю чи за­ко­на­ми Укра­їни передбачено інший по­рядок судового про­ва­дження.

Зважаючи на те, що нормативно-правовий акт стосується інтересів багатьох суб’єктів, ст. 171 КАСУ створює можливості для врахування цих інтересів, а також для швидкого розгляду справи та широкого оприлюднення судового рішення щодо нормативно-правового акта. Розкриваючи зміст першого питання варто звернути увагу на те, що до но­рмативно-право­вих актів на­ле­жать рі­шення суб’єк­тів вла­дних по­вно­ва­жень, дія яких по­ши­рюєть­ся на не­ви­зна­че­не ко­ло фі­зи­ч­них чи юри­ди­ч­них осіб, і які при­зна­че­ні для неодноразо­во­го за­сто­сування. Необхідно також визначити поняття пра­во­во­го ак­та інди­ві­дуа­ль­ної дії та з’ясувати суб’єктний склад цієї категорії справ.

Відповідь на друге питання слід розпочати із з’ясування правового статусу Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Для цього необхідно проаналізувати норми Конституції України, Закону України «Про Вищу раду юстиції», Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та визначити, які акти приймають перелічені органи та в чому можуть полягати їх протиправні дії чи бездіяльність.

Розкриваючи третє питання, необхідно звернути увагу на ст. 171-1 КАСУ, що визначає особливості провадження у справах щодо оскарження постанов, дій чи бездіяльності ВРУ; указів, розпоряджень, дій чи бездіяльності Президента України; актів, дій чи бездіяльності ВРЮ; рішень, дій чи бездіяльності ВККС.