4. Зупинення артеріальної кровотечі.

При зупиненні артеріальної кровотечі при­тискають пальцем ушкоджену артерію вище від місця поранення в ділянці, де вона проходить поблизу кістки. Виконавши пальцеве притискання судини, треба швидко накласти джгут або закрутку та стерильну пов'язку.

Джгут накладають на стегно, гомілку, плече й передпліччя вище від місця кровотечі, ближче до рани, на одяг чи м'яку підкладку з бинта, щоб не прищемити шкіру. Застосовується при неефективності правильно накладеної стискувальної пов'язки, частковому чи повному відриві кінцівки, великих ранах, які супро­воджуються значною артеріальною кровотечею.

При артеріальній кровотечі джгут накладають з такою силою, щоби зупинити кровотечу. При занадто сильному здавлюванні тканин травмуються нервові стовбури кінцівок. Якщо джгут накладений недостатньо туго, артеріальна кровотеча підсилюється, тому що здавлюються тільки вени, по яких здійснюється відтік крові з кінцівки.

Правильність накладення джгута перевіряється відсутністю пульсу на периферичній судині. Час накладення джгута зі вказівкою щодо дати, години та хвилин зазначають у записці, котру підкладають під хід джгута так, щоб вона була добре помітна. Джгут на кінцівці варто тримати не більше за 1,5 год влітку та 1 год взимку, щоб уникнути її змертвіння нижче від місця накладення джгута. Коли з моменту його накладення минув зазначений час, необ­хідно виконати пальцеве притискання артерії, повільно, контролюючи пульс, послабити джгут на 5-10 хв і потім знову накласти його трохи вище від попереднього місця. Таке тимчасове зняття джгута повторюють щогодини, доки травмованому не буде надано хірургічну допомогу, при цьому щораз роблять позначку в записці.

Для зупинення кровотечі за допомогою закрутки використовують мотузку, скручену хустку, смужки ткани­ни. Імпровізованим джгутом може бути й пасок, який складають у подвійну петлю, надягають на кінцівку та затягують.

5. Надання допомоги при деяких видах зовнішніх кровотеч.

До зовнішніх кровотеч відносять такі:

• носові кровотечі,

• кровотеча після видалення зуба,

• вушна кровотеча.

При зупиненні носової кровотечі необхідно використати загальновживані заходи на до госпітальному етапі, а саме:

1. Усунути причину, що провокує і посилює кровотечу.

2. Забез­печити потерпілому притік повітря, а також повний фізичний та психічний спокій.

3. Допомогти пацієнту зайняти положення напівсидячи так, щоб попередити заковтування ним крові – голова дещо нахилена вперед. Для збирання крові підкласти рушник, серветку чи носову хустинку.

4. Якщо кровотеча пов’язана з перегріванням, необхідно перемістити його в затінок, покласти холодний компрес на голову або грудну клітку.

5. Притиснути пальцем відповідне крило носа на 3-5 хв.

6. Покласти холодний компрес (приміром, хустинку, змоче­ну холодною водою) на ніс і перенісся.

7. За допомогою пінцета ввести в носові ходи смужки вузького стерильного бинта, змочені 3% розчином перекису водню. Тампон в носовій порожнині можна залишити на 24 год.

8. Кров, що потрапляє в рот, необхідно спльовувати.

Кровотеча після видалення зуба виникає внаслідок розриву зубної артерії, капілярів періодонту і ясен. Переважно вона короткочасна і спиняється після притискання марлевого тампона, введеного в ямку зуба. В деяких пацієнтів кровотеча з рани не припиняється або припиняється і знову відновлюється через кілька годин і навіть діб. Більшість кровотеч після видалення зуба зумовлюється грубим розривом або розм’якшенням ясен, запальним інфільтратом, розширенням судин після дії адреналіну. Рідше повторні кровотечі з ямок зубів спричиняються порушенням зсіданням крові, геморагічним діатезом. Для спинення дентальних кровотеч після екстракції зуба в разі відсутності позитивного ефекту від попередніх дій необхідно звернутися до лікаря-стоматолога.

Кровотеча з вуха спостерігається при поранення зовнішнього слухового отвору і переломах основи черепа. Потерпілого вкладають на здоровий бік, голову дещо припіднімають, у слуховий отвір вводять марлю, складену у вигляді лійки, накладають асептичну пов’язку. Слуховий отвір промивати не можна.