Питання№2 Завчасна та безпосередня підготовка бойового застосування радіотехнічних підрозділів

Підготовка до бойового застосування починається з моменту отримання бойового завдання, продовжується безперервно і закінчується у момент виявлення власними засобами радіолокації повітряного противника.

Виділяють два етапи підготовки:

завчасна – з моменту отримання бойового завдання до приведення підрозділу у вищі ступені бойової готовності;

безпосередня – від моменту приведення підрозділу у вищі ступені бойової готовності до виявлення власними засобами радіолокації підрозділу повітряного противника.

Завчасна підготовка орлр до виконання бойового завдання включає:

- визначення заходів щодо підготовці роти до виконання бойового завдання;

- постановку бойових завдань підлеглим бойовим обслугам і радіолокаційним відділенням;

- планування виконання бойового завдання та відновлення порушеної боєздатності;

- організацію взаємодії з сусідніми орлр, зрдн, підрозділами радіолокаційної розвідки ВМС, СВ та Прикордонних військ;

- підготовку бойових обслуг до виконання бойового завдання;

- організацію усіх видів забезпечення та управління;

- організацію бойового чергування.

Безпосередня підготовка включає:

- посилення радіолокаційної розвідки повітряного противника;

- збільшення складу чергових сил та засобів;

- прийняття рішення на бойове застосування (виконання бойового завдання);

- постановку бойових задач підлеглим;

- збільшення запасів матеріальних засобів.

У ході підготовки до бойового застосування здійснюється:

- прийняття рішення командиром радіотехнічної бригади на бойове

застосування;

- командиром радіотехнічного батальйону, командиром окремої радіолокаційної роти – рішення на виконання бойового завдання.

Для доведення до підрозділів бойового завдання в ртбр розробляється бойовий наказ радіотехнічному підрозділу .

В бойовому наказі підрозділу визначаються:

- у першому пункті – стислі висновки щодо оцінки противника на напрямку бойового застосування підрозділу;

- у другому пункті (після слова "вирішив") – замисел бойового застосування бригади;

- у третьому пункті (після слова "наказую")– ставиться бойова задача підпорядкованому підрозділу;

- у четвертому пункті – завдання сусідніх підрозділів,сектори ведення ними радіолокаційної розвідки, організація взаємодії з ними;

- у п'ятому пункті – організація управління і зв'язку,порядок перепідпорядкування при виході зі строю старшого командного і запасного командного пунктів;

- у шостому пункті – час готовності підрозділу до виконання бойового завдання, місце розташування КП і ЗКП підрозділу, старшого КП і ЗКП та КП і ЗКП

з'єднання (частини) ЗРВ, авіації, РЕБ, порядок і терміни подання донесень, заступники.

Бойовий наказ підрозділу підписують командир і начальник штабу радіотехнічної бригади.

При усвідомленні замислу бойового завдання командир радіотехнічного підрозділу вивчає і усвідомлює замисел на бойове застосування радіотехнічної бригади, своє бойове завдання, визначає роль та місце підрозділу у виконанні

бойового завдання радіотехнічною бригадою.

Вивчаючи замисел бойового застосування старшого командира, командир радіотехнічного підрозділу з’ясовує основну мету бойового застосування свого підрозділу, а саме:

- на яких рубежах повинен бути виявлений повітряний противник;

- який напрямок є головним;

- які відомості про повітряного противника повинні бути добуті;

- якими способами вести розвідку та з ким взаємодіяти;

- яку за змістом, якістю, кому, по яких каналах та яким способом видавати бойову та розвідувальну інформацію.

При вивченні (усвідомлення) свого бойового завдання

командир підрозділу з’ясовує:

- в якому секторі та у взаємодії з ким вести радіолокаційну розвідку повітряного противника;

- в якій кількості та як використовувати канали зв’язку для передачі та прийому інформації;

- які варіанти дій підрозділу використовувати в різних умовах обстановки;

- які заходи проводити по підвищенню живучості;

- який мати резерв та як його використовувати;

- порядок перепідпорядкування підрозділу при втраті управління;

- порядок дій особового складу при застосуванні противником зброї масового ураження;

- встановлений термін готовності підрозділу до виконання бойової задачі.

В процесі усвідомлення бойового завдання командир визначає заходи, які

необхідно провести негайно до прийняття рішення на виконання бойового завдання, та віддає попередні розпорядження.

Після видачі попередніх розпоряджень командир радіотехнічного підрозділу приступає до розробки (уточненню) та оформлення бойових документів, а також підготовки (злагодження) бойових обслуг.

Порядок виконання бойового завдання командир роти відображає на робочій карті масштабу 1:500000 (1:1000000).

На карту наносяться: бойовий порядок підрозділу, казарма, система опорних пунктів оборони, пости візуального спостереження, окопи відділень, вогневі точки, позиції кулеметів (або ПЗРК) і гранатометів, лінії зв'язку для управління наземною обороною, можливі напрямки удару наземного противника, місця дислокації і позиції взаємодіючих сил і засобів, канали зв'язку з ними, місця установки інженерних загороджень і мінних полів, відповідальні сектори оборони, орієнтири і порядок вогневої взаємодії.

ПИТАННЯ №3. Бойове застосування радіотехнічних підрозділів у ходе бойових дій

Як відомо, головним призначенням радіотехнічних військ у ході бойових дій є своєчасне виявлення повітряного нападу та видача радіолокаційної інформації належної якості. Тому вже при безпосередній підготовки до бойових дій в частинах

РТВ посилюється радіолокаційна розвідки повітряного простору, збільшується склад чергових сил і засобів, збільшується запас матеріальних ресурсів впідрозділах, приймається рішення та ставляться бойові завдання. В умовах вкрай обмеженого часу або принеповних даних обстановки бойове завдання підрозділам є – круговий огляд повітряного простору (пошук в секторах, подіапазонах висот).

З виявленням передовими підрозділами бригади повітряних цілей починається бойове застосування (бойова робота) військової частини РТВ (ртбр).

Бойове застосування – це організоване використання в бою (операції) радіотехнічних підрозділів і з’єднань різних родів військ(сил) як самостійно, так і у взаємодії один з одним з метою виконання бойових задач.

В ході організації виконання бойового завдання першим етапом діяльності командира є розробка та прийняття їм рішення на виконання бойового завдання.

Командир роти віддає усний бойовий наказ, в якому він:

• ставить бойові завдання підлеглим з ведення радіолокаційної

розвідки та видачі РЛІ;

- призначає відповідальних виконавців;

- вказує терміни виконання окремих заходів, порядок взаємодії та

управління, організацію всіх видів забезпечення та порядок

відновлення порушеної боєготовності.

Про заходи, які спрямовані на виконання поставленого бойового

завдання, командир підрозділу доповідає старшому начальнику.

Після видачі попередніх розпоряджень командир радіотехнічного

підрозділу приступає до розробки (уточнення) і оформлення бойових

документів та підготовки (злагодження) бойових обслуг.

Порядок виконання бойового завдання командир роти відображає

на робочій карті масштабу 1:500000 (1:1000000).

Засоби повітряного нападу діють на різних висотах, у тому числі на гранично малих, під прикриттям активних та пасивних перешкод, застосовуючи різні тактичні прийоми при нанесені ракетних і бомбових ударів по об’єктах ППО та аеродромах винищувальної авіації.

При цьому в любому випадку ЗПН будуть прагнути подавити в першу чергу засоби виявлення ППО та систему зенітного ракетного вогню.

Тому для радіотехнічних підрозділів вже з перших хвилин нальоту складеться дуже складна повітряна обстановка і ефективність бойового застосування РТВ буде суттєво залежить від якості управління, твердих умінь та навичок бойових обслуг РЛС (РЛК) і бойових розрахунків КП, підготовки, досвіду та ерудиції командування.

При виявлені перших повітряних цілей необхідно визначити напрямки головних ударів, типи та склад літаків в групах,можливий характер дій ЗПН. На підставі отриманої інформації командир оцінює обстановку, приймає рішення, ставить підлеглим підрозділам задачі з своєчасного виявлення і супроводження повітряних цілей з урахуванням їх особливостей та задачі щодо видачі якісної радіолокаційної інформації відповідним КП частин ЗРВ, ВА і РЕБ.

До цілей, що мають свої особливості відносяться:

- цілі, що діють на малих і гранично малих висотах;

- цілі, що діють на великих висотах;

- швидкісні та маневруючи цілі;

--малорозмірні цілі;

- літаки-розвідники та літаки РЕБ;

- літаки дальнього радіолокаційного виявлення і управління (ДРЛОІУ ).

Пошук, виявлення і супроводження таких цілей має свої особливості, які необхідно враховувати при постановці задач.

З метою підтримки постійної напруженості військ ПС та зриву заходів щодо відновлення порушеного угрупування противник між масованими ракетно-авіаційними ударами, як правило, буде вести систематичні бойові дії.

Систематичні бойові дії ведуться окремими літаками та невеликими групами літаків, які наносять удари по окремих об’єктах, що залишилися не пошкодженими в ході МРАУ або знову виявлених об’єктах. Для виявлення результатів першого удару, непошкоджених та заново розгорнених об’єктів ППО противник веде інтенсивну повітряну розвідку спеціальними літаками стратегічної і тактичної розвідки.

Застосування авіації в цей час характеризуються маневровими діями літаків за напрямком, висоті та швидкості, невеликою щільністю нальоту, автономними діями окремих груп літаків тактичної і стратегічної авіації, широким застосуванням високоточної зброї та індивідуальних і групових засобів РЕБ.

Головними задачами для РТВ в період систематичних бойових дій є:

- виявлення повітряного противника з різних напрямків;

- своєчасна видача радіолокаційної інформації на старший і взаємодіючі КП;

- відновлення централізованого управління підпорядкованими підрозділами та взаємодії з сусідами;

- відновлення порушеного угрупування та радіолокаційного поля ртбр шляхом маневру підрозділами і засобами, використанням резерву та ремонтом озброєння і техніки.

Виявлення повітряних цілей у боєздатних підрозділах здійснюється шляхом кругового пошуку боєздатними РЛК (РЛС). Інформація про виявленні цілі передається на КП ртбр по діючим каналам зв’язку. При відсутності централізованого управління командир підрозділу приймає наполегливі заходи по відновленню зв’язку зі старшим КП та переходить на схему децентралізованого управління.

Схема децентралізованого управління передбачає оперативне підпорядкування підрозділу до найближчого підрозділу (частини) РТВ або найближчої частини (підрозділу), яка використовує радіолокаційну інформацію для забезпечення бойових дій.

В період систематичних бойових дій командир та бойовий розрахунок КП аналізують обстановку, яка склалася, та визначають наявний і потрібний час для відновлення порушеного угрупування РТВ.

У заключній частині викладач підводить підсумки групового заняття з оголошенням результатів оцінювання студентів, відповідає на запитання студентів, надає завдання на самостійну підготовку та оголошує тему наступного заняття.