Харківський університет Повітряних Сил

імені Івана Кожедуба

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри № 803

В.О. ІВАНЮК

. .20 р.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення групового заняття

з навчальної дисципліни

Військова підготовка

з розділу

3.5. Тактика авіації Повітряних Сил Збройних Сил України

Тема 3.5.10. Основні поняття форм бойового застосування, способів бойових дій, бойових порядків і бойових можливостей авіаційних частин (підрозділів)

Тема групового заняття № 7. Основні поняття бойових порядків і бойових можливостей авіаційних частин (підрозділів)

Навчальний потік (групи) студенти за всіма авіаційними ВОС

Час 2 години

Місце проведення лекційна аудиторія

Навчальні та виховні цілі:

вивчити бойові порядки і бойові можливості авіаційних частин (підрозділів);

розвивати у студентів творчу активність, ініціативу і самостійність, формувати в них творче тактичне мислення.

Навчальні питання і розподіл часу

Зміст навчальних питань	Час (хв.)
Вступ. Поточний контроль знань студентів (усне опитування) 1. Бойові порядки авіаційних частин (підрозділів). 2. Бойові можливості авіаційних частин (підрозділів). Підведення підсумків заняття.	5 10 40 30 5

Навчально-матеріальне забезпечення:

комплект діапозитивів (слайдів), діапроектор (проекційний апарат);

комп’ютер, мультимедійний проекційний апарат;

кінофрагменти.

Навчальна література:

1. Моісеєнко В.Д., Полуйко О.М., Онипченко П.М., Патюков О.В. Тактика авіації Повітряних Сил Збройних Сил України. Частина І. Основи тактики авіації Повітряних Сил Збройних Сил України: навч. посіб. – Х.: ХУПС, 2008. – 146 с.

2. Тактика авіації Повітряних Сил Збройних Сил України. Частина ІІ. Тактика авіаційних частин (підрозділів): навч. посіб. О. Б. Котов, В. Д. Моісеєнко, О. М. Полуйко та ін. / За загальною редакцією О. Б. Котова – Х: ХУПС, 2009. – С. 58-59.

Зміст заняття та методика його проведення Організація проведення групового заняття

Підготовка до групового заняття починається завчасно. Викладач під час підготовки до заняття повинен розглянути рекомендовані джерела інформації, які він до заняття завчасно повинен довести до студентів, а також вивчити методичні рекомендації щодо проведення заняття.

До вступної частини викладач повинен:

перевірити загальний порядок в аудиторії;

перевірити додержування студентами форми одягу;

дати вказівки щодо усунення недоліків;

після докладу командира (чергового) навчальної групи перевірити наявність студентів.

У ході проведення заняття викладач повинен слідкувати за додержуванням студентами статутних положень під час відповідей на запитання та з підтримання військової дисципліни.

Порядок проведення групового заняття

У вступній частині необхідно оголосити тему, довести цілі групового заняття і навчальні питання, що розглядаються.

До розгляду першого навчального питання, з метою перевірки якості вивчення студентами лекційного матеріалу за темою, як правило, проводиться усне опитування.

Після перевірки готовності слухачів до заняття викладач стисло підводить підсумки і переходить до розгляду навчальних питань основної частини заняття.

1. Бойові порядки авіаційних частин (підрозділів)

Під загальним поняттям “порядок” розуміють правильний, налагоджений стан розташування будь-чого. У військовій науці порядком називається військова побудова. Наприклад: бойові порядки механізованих підрозділів, рухатися похідним порядком.

Бойовий порядок авіаційної частини (підрозділу) – це взаємне розташування авіаційних частин (підрозділів) і літаків (вертольотів) у повітрі для спільного виконання бойового завдання (польоту). Він визначається командиром або встановлюється старшим командиром (начальником) при спільних діях частин (підрозділів) різних родів авіації.

Бойові порядки авіаційних частин (підрозділів) повинні відповідати замислу майбутніх бойових дій і забезпечувати:

повне використання бойових можливостей авіаційних частин (підрозділів) і окремих літаків;

тактичну (вогневу) взаємодію;

успішне подолання ППО противника;

найкращі умови для спостереження за повітряним простором, пошуку цілей, виходу на аеродроми (площадки) десантування;

ефективне застосування засобів авіаційного озброєння екіпажами літаків;

свободу маневру й пілотування;

зручність і безперервність управління;

безпеку літаків від зіткнення в повітрі з наземними перешкодами, а також від ураження своїми авіаційними засобами ураження.

Бойові порядки характеризуються трьома параметрами: глибиною, шириною і висотою, що відповідно визначаються дистанціями, інтервалами і перевищеннями (приниженнями) між літаками, парами та авіаційними підрозділами, що складають бойовий порядок у повітрі.

У залежності від величин зазначених параметрів бойові порядки літаків та авіаційних підрозділів можуть бути таких видів: зімкнений, розімкнений і розосереджений.

У зімкненому бойовому порядку літаки та авіаційні підрозділи розташовані один відносно іншого на мінімальних за умовами безпеки польоту дистанціях, інтервалах і перевищеннях (приниженнях).

Під час польоту у зімкненому бойовому порядку досягається висока щільність удару, скорочується час атаки цілі, забезпечується управління особистим прикладом командира, але утруднюється маневр і пілотування літака, особливо на великій швидкості й малій висоті польоту.

У розімкненому бойовому порядку літаки та авіаційні підрозділи розташовані один відносно іншого на збільшених дистанціях, інтервалах і перевищеннях (приниженнях) на візуальній видимості або видимості за приладами.

Під час польоту у розімкненому бойовому порядку забезпечується виконання послідовних атак авіаційними ланками, парами і поодинокими літаками, полегшується пілотування, маневр авіаційних підрозділів на маршруті та в районі цілі, спостереження за повітряним простором та пошук цілі.

При діях у районі цілі дистанції й інтервали у розімкненому бойовому порядку повинні забезпечити безпеку від авіаційних засобів ураження, що застосовуються літаками (групами літаків), які летять попереду.

У розосередженому бойовому порядку літаки та авіаційні підрозділи розташовані один відносно іншого за межами візуальної видимості або видимості за приладами. Даний бойовий порядок застосовується при діях вночі і вдень у складних метеоумовах.

При виконанні бойових завдань авіаційні частини (підрозділи) застосовують такі основні форми бойових порядків: “колона”, “пеленг”, “клин”, “фронт”, “змійка”.

Приклади форм бойових порядків пар, авіаційних ланок і ескадрилій ВА наведені на рис. 1.1.

Бойовий порядок авіаційних частин (підрозділів) може складатися з груп різного тактичного призначення: основної групи, груп забезпечення і резервної групи (резерву).

Кількість, склад і місце цих груп у бойовому порядку авіаційних частин (підрозділів) визначається в залежності від поставленого бойового завдання та умов його виконання.

Варіант побудови бойового порядку бр ТА подано на рис. 1.2.

Основна група складає основу бойового порядку та призначається для безпосереднього виконання поставленого бойового завдання авіаційними частинами (підрозділами). Основна група бойового порядку частин (підрозділів) різних родів авіації може бути: ударною, десантною, транспортною та ін.

Групи забезпечення призначені для створення сприятливих умов основній групі. До них відносяться групи: дорозвідки, РЕБ, придушення засобів ППО, прикриття, демонстративна, позначення (освітлювання) цілей та ін.

Група дорозвідки призначена для уточнення місцезнаходження (координат), напрямків і швидкості руху цілі, характерних орієнтирів для виходу на неї, а також уточнення відомостей про засоби ППО противника, радіаційну обстановку, погодні умови і передачу цих відомостей командирам основної чи інших груп та на відповідний ПУ. Група дорозвідки виконує політ попереду основної групи на часовому інтервалі, що забезпечує дорозвідку і передачу необхідних даних до виходу авіаційних підрозділів на ціль.

Група РЕБ виконує завдання щодо придушення активними і пасивними перешкодами РЛС виявлення, розпізнавання і наведення ЗКР і винищувачів противника, а також координаторів ГСН КАР класу “поверхня – повітря” і “повітря – повітря”. Завдання з ведення РЕБ здійснюють також літаки інших груп тактичного призначення поряд з виконанням основного завдання.

Група придушення засобів ППО уражає (знищує) наземні засоби ППО противника на маршруті польоту та в районі цілі. Місце групи в бойовому порядку визначається так, щоб удари по наземних засобах ППО противника були завдані до визначеного моменту виходу основної групи на рубіж пуску ЗКР (відкриття вогню ЗА) або на рубіж виявлення РЛС противника.

Група прикриття від атак винищувачів (вертольотів) противника відбиває атаки винищувачів (вертольотів) противника по літаках основної групи та інших груп.

Демонстративна група призначена для відвертання уваги противника від основної групи, створення сприятливих умов для подолання об’єктової ППО противника. Демонстративна група виконує бойовий політ спільно з основною групою до визначеного рубежу або за самостійним маршрутом. Відповідні дії демонстративної групи можуть поєднуватися з веденням дорозвідки, ураженням (знищенням) наземних засобів ППО противника або застосуванням засобів РЕБ.

Група позначення (освітлювання) цілей створюється при веденні бойових дій у складних умовах для візуального пошуку і виявлення цілей (вночі, у сутінках, вдень при обмеженому огляді місцевості). Вона здійснює політ попереду основної групи на часовому інтервалі, що забезпечує своєчасне виявлення і позначення (освітлювання) цілей, і також передачу про них необхідної інформації командиру основної групи. При позначенні (освітлюванні) цілей літаки групи застосовують світлові або радіотехнічні засоби.

Резервна група (резерв) призначена для вирішення раптово виникаючих завдань або для нарощування (посилення) зусиль основної групи.