2. Основні тактико-технічні характеристики основних типів літаків та овпс держав нато в Європі

Відповідно до складу основних авіаційних підрозділів ТА ОВПС держав-членів НАТО в Європі можливо констатувати, що основними бойовими літаками ТА є винищувачі і штурмовики.

Основні тактико-технічні характеристики (ТТХ) та авіаційне озброєння основних типів бойових літаків ТА ОВПС держав-членів НАТО наведені у табл.2.1 і 2.2.

F-15E Strike Еаglе – двомісцевий багатоцільовий всепогодний ударний винищувач (McDonell Douglas, США). Серійне виробництво почато 11 грудня 1986 р. Постачання перших літаків на озброєння у ВПС США здійснювалось з квітня 1988 р., з подальшим його закінченням у 1994 р. Одномісцевим варіантом F-15E є літак F-15F.

Літак F-15E виконаний за класичною схемою, має мале навантаження на стріловидне крило, силову установку з двома турбореактивними двоконтурними двигунами з форсажною камерою згоряння (ТРДДФ) типу F-100-PW-229 і двохкільове хвостове оперення.

Він призначений, в основному, для нанесення ударів по наземних цілях. Склад авіаційного озброєння такий: керовані авіаційні ракети (КАР) класу “повітря-поверхня” (“Пв-Пх”) – до 6×AGM-65А Maverick; протирадіолокаційні ракети (ПРЛР) – до 2×AGM-88А HARM; некеровані авіаційні ракети (НКАР) – 19×LAU-3; керовані авіаційні бомби (КАБ) – до 7×GBU-10 Paveway II, до 15×GBU-12, до 2×GBU-15, до 5×GBU-24 Paveway III, до 2×GBU-28, AGM-130; бомби вільного падіння (БВП) – 20× Mk.20, до 26×Mk.82, до 7×Mk.84; напалмові бомби BLU.

Літак F-15E, при необхідності, застосовується в якості носія ядерної зброї, для чого передбачена підвіска ядерних бомб – до 5×В-51 (В-61). Однак, F-15E успішно виконує завдання щодо поразки (знищення) повітряних цілей, для чого у складі його авіаційного озброєння є такі засоби: КАР класу “повітря-повітря” (“Пв-Пв”) – до 8×AIM-120 AMRАAM, до 4×AIM-7F/M Sparrow, AIM-9L/M Sidewinder, а також 20-мм гармата M61A1 Vulcan (512 набоїв). Крім того, F-15E застосовується у якості літака цілевказівок з передачею інформації про виявлені цілі для інших ударних літаків або забезпечує наведення зброї, що управляється на ціль шляхом підсвітлювання її променем лазеру.

Склад бортового радіоелектронного обладнання (БРЕО) F-15E такий: центральний комп’ютер IBM Honeywell ASK-6, багатофункціональна радіолокаційна станція (РЛС) APG-70 з системою управління зброєю AWG-27, підвісна оптико-електронна прицільна навігаційна система LARTIN і радіовисотомір AN/APN-232. Додаткове обладнання, у тому числі розвідувальна апаратура і лазерний цілепокажчик, встановлюється у конформних паливних баках. Тактична обстановка і пілотажно-навігаційна інформація відображаються за допомогою системи нашоломної і відображення інформації на лобовому склі, а також за допомогою індикаторів (інформація від інфрачервоної станції системи LARTIN, від приймача попередження про радіолокаційне опромінювання, для виведення карти місцевості тощо).

F-16С Fighting Falcon– багатоцільовий винищувач (Lockheed Martin, США). Рік прийняття на озброєння – 1984.

Літак F-16C є монопланом з посередньо розташованим крилом, що має інтегральну аеродинамічну компоновку, що відрізняється плавним спряженням фюзеляжу і формою крила у вигляді трапеції з порівняно малою стрілоподібністю по передній кромці. Фюзеляж типу напівмонокок. Силова установка з одним двигуном (1×ТРДДФ F-114-GE-400) знаходиться у хвостовій частині фюзеляжу. Він обладнаний засобами зниження помітності (металізований ліхтар кабіни із зовнішнього боку, застосовані матеріали радіопоглинання у зоні повітрязаборників), що дозволяє знизити ефективну площу розсіяння (ЕПР) на 40%.

Він призначений для завоювання переваги у повітрі, а також нанесення ударів по наземних цілях і розвідки. Склад авіаційного озброєння такий: КАР класу “Пв-Пв” – до 4×AIM-7F/M

Таблиця 2.1