2. Характеристика звітної форми 1 Баланс.

Бухгалтерський баланс – це спосіб узагальненого відображення в грошовій оцінці стану господарських засобів та джерел їх утворення на певну дату у формі звітної таблиці, складеної бухгалтером для внутрішніх та зовнішніх користувачів з метою прийняття ними управлінських та інвестиційних рішень.

Баланс поділяється на дві рівновеликі сукупності показників:

1) активів; 2) пасивів.

Він містить інформацію про фінансовий стан підприємства на даний момент часу. Ліва сторона балансу (актив) відображає ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до надходження економічних вигод у майбутньому, а права (пасив) – зобов’язання підприємства, тобто його заборгованість, яка виникла внаслідок минулих подій, використання яких, як очікується призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

З вищевказаного випливає, що засоби підприємства завжди дорівнюють сумі його зобов’язань та капіталу, і ми одержуємо балансове рівняння:

Засоби = зобов’язання + капітал

Цей принцип також називається принципом двосторонності, що передбачає рівність двох сторін між собою завжди.

Принцип двосторонності є одним із перших фундаментальних принципів бухгалтерського обліку. Він формулюється у вигляді рівняння і пов'язує між собою три поняття: засоби, зобов’язання та капітал.

Особливостями, балансу у Україні є:

1. Бухгалтерський баланс складається за формулою встановленою Міністерством фінансів України;

2. У Бухгалтерському балансі порівнюються дані на початок і кінець звітного періоду;

3. Статті балансу групуються за певною ознакою;

4. Не допускається взаємне погашення активів і пасивів балансу;

5. Статті балансу відображають дані бухгалтерського обліку, відповідно що фактичної наявності за результатами інвентаризації;

Оцінка статей здійснюється відповідно до положень Національних облікових стандартів

Особливістю групування статей Балансу є їх тісний зв’язок з Планом рахунків (рис. ). Інформація для складання бухгалтерського балансу - це сальдо рахунків, як правило, на останній день звітного періоду. Разом з тим, слід відмітити, що у чинній формі Балансу відсутніми є коди рахунків, що, на нашу думку, є не зовсім зручним. У формі Балансу, яка існувала до 1.01.2000 р. коди рахунків зазначались у дужках, що було доречним і зручним для працівників бухгалтерії. Водночас, позитивним є те, що структура діючого Плану рахунків максимально орієнтована на потреби складання фінансової звітності, тому у ньому виділені балансові рахунки (класи 1–6) та номінальні або транзитні рахунки (класів 7–9).

К ласи Плану рахунків		Розділи балансу
		Актив
Клас 1. Необороні активи		Необоротні активи
Клас 2. Запаси		Оборотні активи
Клас 3. Грошові кошти, роз­рахунки та інші активи		Витрати майбутніх періодів
		Пасив
Клас 4. Власний капітал та забезпечення зобов’язань		Власний капітал
		Забезпечення наступних витрат і платежів
Клас 5. Довгострокові зо­бов’язання		Довгострокові зобов’язання
		Поточні зобов’язання
Клас 6. Поточні зо-бов’язання		Доходи майбутніх періодів

Рис. . Зв’язок між рахунками та розділами балансу

Балансові рахунки згруповані таким чином, щоб їх залишки (сальдо) відповідали статтям Балансу. При цьому рахунки об’єднані в окремі класи відповідно до розділів активу і пасиву Балансу, а саме: показники активу формують на основі рахунків класів 1–3, а пасиву балансу – на підставі рахунків класів 4–6. При цьому Баланс складають шляхом перенесення сальдо цих рахунків на відповідні статті балансу, які, як правило, відповідають назвам тих рахунків, залишки за якими на них відображають.

При заповненні статей балансу підприємства за звітний період слід забезпечити відповідність показників вступного сальдо на початок року трансформаціям, що мали місце. Вступне сальдо статей балансу на початок року являє собою сальдо статей балансу на кінець попереднього року за даними затвердженого річного звіту.

Перед складанням річного Балансу ретельно перевіряють всі показники. При цьому обов’язковою умовою його складання є проведення інвентаризації матеріальних цінностей, грошових коштів, сум дебіторської і кредиторської заборгованості, які будуть відображені за відповідними балансовими статтями. Згідно з ЗУ “ Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні “таку інвентаризацію проводять наприкінці звітного року. Відповідна норма Закону прямо вказує на обов’язковість проведення такої інвентаризації: “Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан та оцінка”.