Довіра у спілкуванні

Від дотримання принципу довіри у спілкуванні багато в чому залежить повчальний ефект тренінгу. Лише довірча, доброзичлива атмосфера в групі створить можливість для ненормативних і щирих висловів учасників зі всіх обговорюваних проблем. Довірчість тут не лише виступає як колективний експерт по відношенню до кожного учасника, але і покликана скоректувати спілкування, особистий стиль взаємодії учасників в ході виконання вправ, що моделюють ті або інші сторони професійної діяльності.

Отже, створення і підтримка в групі клімату максимальної психологічної довіри і відвертості — одне з центральних завдань керівника тренінгу. Її вирішенню може сприяти спеціальна організація групового простору в ході проведення занять. Звичайно в роботі використовується прийом кругового розташування учасників обличчям один до одного. Керівник занять як рівний учасник СПТ перебуває в загальному колі. Мета такого розташування — зміна у членів коректувальної групи стереотипних установок і уявлень про те, як повинні проводитися і організовуватися заняття, яку роль повинен грати в них керівник.

Окрім відмічених основних принципів, що обумовлюють успішність проведення СПТ, важливо дотримувати і ті, які відображають особливості учасників у взаємозв'язку і взаємодіях в процесі спільної роботи. До них можна віднести:

• добровільність і конфіденційність участі в СПТ;

• рівність позицій, визнання особових норм кожної людини;

• безпека учасників і захищеність їх від грубості;

• безсторонність і усвідомлення особових блокуючих ролей;

• схвалення і взаємопідтримка учасниками один одного і екологічність комунікацій, інтелектуальний і емоційний ризик;

• гнучкість рольової тактики і ін.

Дотримання принципів СПТ дозволяє вирішити подвійне організаційне завдання. З одного боку, забезпечити (С343) позицію кожного учасника заняття, яка характеризується активністю, партнерством, об'єктивуванням поведінки і дослідницькою спрямованістю, з іншої — надати керівнику можливість вибрати оптимальну тактику проведення заняття. Тут найбільш продуктивними варіантами заняття визнається орієнтування групи на керівника, центрування групи на учасника, підтримку спільної відповідальності. Окремий вибраний варіант або їх поєднання забезпечує максимально ефективну реалізацію можливостей соціально-психологічного тренінгу.

Заняття методом соціально-психологічного тренінгу включає чотири етапи:

1. Створення єдиного психологічного простору, а також зворотного зв'язку (окремий учасник, вся група і навпаки).

2. Проведення дискусій, гри, полілогу або інтерв'ювання для створення ситуацій рефлексії.

3. Вирішення конкретних задач, оволодіння знаннями, навичками, уміннями, а також досягнення іншої розвиваючої або коректувальної мети.

4. Релаксаційні відновні вправи для зняття психологічної напруженості і підбиття підсумків заняття.

Кожен етап, своєю чергою, передбачає відповідні фази:

• визначення цілей, теми дискусії, характеру проблеми, орієнтацію на них учасників заняття;

• кругову дискусію з обговорюваної проблеми, збір інформації, думок, нових ідей, пропозицій від усіх її учасників;

• впорядкування інформації і її обговорення;

• обгрунтування альтернатив і сумісна їх оцінка;

• підбиття підсумків дискусії, спільне резюмування;

• зіставлення цілей заняття з отриманим результатом;

• зняття психологічного навантаження, підбиття підсумків заняття.

Всі методи СПТ орієнтуються на широке використання повчального ефекту групової взаємодії, включення в сценарій заняття елементу співтворчого пошуку, широкого застосування різних видів моделювання (С344). Найбільш поширені групова дискусія і ігровий метод.

Групова дискусія використовується в основному у формі аналізу конкретних ситуацій і у формі групового самоаналізу.

Форми ігрового методу можуть бути різними. Найчастіше використовуються наступні:

1. Психотехнічні ігри, мета яких — зняття психічної напруженості, розвиток внутрішніх психічних сил конкретної людини; серед основних типів психотехнічних ігор можна виділити:

• ігри-релаксації

• адаптаційні ігри

• ігри-формули

• ігри-звільнення.

Регулярне виконання кожним членом групи психотехнічних ігрових вправ допоможе йому правильно орієнтуватися у власних психічних станах, адекватно оцінювати і ефективно управляти собою.

2. Ігрові методи вирішення конфлікту. Ці методи грунтуються на всілякому розвитку здатності виучуваних рефлексії, тобто відтворенню у свідомості думок і почуттів партнерів по спілкуванню (хоч би і конфліктному), а також емпатії, що є технікою проникнення у внутрішні переживання іншої людини.

3. Ігри-захисти від маніпулювання. Для повсякденної практики психолога неоціненна роль ігор, що захищають від маніпулювання і розвивають інтуїцію.