Розміщення учнів за партами:

___

Класна дошка

Стіл вчителя

2,5

1

,0 0,75 0,75 0,5

3333

Шафа

Для поліпшення гігієнічного стану класної кімнати перш за все потрібно, щоб усі парти мали ростові номери, що дасть можливість правильно розсадити учнів відповідно їхнього зросту. Крім цього розмістити шкільні парти на визначеній гігієнічними нормами відстані від вікон, учительського столу, класної дошки, стін, шафи тощо.

Також обов’язково потрібно тримати класну кімнату в чистому стані, особливу увагу слід приділити панелям та вікнам (бо як було виявлено за попередніми спостереженнями вони мають не зовсім відповідний гігієнічний стан).

Проаналізувавши схему розсадження учнів я з’ясував, що при виборі відповідного місця за партою вчитель орієнтувався і враховував особливості здоров’я дітей.

ІІ. Гігієнічна оцінка розкладу уроків у школі

Режим учнів у школі повинен бути таким, щоб на кожний наступний урок учень приходив не втомленим, щоб наприкінці дня не було сонливості і працездатність під кінець тижня знижувалась не суттєво. Цьому значною мірою сприяє раціональний режим та правильно складений розклад уроків.  При складанні розкладу уроків необхідно дотримуватись таких вимог: 1.    Враховувати денну і тижневу динаміку працездатності в поєднанні із складністю предметів. Відома така динаміка змін працездатності учнів протягом дня: перший урок не дуже продуктивний (фаза впрацьовування), 2-3-й уроки відповідають фазі стійкої працездатності, тобто максимально продуктивні 4-й урок для учнів початкових класів малопродуктивний, для учнів середніх та старших класів – більш-менш продуктивний (фаза компенсованої втоми); 5-ті і особливо 6-ті уроки як правило малопродуктивні. Досить часто вони є причиною розвитку перевтоми учнів. При організації тижневої динаміки працездатності школярів встановлено, ще найменш продуктивних днів є понеділок і п’ятниця (субота), найбільш продуктивний – вівторок і середа. Денну і тижневу динаміку працездатності школярів належть враховувати при складанні розкладу уроків: на дні і години високої працездатності відвести складні предмети, на дні і години зниженої працездатності – більш легкі предмети. 2.    Чергувати уроки з врахуванням їх складності. Вчителям фізвиховання належить так організовувати свій урок, щоб на наступний урок учні прийшли не надмірно збудженні рухливою активністю. 3.    Між уроками повинні бути достатні і належним чином організовані перерви.

Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня , а також правильне чергування протягом і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здоров’я і фізичної культури. Для учнів 7-9 класів спарені уроки дозволяються при проведенні лабораторних і контрольних робіт, написанні творів, трудовому навчанні.

При проведенні оцінки розкладу уроків, рекомендується методика розроблена Н.П. Гребняком і В.В. Машиністовим (1993р.). За цією методикою кожен предмет має різний бал складності.

Предмет	Ступінь важкості
Геометрія	6
Алгебра	5,5
Іноземна мова	5,4
Хімія	5,3
Фізика	5,2
Біологія	3,6
Укр. Мова	3, 5
Укр. Література	1,7
Історія	1,7

Також відповідно до ступеня складності уроки були розподілені на групи (від найважчих до найлегших).

Група А – математика та іноземна мова

Група Б – фізика, хімія

Група В – біологія, географія, історія

Група Г – укр. мова і література

Група Д – креслення, малювання, трудову навчання, музика, співи, фізична культура.

Уроки групи А, Б не рекомендується ставити першими чи останніми, найкраще, щоб вони проводилися з 10 до 12-ої години, коли найвища активність розумової діяльності.

Аналіз розкладу уроків 8-Б класу СШ №13 проводиться на основі вище зазначених вимог та методик.