Завдання для педагогічної практики змістовного модуля «Шкільна гігієна» Студента групи і-41 Костенка Віктора

Рівень теоретичної готовності до виконання завдань практики:

І. Відповіді на тестові питання

1. Учням якого зросту потрібна парта групи Г:

в) 165 см

2. Відстань від дошки до останньої парти повинна бути не більше:

в) 9 м

3. Нормований рівень освітленості класу при штучному освітленні складає:

в) 300 лк

4. Скільки м ³ повинно припадати в класі на 1 учня:

г) 5 м ³

5. На якій відстані від зовнішньої стіни розташовують парти:

д) 1 м

7. Куди слід орієнтувати вікна класних приміщень:

в) на південь

8. На якій відстані від вікон школи слід висаджувати високі дерева:

в) 10 м

9. Рівень дошки над підлогою в старших класах складає:

в) 95 см

10. Світловий коефіцієнт навчальних приміщень складає:

б) ¼

ІІ. Загальна гігієнічна характеристика школи

Розташування Петрівцівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів розташована за адресою вул. Шкільна 53, відповідає всім правилам і нормам влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організацій навчально-виховного процесу. Вона знаходиться в достатній відстані від джерел викидів шкідливих речовин, шуму, вібрацій, електромагнітних та іонізуючих випромінювань. Поблизу школи немає заводів, і галасливих місць, які могли б також нашкодити здоров’ю дитини.

Школа має два поверхи. У будівлі розміщуються такі функціональні приміщення: класні кімнати, лабораторії з лаборантськими, кабінети трудового навчання, спортивний зал, їдальня, медичні кабінети, актовий зал, бібліотека, музейні кімнати, адміністративні, допоміжні приміщення – вестибюль.

Школа розташована на земельній ділянці розміром 1,5га, на відстані 50 м. від проїжджої частини дороги, це не дає учням змоги відволікатися на сторонні звуки. Сходи і коридори світлого кольору, мають ширину 1,5-2,0 м, підйом сходів, ширина ступенів відповідає нормі. Двері класної кімнати відкриваються не всередину класу, що може полегшити евакуацію в екстрених випадках.

Освітлення в класах як природне так і штучне, використовуються лампи розжарення, а також лампи денного освітлення. Врахована відстань від парт до дошки, стін, меблів, вчительського столу.

Парти у класах не всі однакові, вони розраховані відповідно до зросту кожного учня. Учнівські столи мають ростові номери, що відповідає нормам шкільної гігієни.

На перервах проводиться вологе протирання, класні кімнати прибираються також після уроків.

Класи постійно провітрюються: відчиняються вікна та двері, в класи учням дозволяється заходити лише по дзвінку.

Переважно у більшості навчальних кімнат на вікнах стоять живі квіти, але вони не затіняють приміщення. Температура класних кімнат відповідає нормі і становить 18-21°С.

На подвір’ї та в приміщенні школи завжди чисто то охайно. По периметру території є захисна зелена смуга – насадження дерев: осики та берези . На території школи є квіткові клумби та дерева (берези, каштани). Площа озеленення земельної ділянки становить 40% загальної площі ділянки. Високорослі дерева висаджені на відстані 12-15 м від стін з вікнами навчальних приміщень, щоб не загороджувати кронами вікна, а кущі – 3-5 м. Кожну весну гілки великих дерев підрізають. Основний потік світла в навчальних приміщеннях повинен передбачатися тільки з лівого боку від учнів.

На території школи не виявлено колючих та отруйних дерев та кущів, які забороняється висаджувати на території школи.

При розсаджуванні учнів класні керівники користуються перш за все фізіологічними даними учнів: зростом, зором, рекомендаціями окремих лікарів. У класному журналі знаходиться листок здоров’я, в якому зазначено прізвище ім’я та по батькові кожного учня, зріст, відповідний розмір меблів, група з фізкультури, всі патології учнів та рекомендації лікаря.

Проаналізувавши гігієнічну характеристику школи, можна зробити висновок, розміщення школи вдале, для учбового процесу.

ІІІ. Гігієнічна оцінка організації уроку

Спостерігаючи за закріпленим 8 класом, можна сказати, що в основному всі учні сидять як слід. Але в деяких школярів неправильна поза за партою. На це, я думаю, є кілька причин: це і погана звичка, і проблеми з спиною, і те, що всі парти в класній кімнаті однакової групи і, звісно не відповідають деяким учням. Вчителі намагаються контролювати сидіння учнів під час читання, писання, та деякі звичайно залишаються поза увагою.

Деякі вчителі роблять учням зауваження, але через певний час діти знову починають сидіти не правильно, повторне ж зауваження вчителі роблять рідко, або й взагалі не роблять. Але звичайно, що зустрічаються такі вчителі які зовсім не звертають увагу на це.

При організації уроку належить перш за все враховувати динаміку працездатності школярів. В перші 3-5 хв. уроку (фаза впрацьовування) навантаження повинно бути відносно невеликим, в наступні 15-20 хв. (період стійкої працездатності) навантаження збільшується до максимуму. Наприкінці уроку, оптимальний рівень збудливості працюючих нервових центрів КВП досить часто змінюється гальмуванням з розвитком втоми. Згідно з законів індукції в цей період відбувається збудження в рухових центрах кори мозку (учні починають рухатись, повертатися, розмовляти тощо). Згодом, якщо не прийняти належних заходів, в корі півкуль розвивається гальмування, виникає сонливість. Тому під кінець уроку, коли у учнів починає розвиватися втома, навантаження знижують. Виходячи із змін працездатності учнів протягом уроку, першу, найбільш продуктивну його частину доцільно використати не для опитування, як це за звичай робиться, а для пояснення нового матеріалу.

Для підтримання високого рівня працездатності учнів протягом всього уроку належить робити фізкультхвилини на кожному уроці в початкових класах, на  передостаннім і останнім в середніх і старших класах. Вправи ХХ повинні активізувати перш за все м’язи, які підтримують позу тіла, м’язи нижніх кінцівок (присідання, згинання і розгинання стоп), м’язи очей (моргання, сильні зажмурювання, колові рухи очима тощо). Ефективним є легкий самомасаж усіма пальцями волосатої частини голови, стимуляція розташованих на потилиці і шиї біологічно активних точок, дихальні вправи (гіпервентиляція в поєднанні з затримкою дихання). Проводити фізкультхвилинки належить на початку останьої третини уроку; в повних класах – двічі на урок: на 10-15-й і 25-30-й хвилинах. Середня тривалість ХХ – 40-60 с.

Щоб правильно організувати урок з точки зору гігієни потрібно звертати також увагу на освітлення в класній кімнаті, відповідне опалення, доступ свіжого повітря, проведення фізкультурних хвилинок (які не виконуються, що є не правильним, з точки зору гігієни). Зростаючий дитячий організм, в якому обмін речовин відбувається швидше, ніж у дорослого, ще більше потребує чистого повітря.

Проаналізувавши організацію уроків я з’ясував, що не всі уроки організовані гігієнічно правильно, тому що протягом уроку не завжди проводяться фізкультурні хвилинки, а також не використовуються різні за характером види діяльності для переключення уваги, що допомагає попередити розвитку втоми на уроці. В результаті на таких уроках в учнів швидко проявляються ознаки втоми, діти стають не уважні, крутяться, починаютьсь говорити між собою, займатися сторонніми справами, не завжди реагують на зауваження учителя; в основному перші ознаки втоми виявляються після 25-30 хвилин уроку.

ІV. Гігієнічні вимоги до організації і проведення перерв у школі

Тривале підтримання високого рівня працездатності школярів можливе лише за умови своєчасного відновлення потрачених зусиль. З цією метою в школах передбачені перерви між уроками. Позитивний вплив перерв між уроками на організм школяра полягає в прояві механізму активного відпочинку.

Дослідження вчених гігієністів, фізіологів, лікарів встановлено, що для успішного відпочинку після 45-хвилинного уроку достатньо 10 хв. перерви. Найліпшим варіантом проведення перерв вважається організація рухливих ігор на відкритому повітрі, або в рекреаційних приміщеннях. Під час перерви не бажаною є розумова діяльність: підготовка до наступних уроків, ігри, які вимагають розумового напруження (шашки, шахи тощо), читання художньої літератури. Організовуючи перерви, необхідно зацікавити учнів в тій чи іншій діяльності, але ні в якому разі не примушувати їх робити те, що вони не хочуть.

Тривалість перерв протягом дня у Петрівцівській ЗОШ І-ІІІ ступенів різна: після 1,4,5,6 уроків перерви тривають 10 хвилин, перерва після 2,3 уроку – 20хв. На перервах організовується харчування учнів.

Для активного відпочинку учнів на території школи створені спортивні майданчики для гри. Футбольне поле має трав’яне покриття. Майданчики мають рівну поверхню, що є доцільним, щоб зберегти здоров’я дитини, і знизити ризик травм учнів. Займатися на спортивних майданчиках дозволяють лише в спортивному одязі та взутті.

Я вважаю, що для покращення організації та проведення перерв у школі потрібно більше приділяти уваги перебуванню учнів на свіжому повітрі (особливо це стосується теплих періодів року).