Теми для підготовки доповідей

1. Динаміка темпів зростання прибутку, та доходів страховиків: Аналітичний огляд.

2. Прибуток страховика і чинники його зростання: вітчизняний та зарубіжний досвід.

3. Інтеграція банків і страхових компаній як ефективний взаємовигідний спосіб отримання прибутку.

4. Особливості формування та розподілу доходів страховика: сучасний стан та перспективи розвитку.

Бібліографічний список до семінарського заняття №4:

Основна література: [1; 17; 18; 19; 20; 21]

Додаткова література: [2; 20]

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 5

Тема 6: Оподаткування страховиків

Мета заняття: поглибити та систематизувати знання студентів щодо системи оподаткування підприємств, що займаються страховою діяльністю. Розглянути види податків та зборів, що сплачують страховики.

План заняття

1. Система оподаткування страхових організацій в Україні

2. Податки та збори, що сплачують страховики

3. Оподаткування страховиків податком на прибуток

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При підготовці до семінарського заняття студенти повинні запам’ятати, що система оподаткування страхових організацій, у цілому, побу­дована на загальних принципах і є подібною до системи оподатку­вання інших вітчизняних підприємств. Однак вона має й певні особливості, які стосуються окремих податків.

Із введенням в дію з 01 січня 2011 року «Податкового кодексу України» почалися суттєві зміни у фінансовому стані діяльності страхових організацій в нашій країні.

Діюча до 01 січня 2011 року система сплати податків в розмірі 3% від результатів страхових операцій мала свої недоліки, але позитивно вплинула на розвиток страхової системи України, сприяла стабілізації страховиків, спростила механізм перевірок податковими органами страхової діяльності. Незалежно від затрат страхових компаній на ведення справи, кожна з них сплачувала податок на суму валових внесків, одержаних платником або нарахованих на його користь за договорами страхування і перестрахування, зменшену на суму валових внесків, сплачених платником за договорами перестрахування із резидентами.

При такій системі справляння податків оподаткований дохід від страхової діяльності завжди мав позитивне значення, а тому завжди сплачувався податок в бюджет. Та частина страхових платежів, яка надходить у перестрахування і уникає оподаткування у страховика, обкладалася податком в перестраховика.

Що до оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ), то тут варто зазначити, що згідно з пп. 196.1.3 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) не є об’єктом оподаткування: «надання послуг зі страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів», а також «надання послуг із загальнообов’язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування), недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів та рахунків учасників фондів банківського управління, адміністрування недержавних пенсійних фондів».

Тобто, оскільки надання послуг із страхування і перестрахування не є об'єктом оподаткування, то виплата страхових платежів також не є об'єктом оподаткування ПДВ та операція з отримання таких страхових платежів чи операція з їх виплати не змінює суму податкового кредиту або податкових зобов'язань ані у застрахованої особи, ані у страхової компанії (страховика).

Порядок оподаткування податком на прибуток діяльності страховика визначено статтею 156 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ).

Разом з цим пунктом 8 підрозд.4 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ зазначено, що за результатами діяльності до 31 грудня 2012 року страховики, які отримують доходи від провадження страхової діяльності, крім діяльності з виконання договорів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до Закону України ”Про недержавне пенсійне забезпечення”, а також від діяльності, що не пов’язана із страхуванням, обчислюють та сплачують податок на прибуток таким чином:

- протягом звітного податкового року страховики щокварталу сплачують податок за ставкою 3 відсотки суми страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, отриманих (нарахованих) страховиками - резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування, співстрахування та перестрахування ризиків на території України або за її межами;

- за результатами звітного року страховики розраховують розмір податку на прибуток, що обчислюється від оподатковуваного прибутку у порядку, встановленому статтею 156 та підпунктом 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПКУ, але не сплачують його.

На період дії порядку оподаткування доходів від страхової діяльності, передбаченого цим пунктом, доходи страховика від іншої діяльності, не пов'язаної із страховою діяльністю, а також доходи, одержані страховиком-цедентом у звітному період від перестраховиків за договорами перестрахування, зменшені на суму здійснених страховиком-цедентом страхових виплат (страхового відшкодування) у частині (у межах часток), в якій перестраховик несе відповідальність згідно з укладеними із страховиком-цедентом договорами перестрахування, оподатковуються в порядку, строки і за

правилами, передбаченими ПКУ, за ставкою, визначеною відповідно до пункту 151.1 статті 151 ПКУ, що до 31 грудня 2012 року включно дорівнює 21%, а з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно – 19%.

Об'єктом оподаткування від провадження страхової діяльності зі страхування життя є: прибуток від страхової діяльності з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення є прибуток від страхової діяльності, визначений відповідно до пп. 156.2.1 п. 156.2 ст. 156 ПКУ та з урахуванням вимог, встановлених пунктом 156.1 ст. 156 та підпунктом 153.1.7 пункту 153.1 статті 153 ПКУ, який оподатковується за ставкою 0%.

Витрати від провадження страхової діяльності з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, крім прямих витрат, включають суми витрат страховика, який здійснює страхування життя розподілених пропорційно до питомої ваги доходу від довгострокового страхування життя, пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення та інших договорів страхування життя.

Якщо договір довгострокового страхування життя чи з недержавного пенсійного забезпечення протягом перших п'яти років його дії розривається з будь-яких причин, до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку, встановлених ПКУ та іншим законодавством, в результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов'язань страховика за таким договором перед таким платником податку або порушуються інші вимоги, встановлені ПКУ до таких договорів, то платник податку, який збільшив витрати згідно з нормами пункту 142.2 статті 142 ПКУ, зобов'язаний включити до складу своїх доходів за відповідний звітний період суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день виникнення у страхувальника податкового зобов'язання з податку, що виникає внаслідок такого збільшення доходів, обчислених з урахуванням суми такого податкового зобов'язання, що розраховується з початку податкового періоду, що настає за періодом, у якому такий платник податку вперше збільшив витрати на суму таких страхових платежів у межах такого договору, до дня подання податкової декларації за наслідками податкового періоду, на який припадає факт такого дострокового розірвання або порушення таких інших вимог.

При цьому викупна сума або її частина, яка повертається платнику податку страховиком, не включається до складу доходів такого платника податку.

Прийняття Податкового Кодексу суттєво вплинуло на оподаткування страхових компаній, відповідно до якого страховики визначають податок на прибуток за такою ж ставкою, як і підприємства інших галузей, та нарахування прибутку здійснюють з отриманого прибутку. Пільгове оподаткування зберігається лише для страхових компаній, які здійснюють довгострокове страхування життя і пенсійне страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення. Такі заходити дозволяють уникнути схемне страхування та сконцентрувати увагу на формування збалансованого інвестиційного портфелю для отримання прибутків від інвестиційної діяльності.

При підготовці до даної теми доцільно розглянути додаткову інформацію про систему оподаткування страховиків, інші види податків та зборів.