3. Методичні рекомендації до семінарських занять

Модуль 1.

Змістовий модуль 1. Теоретичні основи організації фінансів в страховому бізнесі

Семінарське заняття № 1

Тема 1. Сутність фінансів страхової компанії та особливості їх організації

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів з питань сутності фінансів страхової компанії та особливостей їх організації.

План заняття

1. Страхова компанія як суб'єкт підприємницької діяльності і специфічна фінансова установа.

2. Сутність фінансів страхових організацій та необхідність їх державного регулювання.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При вивченні першого питання студенти мають звернути увагу на те, що, погляди на страхову діяльність є неоднаковими, але всі автори розглядають її, перш за все, з позиції формування грошових фондів для подальшого здійснення страхових виплат.

Акумулюючи значні грошові кошти, страховики отримують можливість здійснювати страховий захист страхувальників. Окрім того, оперуючи великими обсягами тимчасово вільних коштів, страхові організації займаються не тільки страховою, а й інвестиційною діяльністю. У цьому секторі економіки циркулюють значні грошові потоки, а страхові організації виступають активними учасниками перерозподілу валового внутрішнього продукту, перетворюючись на складні фінансові інституції, які мають свою галузеву специфіку. Ефективна організація фінансів страховиків багато в чому обумовлюється особливостями страхування як виду підприємницької діяльності і особливим статусом страховиків як суб'єктів підприємницької діяльності.

Статус страховиків в Україні (як і у більшості інших країн світу) визначено законодавством. Згідно із Законом України «Про страхування» «страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України «Про господарські товариства», з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності».

Отже, перш за все слід зазначити, що страхові організації, відповідно до Закону України «Про страхування», є фінансовими установами. Законодавче унормування фінансової установи як суб'єкта ринку фінансових послуг дає Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (2001 p.): «Фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до Закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законодавством.»

Необхідно ознайомитися з переліком організаційно-правових форм створення суб'єктів господарювання, необхідний для набуття ними статусу страховиків, звернути увагу на те, що діяльність страховиків у сфері страхування життя й у сфері загального страхування підлягає окремому ліцензуванню.

Вивчаючи друге питання, слід зауважити, що ефективна діяльність страховика в довгостроковій перспективі, забезпечення високих темпів розвитку та підвищення конкурентоспроможності значною мірою визначаються рівнем фінансового потенціалу, що забезпечується високою якістю управління фінансами страхової організації.

Розглядаючи дане питання варто звернутися до історії страхування в Україні та відзначити, що демонополізація страхової справи і виникнення страхових компаній як повноцінних суб'єктів господарювання вимагає переосмислення місця та ролі їхніх фінансів у складі фінансової системи країни вже як ланки децентралізованих фінансів. Отже, сутність фінансів страховиків, особливості їхньої організації та управління ними слід розглядати, беручи до уваги сутність децентралізованих фінансів взагалі та враховуючи зокрема специфіку страхової діяльності.

Децентралізовані фінанси (тобто фінанси суб'єктів господарювання, в тому числі страхових компаній) складають вихідну ланку, основу усієї фінансової системи держави. Під децентралізованими фінансами з погляду теорії фінансів українські та російські вчені-фінансисти традиційно розуміють певні економічні відносини.

Спираючись на визначення українських вчених щодо децентралізованих фінансів, можна визначити фінанси страхових організацій як економічні відносини у грошовій формі, які опосередковують кругообіг грошових коштів страховиків з метою забезпечення статутної діяльності і пов'язані з рухом грошових потоків, капіталу, розподілом та використанням доходів і грошових фондів страхових організацій.

Опрацьовуючи дане питання необхідно приділити увагу державному регулюванню фінансів страхових організацій. Ефективне функціонування фінансів страхових організацій у складі фінансової системи країни залежить, не тільки від діяльності тих державних органів, які здійснюють управління фінансовою системою країни в цілому (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Державне казначейство, Державна податкова адміністрація, Рахункова палата Верховної Ради України, Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку). Воно можливе лише за умов додаткового управління фінансовими потоками у цій сфері через регулятивну діяльність спеціального Уповноваженого органу.

Функції Уповноваженого органу виконує Комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Держфінпослуг. До сфери її компетенції належать, згідно із Законом України «Про страхування», ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) та державного реєстру страхових та перестрахових брокерів; видача ліцензій страховикам на здійснення страхової діяльності та проведення перевірок її відповідності виданій ліцензії; видача свідоцтв про включення страхових та перестрахових брокерів до державного реєстру страхових та перестрахових брокерів та проведення перевірки додержання ними законодавства про посередницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванні і достовірності їхньої звітності; проведення перевірок щодо правильності застосування страховиками (перестраховиками) та страховими посередниками законодавства про страхову діяльність і достовірності їхньої звітності; розроблення нормативних та методичних документів з питань страхової діяльності; узагальнення практики страхової діяльності і посередницької діяльності на страховому ринку та інші.