Формування і вдосконалення граматичної будови мовлення

• Забезпечити подальше засвоєння і використання в експресивному мовленні деяких форм словозміни: закінчень іменників в єдиному і множинному числі в називному відмінку, в непрямих відмінках без приводу і з простими приводами; закінчень дієслів теперішнього часу, дієслів чоловічого і жіночого роду минулого часу. Забезпечити практичне засвоєння деяких способів словотворення і на цій основі використання в експресивній мові іменників і прикметників із зменшувально-пестливими суфіксами, іменників з суфіксами -онок, -енок, -ат, -ят, дієслів з різними префіксами.

• Навчити утворювати і використовувати в експресивній мові відносні і присвійні прикметники.

• Сформувати уміння користуватися невідмінюваними іменниками.

• Удосконалювати навички узгодження прикметників і числівників з іменниками в роді, числі, відмінку.

• Удосконалювати уміння складати прості речення по питаннях, по картинці і по демонстрації дії, поширювати їх однорідними членами.

• Сформувати уміння складати прості речення з протиставними союзами, складносурядні і складнопідрядні речення.

• Сформувати поняття пропозиція і уміння оперувати їм, а також навик аналізу простого двоскладового речення з двох-трьох слів (без приводу).

Ігри, що рекомендуються, і вправи: “ Одін- багато”, “Великий маленький”, “Який сік приготували ?”, “Який компот?”, “Хто більше підбере слов- ознак”, “Хто більше підбере слов- дій”, і так далі

Розвиток зв'язного мовлення і мовного спілкування

• Виховувати активну довільну увагу до мовлення, удосконалювати уміння вслухуватися в звернене мовлення, розуміти її зміст, чути помилки в чужому і своєму мовленні.

• Удосконалювати уміння відповідати на питання коротко і повно, ставити питання, вести діалог, вислухувати один одного до кінця.

• Учити складати розповіді-описи, а потім і загадки-описи про предмети і об'єкти за зразком, запропонованому плану; зв'язно розповідати про зміст серії сюжетних картинок і сюжетної картини по запропонованому педагогом або колективно складеному плану.

• Удосконалювати навик переказу добре знайомих казок і коротких текстів.

• Удосконалювати уміння “оречевлять” ігрову ситуацію і на цій основі розвивати комунікативну функцію мовлення.

Ігри, що рекомендуються, і вправи: “Продовж розповідь”, “Складаємо опис”, “Запам'ятай слова з тексту”, “Ліс”, “Порівняй ”, “Літо”, і так далі

2. Логопедична робота з учнями. Склад учнів із зпр в 1-му класі дуже неоднорідний. Діти приходять в школу з різним рівнем підготовленості і різною структурою відхилень психічного розвитку.

«У структурі затримки психічного розвитку церебрально-органічного генезу майже завжди є набір енцефалопатичних розладів (церебрастенічних, неврозоподібних, психопатоподібних, епілептоморфних, апатико-адинамічних), що свідчать про пошкодження нервової системи.

Це підтверджують дані неврологічне і нейрофізіологічне дослідження. У неврологічному стані часто зустрічаються ознаки гідроцефалії, порушення черепномозкової іннервації, явища стертого гемісиндрома, вираженої вегетосудинної дистонії. Стійка неврологічна симптоматика залишкового характеру констатується у 50-92% таких дітей» (ВИНОСКА: Лебединський В. Порушення психічного розвитку у дітей. М., 1985. С. 58.).

У багатьох першокласників в анамнезі виявляється важка патологія вагітності і пологів, а в результаті — неблагополучний психічний розвиток. Тонка моторика у них характеризується неточністю і неповним об'ємом, труднощами перемикання з одного руху на інший. Обстеження просторового сприйняття у цих дітей показує порушення сприйняття схеми тіла, дзеркальне конструювання, недиференційоване сприйняття схожих зображень. У звуковикові виявляється заміни одного звуку іншим, обумовлені порушенням фонемного сприйняття. Окрім цього дуже часто у дітей зустрічається спотворена вимова фонем, причиною якої є дизартрія різного ступеня вираженості.

Більшість учнів із ЗПР в 1-му класі не уміють виділяти явні звуки на початку слова, не можуть пригадати слова на заданий звук, з деякими дітьми необхідна копітка робота по диференціації таких явних звуків, як [а], [о], [у], [ы], не говорячи вже про артикуляторноподібні фонеми. Крім того, у них недорозвинена лексико-граматична будова мовлення.

За даними В.В. Лебединського, дослідження за допомогою дитячого варіанту тесту Векслера молодших школярів з органічним ураженням центральної нервової системи виявили низькі показники по вербальних субтестах. За результатами субтесту «Словник» біля половини дітей виявлена розумова відсталість. Труднощі в засвоєнні програми (Програма для загальноосвітніх установ: Коректувально-розвиваюче навчання. Початкові класи: Російська мова / Сост. Р.Д. Трігер, Н.А. Сипіна. М., 2000) по російській мові в значній мірі зумовлені порушенням у дітей із ЗПР лексико-граматичної будови мовлення.

Для засвоєння програми першокласникам необхідне наступне:

•   достатній мовний досвід і словарний запас;

•   розгорнене фразове мовлення;

•   розуміння залежностей, виражених у відповідних граматичних структурах;

•   уміння тримати в думці певний алгоритм дій і керуватися їм у відповідних ситуаціях.

По всіх цих позиціях біля учнів із ЗПР є серйозні проблеми протікання у дітей періоду новонародженості, важкі захворювання на першому році життя, затримка психомоторного розвитку. Пізній мовний розвиток виявляється у 70% дітей.

При логопедичному обстеженні цих школярів часто виявляється амімічність лицьової мускулатури, такі порушення рухливості органів апарату артикуляції, як неточність, недостатній об'єм мовних рухів, заміни, млявість м'язового тонусу, підвищена виснажуваність.

Система корекції артикуляторно-акустической дисграфії включає наступні елементи:

•   артикуляторно-акустические диференціювання;

•   роботу з складовими таблицями;

•   складові диктанти;

•   складовий і звукобуквенный аналіз слів;

•   роботу над складом слова;

•   роботу над словами з схожим звучанням і написанням;

•   роботу над пропозиціями.

Коректувальна робота з школярами із ЗПР ведеться по наступних напрямах:

1) збільшення словника учнів шляхом навчання їх способам словотворення;

2) використання засвоєних дітьми навичок словотворення для формування уміння підбирати до даного слова споріднені слова;

3) розвиток навичок знаходити перевірочні слова у ряді однокорінних по спеціально розробленому алгоритму.

Коректувально-логопедичний вплив повинен враховувати виявлені специфічні особливості вищих психічних функцій дошкільників із ЗПР. На початкових етапах навчання необхідно використовувати простіші розумові операції (аналіз, класифікація) з опорою на наочно-образне мислення; на подальших етапах навчання — складніші розумові операції (узагальнення, абстракція) з опорою як на наочно-образне, так і на словесно-логічне мислення. Це дає можливість дітям порівнювати, зіставляти, класифікувати, узагальнювати і в цілому абстрагувати семантичні і формально-мовні ознаки мовних одиниць.