Психолого-педагогічна характеристика групи

Віковий та статевий склад групи. Група старших дошкільників складається з 20 чоловіка. 10 хлопчиків, 10 дівчаток. Віковий період: 13 чоловік мають вік від 4 до 4,5 років, 7 чоловік – від 4,5 до 5 років.

Цілісність та згуртованість групи. Група не становить єдиного цілого, а складається з декількох мікрогруп. В основному діти товаришують в парах: нараховується таких 8 пар дітей, що означає, що 16 дітей із 20 дружать між собою. У групі існують і так звані "ізольовані" діти, тобто такі, з якими практично ніхто не спілкується, од­нак вони складають невелику частину від загальної кількості (2 чол.).

Характер міжособистісних стосунків. У групі хлопчики, в основному, дружать з хлопчиками (3 пари), а дівчатка – з дівчатками (3 пари). Але існують і пари, де хлопчик товаришує з дівчинкою (2 пари). Найбільш дружні стосунки виділяються в мікрогрупі дітей, де лідером є Личик Тарас. В ній налічується 5 чоловік, що мають між собою приятельські стосунки.

Діти схильні до емоційного виразу своїх почуттів, від­верто висловлюють свої думки. В окремих моментах вони здатні до співпереживань та співчуття, але в інших – можуть прояв­ляти риси байдужості та черствості. Діти знаходять спільну мову під час проведення ігор, які організовує та проводить вихователь групи. Однак при само­стійному спілкуванні (без участі дорослого) часто ви­никають непорозуміння через недосконалість індивідуальних комуні­кативних якостей, нероз­виненість толерантного відно­шення, егоїстичні риси осо­бистості, що притаманні да­но­му віку.

Діти, що потребують особливої уваги. До групи "ризику" можна віднести нас­тупних дітей: Гайдамака Вероніка, Ковальчук Тетяна– гіперактивні; Фещук Андрій – надмірно агресивний, жорстокий.

Соціометрична характеристика групи. У групі виокремлюються 2 мікрогрупи: мікрогрупа на чолі з Личиком Тарасом (5 чол.) і мікрогрупа на чолі з Данилюк Аліною(3 чол.). Крім того, більша частина дітей зв’язана між собою дружніми стосунками в парах (тобто зробили взаємний вибір) – 16 чол.

Крім лідерів виокремлюються 6 чоловік "неприйнятих". Вони користуються найменшою повагою, обрали себе стиль підпорядковування іншим, залежать від думки решти членів групи, виконують їх розпо­рядження. 1 чоловік – ізольований. Вона практично не спілкуються з іншими дітьми, не виявляють бажання приймати участь у спільних іграх та заняттях. Вона замкнена, має погані комунікативні якості, вади речі, відставання у розвитку (Ковальчук Тетяна).

Інтереси. Ціннісні орієнтації групи. Діти люблять здійснювати екскурсії. Вони зацікавлені у проведені веселих рухливих ігор, змагань, спортивних заходів. Із значним задоволенням займа­ються на спортивних снарядах та на спортивному май­данчику. При організації занять з художньої творчості продуктивно працюють над саморобками, малюють на вільну тему. Особливо добрі результати в малюванні показують Данилюк Аліна та Тимощук Володимир.

Основні види діяльності гру­пи. Мотиви участі в цих ви­дах діяльності. Діти основний час займаються ігровою діяльністю. Крім того, з ними проводяться дидактичні заняття з різної тематики (навчальна діяльність). Велике значення в житті групи мають сюжетно-рольові ігри, в ході яких діти мають можливість відчути себе в умовах майбутньої професійної діяльності. Щоденно з дітьми організовується господарсько-побутова праця. Вони виконують обов’язки чергових на заняттях, під час сервірування столів для їжі. Допомагають доглядати за куточком природи. Діти намагаються виконувати розпорядження дорослих. Більшою мірою сумлінно займаються в ході навчальної діял­ьності. Прагнуть не відставати від товаришів, що мають більш високий результат. Дуже часто діти не хочуть стати об’єктом насмішок з боку одноліток через погане засвоєння навча­льного матеріалу або невисокі показники в рухливих іграх.

Рівень моральної вихованості дітей. Рівень моральної вихованості дітей, можна вважати таким, що відповідає особливостям даного віку. Іноді у взаєминах між со­бою, особливо під час проведення самостійних ігор прояв­ляються елементи егоїзму, брехливості, агресії. Діти можуть відняти іграшку у іншого (Артем, Саша). Дуже часто аутсайдери і "неприйняті" в групі стають об’єк­том насмішок з боку інших дітей, які намагаються їх при цьому образити.

Конфлікти в групі, їх причи­ни, наслідки. На конфліктність групи впливають два фактори: особ­ли­вості віку дошкільників і індивідуальні властивості окремих дітей. Підвищена агресивність деяких спонукає інших до опо­ру, відновлення справедливості. Наприклад, Паламарчук Ваня під час ігор завжди намагається сильно вда­ри­ти або што­вх­нути іншо­го, зробити йому боляче. Діти різко реагують на таке пово­дження, надають відсіч "агресору".

Замкнені діти, навпаки, намагаються діяти ізольовано, але при цьому вони не здатні продуктивно спілкуватися з іншими, не розуміють, що від них хочуть. На цьому ґрунті часто вини­кають конфлікти непорозуміння .Інший вид конфлікту має егоїстичну основу в мотиваційні сфері дошкільника. В ході ігор діти іноді не хочуть пос­тупа­тися один одному або ділитися іграшкою. Це призводить до непорозумінь, бійок.

Відносини між вихователем і групою. Вихователь користується беззаперечним авторитетом і лідером групи. Діти його беззастережно слухають. У його присутності діти не балуються і не ображають один одного. Вихователь має толерантний стиль керівництва. При цьому не залишає не поміченим порушення дітей, робить їм заува­ження, вимагає виправитися та не допускати в майбутньому порушень. Він виступає у ролі арбітра в усіх конфліктах та непорозуміннях між дітьми.

Висновки, рекомендації щодо процесу життєдіяльності дітей. Необхідно більше проводити роз’яснювальної роботи з дітьми щодо необхідності встановлення дружніх відносин між собою, спонукати дітей до розуміння і співчування один одному. Необхідно виховувати почуття колективізму, товариськості. Більш рішуче ставати на захист ображених дітей.

Можна рекомендувати частіше проводити ігри-інсценю­вання або сюжетно-рольові ігри, де домінуючою лінією роз­витку сюжету ігри був би показ толерантної, дружньої пове­дінки персонажу (можна також проведення лялькового або пальчикового театру).