- •1 Загальні положення
- •1.1 Мета та задачі ндрс
- •1.2 Види ндрс
- •1.3 Порядок виконання ндрс
- •2 Виконання ндрс
- •2.1 Етапи виконання ндрс
- •2.2 Аналіз завдання і добір інформаційних матеріалів
- •2.3 Об'єм і структура ндрс
- •2.4 Зміст матеріалів пояснювальної записки і графічних матеріалів, методичні рекомендації щодо їхнього виконання
- •2.4.1 Аналіз стану питання, концепцій з проблеми, що розглядається
- •2.4.2 Розробка математичної моделі об'єкта моделювання або проектування
- •2.4.3 Розробка методики дослідження
- •2.4.4 Розробка засобів моделювання предметної області
- •2.4.5 Розробка засобів моделювання предметної області
- •2.4.6 Проведення та результати теоретичних та експериментальних досліджень заданого об'єкта
- •2.4.7 Результати досліджень окремих питань, приклади розрахунків
- •2.4.8 Методика застосування та рекомендації щодо використання результатів досліджень та проектування
- •2.4.9 Загальні висновки
- •2.4.10 Перелік використаної літератури
- •2.6 Правила оформлення пояснювальної записки і графічної частини до курсової роботи
- •Список рекомендованих літературних джерел
- •391/2008. Підп. До друку . Формат 60 х 84/16.
- •84313, М. Краматорськ, вул. Шкадінова, 72.
2 Виконання ндрс
2.1 Етапи виконання ндрс
Наукові дослідження у сучасній методології здійснюються за такими етапами:
Вибір теми, обґрунтування її актуальності, формулювання дослідницького завдання. Дослідницьке завдання може містити наступні структурні елементи: запитання, проблема, гіпотеза.
Формулювання предмета та об'єкта дослідження.
Формулювання мети і задач дослідження.
Пошук літературних джерел з теми дослідження, опрацювання матеріалів, вивчення та аналіз наукових праць провідних учених, які вивчали проблеми конкретної галузі науки, узагальнення ідей науковців, формулювання гіпотез стосовно дослідницького завдання.
Розробка методики дослідження, використання сучасного математичного апарата для розробки моделі об'єктів та процесів, що досліджуються.
Проведення теоретичних та (або) експериментальних досліджень для вирішення проблеми або задачі, встановлення фактів, їхня верифікація.
Інтерпретація отриманих фактів (результатів дослідження), встановлення зв’язків і залежностей між подіями і явищами, формулювання висновків (аналітичний етап).
Написання тексту роботи.
Захист результатів роботи.
2.2 Аналіз завдання і добір інформаційних матеріалів
Студент зобов'язаний творчо поставитися до отриманого завдання. У процесі знайомства з науково-технічною, патентною і довідковою літературою, каталогами і проспектами фірм, інформацією з Internet можуть з'ясуватися факти, що істотно змінюють вихідне уявлення про об'єкт дослідження (проектування), предмет і методи його дослідження. При зборі інформаційних матеріалів студент повинний звертати увагу на якісні сторони: повноту, достовірність, новизну інформації. Найбільш якісну інформацію містять автореферати дисертацій, статті у збірниках наукових праць, журналах, тези доповідей на науково-технічних конференціях, державні стандарти, нормативні, довідкові, галузеві керівні матеріали, галузеві і відомчі методики розрахунків, патенти, реферативні матеріали, документи в електронному вигляді і т.д.
У процесі збору інформаційного матеріалу студент зобов'язаний аналізувати їх на відповідність вихідним даним свого завдання. Всі виникаючі запитання він повинний розв'язувати c керівником роботи. При необхідності керівник корегує зміст завдання і глибину розгляду окремих питань.
Використовувати праці інших авторів можна шляхом цитування, перефразовування, або узагальнення.
Цитування. При використанні цитат потрібно бути особливо обережними. Переписувати потрібно дослівно, включно з помилками і знаками пунктуації. Цитування варто звести до мінімуму, дотримуватися кількох правил: цитата повинна бути дослівною, не бути надто довгою, подаватися у лапках і супроводжуватися посиланням на джерело у примітці. Вилучення певних фрагментів позначається трикрапкою ... Цитати, які є незавершеним реченням, граматично узгоджуються із авторським текстом.
Перефразовування, переказування, як правило, становить матеріал для розділу аналізу у тексті курсової роботи. студент повинен передати думку автора якнайближче до оригіналу, але використовуючи власну лексику. Щоб уникнути плагіату треба: виділити основні ідеї, змінити структуру речень, використовувати синоніми або слова з подібним значенням, змінювати форми слів.
Узагальнення дозволяє одним реченням передати зміст цілого розділу або цілої авторської праці.
Мета аналізу предметної області - висловити власну позицію, знайти нові власні ідеї. Тому робота повинна бути написана своїми словами. Таким чином, студент використовує тексти інших авторів для того, щоб підтвердити власну думку, показати недоліки виконаних робіт.
