Зовнішні параметри нормального менструального циклу
тривалість від 21 до 35 днів (для 60% жінок середня тривалість циклу становить 28 днів);
тривалість менструальних виділень від 2 до 7 днів;
величина крововтрати в менструальні дні 40-60 мл (в середньому 50 мл).
Процеси, що забезпечують нормальний перебіг менструального циклу, регулюються єдиною функціональною нейроендокринною системою, що містить у собі центральні (інтегруючі) відділи і периферичні (ефекторні) структури з визначеним числом проміжних ланок. Відповідно до їх ієрархії (від вищих регулюючих структур до безпосередньо виконуючих органів) у нейроендокринній регуляції можна виділити 5 рівнів, що взаємодіють за принципом прямого і зворотного позитивного і негативного взаємозв'язку.
При народженні в яєчниках дівчинки знаходиться приблизно 2 мільйони примордіальних фолікулів. Основна їх маса зазнає атретичних змін протягом усього життя і тільки дуже невелика частина проходить повний цикл розвитку від примордіального до зрілого з утворенням у подальшому жовтого тіла. На час менархе в яєчниках міститься 200 – 400 тис. примордіальних фолікулів. Протягом одного менструального циклу розвивається, як правило, тільки один фолікул з яйцеклітиною всередині. У разі дозрівання більшого числа можлива багатоплідна вагітність.
Яєчниковий цикл — циклічні зміни в яєчниках, що підрозділяють на дві фази — фолікулярну (перша) і лютеїнову (друга).
У першу (фолікулярну) фазу яєчникового циклу яєчники під впливом ФСГ виділяють естрогени (естрон, естріол), поступово підвищуючи їх концентрацію до середини М.ц. Під їх впливом у яєчнику відбувається ріст та дозрівання фолікула і яйцеклітини, що міститься усередині нього. Наприкінці фолікулярної фази під впливом лютеїнізуючого гормону передньої частки гіпофіза починає підвищуватися вироблення яєчниками прогестерону. На тлі високого рівня естрогенів і підвищення рівня прогестерону відбувається овуляція.
Овуляція — процес розриву оболонок фолікула з наступним виходом яйцеклітини в черевну або в порожнину маткової труби. Овуляція розділяє яєчникові цикли. Після неї починається друга фаза — лютеїнова (лат. luteus— жовтий), або так звана фаза жовтого тіла. На місці колишнього фолікула формується жовте тіло, основною функцією якого є вироблення прогестерону — «гормону вагітності». Якщо вагітність не настає, жовте тіло регресує і яєчниковий цикл починається знову. В міру регресування жовтого тіла яєчників знижується вироблення прогестерону, і на тлі його низького рівня знову виникає менструація. При заплідненні яйцеклітини з розвитком вагітності жовте тіло перетворюється на «жовте тіло вагітності» і продовжує продукувати прогестерон.
Матковий цикл — циклічні зміни, що відбуваються в матці і створюють сприятливі умови для виникнення вагітності. Впродовж нього виділяють такі фази: десквамації, проліферації та секреції. Фаза десквамації (власне менструація) — відторгнення секреторного шару ендометрія від базальної мембрани, що проявляється зовнішньою матковою кровотечею і збігається з початком фолікулярної фази яєчників. У цій фазі відбувається часткова регенерація ендометрія. У наступній фазі (проліферації) під впливом естрогенів закінчується регенерація функціонального шару ендометрія і відбувається його стовщення, розвиток залоз із розширенням їхніх проток. Секреторна фаза — відбуваються секреторні зміни функціонального шару ендометрія, залози збільшуються в об’ємі, підсилюється їхня секреторна здатність, що зумовлено лютеїновою фазою яєчникового циклу.
Нормальні терміни припинення функціонування жіночої статевої системи (клімакс) — 45–55 років (у цьому віці мають припинитися менструації, остання менструальна кровотеча називається менопаузою). Відсутність М.ц. у нормі спостерігається у період вагітності, у осіб жіночої статі дитячого та літнього віку (фізіологічна аменорея). Різні патологічні стани можуть зумовлювати порушення або повну відсутність М.ц. у репродуктивний період — патологічну аменорею. Під цим розуміють відсутність М.ц. і менструацій або, навпаки, маткові ациклічні кровотечі (метрорагії), або зміни характеру менструацій (збільшення тривалості зовнішньої кровотечі та/чи об’єму крові, що втрачається). За весь репродуктивний період життя жінка переживає 350–400 М.ц.