План

Розділ 1. Активна телеаудиторія

1.1. характерні риси телеаудиторії

1.1.1. Історія розвитку формування активної аудиторії: від преси до екрану

1.1.2. Ефективність засобів масової інформації та їх аудиторії

1.1.3. Психологічні та етичні основи спілкування в аудиторії

1.2. Методологія вивчення аудиторії

1.2.1. Основні напрямки у наукових дослідженнях аудиторії медіа останніх років

1.2.2. Основні форми вивчення аудиторії

1.3. Взаємовплив аудиторії на телеконтент

1.3.1. Чинники формування аудиторії

1.3.2. Влип активної аудиторії на різні види мовлення

1.3.3. «Інтеракція» та її вплив на взаємодію з аудиторією

Висновки розділу по темі активна аудиторія…

Вступ

Мільйони газетних смуг щодня потрапляють до рук читачів. Хвилі сотень радіостанцій пронизують сьогодні ефір, доносячи до слухачів новини з будь-якого куточка нашої планети. Тисячі телевеж, десятки космічних супутників роблять нас свідками подій у різних країнах світу. ЗМІ перетворились на потужний інструмент впливу, охоплюючи своїм впливом величезну в історії кількість людей. З вище сказаного стає ясно, що просто необхідно знати всі процеси, котрі пов’язують ЗМІ та їх аудиторію.

Актуальність теми полягає в суспільній зацікавленості аудиторії до здобуття інформації, зв’язку зі ЗМІ і активній участі в соціумі. ЗМІ не буде існувати без аудиторії, тому їм потрібно зацікавити аудиторію і добитися її активності в комунікативній галузі. Також виявлення недоліків й порушень, через які аудиторія втрачає інтерес до активності, можуть допомогти ЗМІ виявити проблеми формування цієї активної аудиторії. Інтерес суспільства до поданої інформації підштовхне аудиторію до розбору цієї новини, її обговоренню та активної комунікації. Ми знаємо, що соціологічний аналіз проблем аудиторії припускає вивчення як об’єктивних, так і суб’єктивних сторін феномену. Тут повинні бути приведені у систему всі зв’язки між аудиторією і засобами масової інформації в усьому їх розмаїтті та на різних рівнях.

Об’єкт дослідження є активна глядацька аудиторія ЗМІ.

Предмет дослідження це проблеми формування активної глядацької аудиторії.

Мета дослідження є знаходження вирішення проблем які не дають ЗМІ активізувати діяльність аудиторії, іі співпрацю зі ЗМІ. Також розбір цих проблем, дізнатися як правильно сформувати аудиторію і залучити її до активної участі в комунікації.

Задачі дослідження:

• розгляд характерних рис телеаудиторії;

• розбір методології вивчення аудиторії;

• розбір взаємовпливу аудиторії на телеконтент;

• сформувати правила співпраці з аудиторією;

• розібрати методи які впливають на активність аудиторії.

Для розкриття теми і написання дослідження було розглянуто матеріал за роботами різних авторів. Почепцов Г.Г, Лубкович И.М. та Жаворонков А.В. аналізують ЗМІ та їх вплив на аудиторію, розкривають методи пропагандди, в свою чергу Усенко Ю.В., Тхагучевич И.Н., Чуміков Л.Н. і Бочаров М.П. розкривають взаємодію з журналістикою. Корконосенко С.Г. та Кузнецов Г.В. надають теоретичний матеріал по журналістській справі та теорію у галузі тележурналістики. Богомолова Н.Н. розглядає масову комунікацію у суспільстві, а також психологію людини та її зв'язок з психологічними галузями журналістики.

Новизна дослідження полягає у розборі глядацької аудиторії як об’єкта для співпраці, взаємодії зі ЗМІ.

Методологічна база – аналіз праць авторів які працювали над суміжними з нашою темами, дослідження активності аудиторії у журналістських матеріалах, моніторинг телевізійних ЗМІ.

Теоретичне значення дослідження у використанні матеріалу для спеціальності «Журналістика».

Практичне значення дослідження – використання практиками журналістами, для написання робот в цій галузі, стосовно цих питань.

Структура роботи:

Робота складається зі Вступу, основної частини (теоретичної та практичної глав), висновків і списку літератури.

У Вступі ми розбираємо актуальність,об’єкт та предмет, мету і задачі,міру вивченості, а також новизну дослідження.

В І розділі «Активна телеаудиторія» ми розглядаємо теоретичний матеріал стосовно аудиторії, її зв’язку зі ЗМІ, активності у комунікації на основі розглянутих нами матеріалів.

В ІІ розділі «Проблеми формування активної аудиторії» ми розглядаємо перелік проблем з якими зіштовхуються ЗМІ під час комунікації з аудиторією і її інтересу до активної участі, а також розкриваємо можливі вирішення цих проблем.

В висновках ми надаємо загальні висновки даного дослідження.

В кінці роботи надається список використаної літератури. ( 90 джерела)

Розділ 1. Активна аудиторія

Аудиторія ЗМІ - сукупність людей, що користуються і залучених певним типом засобів масової інформації, або публіка конкретного ЗМІ, або споживачі одиничного тексту або медіатексту.[1 Під ред. С.Г. Корконосенко СОЦІОЛОГІЯ ЖУРНАЛІСТИКИ. - М .: Аспект Пресс, 2004.]

Дослідження аудиторії ЗМІ з точки зору маркетингу - складова частина медіадослідження. Один з важливих кількісних показників аудиторії ЗМІ - частка ринку.

Характеристики аудиторії

В аудиторії ЗМІ, як правило, «перемішуються» несхожі за соціально-демографічними ознаками люди, і єдине, що їх ріднить, - це інтерес до даного джерела інформації.

Одним з найважливіших факторів, що визначають якісні характеристики аудиторії - є рівень освіти. Він надає прямий вплив на вибір аудиторією того чи іншого джерела інформації, ступінь розуміння і використання змісту пропонованої інформації. Критерій освіти не має, однак, універсального характеру. Він по-різному заломлюється в різних соціальних умовах того чи іншого суспільства [3 Лаврик О. В. Основи журналістики: Навчально-методичний Л 13 посібник для студентів зі спеціальності "Журналістика". – Х.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2010. – 73 с..].

Виділяють первинну і вторинну аудиторію. Первинна аудиторія - це аудиторія, яка отримує інформацію безпосередньо зі ЗМІ. Первинна аудиторія транслює отриману зі ЗМІ інформацію для тих, хто безпосередньо зі ЗМІ не контактував. Так утворюється вторинна аудиторія [1 Під ред. С.Г. Корконосенко СОЦІОЛОГІЯ ЖУРНАЛІСТИКИ. - М .: Аспект Пресс, 2004].

Аудиторія прес

Інформація в пресі фіксується на паперовому аркуші та сприймається читачем «без посередників», сприяє прояву ряду важливих властивостей взаємин преси та аудиторії. По-перше, є можливість швидкого, оглядового ознайомлення з усім репертуаром повідомлень, що в свою чергу дає можливість отримати первинну, цілісну орієнтацію в усьому обсязі інформації. По-друге, можна користуватися можливостями «відкладеного читання». [4 Перейти до: 1 2 3 Є.П. Прохоров Введення в теорію журналістики. - Москва: Ріп-холдинг, 1998. - С. 192.]

Основним методом вимірювання аудиторії преси є опитування по вчорашньому дню, як у формі особистого інтерв'ю, так і у формі телефонного опитування (CATI). Основними параметрами при аналізі аудиторії преси є нещодавно (чи читав респондент видання в останній проміжок часу) і частотність (скільки з фіксованого числа останніх номерів читав респондент); а так само частота (інтенсивність) прочитання і кількість читачів одного примірника видання. [5 А. Балабанов Вимірювання аудиторії преси - Лекції з медіапланування]

Аудиторія радіо

Прохоров у 1998 році у своєму дослідженні виділив, що специфіка радіо полягає насамперед у гігантській і різноманітною за складом аудиторії слухачів і ще в тому, що передача сприймається тільки на слух. Аудиторія радіо, так само як і скрізь, ділиться на вікові категорії, розходиться по інтересам. Тут важлива чітко розрахована на аудиторію програмна політика, при гарній реалізації якої «накладення» необхідних для однієї й іншої аудиторії передач буде мінімальним. [4 Перейти до: 1 2 3 Є.П. Прохоров Введення в теорію журналістики. - Москва: Ріп-холдинг, 1998. - С. 192.] На основі цих досліджень було відмічено, що основні методи вимірювання аудиторії радіо з середини XX століття і досі залишаються щоденниковий методика та опитування по вчорашньому дню. [2. Фрольцова Н.Т. Типология творческой деятельности в аудиовизуальной коммуникации Мн., 2003., 217 с.]

Також це дало можливість на основі поданної теорії вівчати аудиторію нової галузі – інтернет-радіо Назайкіним. За його дослідженнями, при вимірюванні аудиторії слухачів враховуються не тільки ті люди, які мають радіо вдома, а й ті, хто має його в автомобілях. При вимірюванні радіоаудиторії використовується термін PUR (people / persons using radio) - число людей, що використовують радіо. Аудиторія радіо не постійна, і сильно коливається залежно від сезону і часу доби. При оцінці аудиторії на радіо оперують поняттями рейтинг і частка.

Daily reach - це охоплення щоденної радиоаудитории.

Weekly reach - охоплення щотижневої аудиторії.

Cover - охоплення аудиторії [6. Назайкин А.Н. Зовнішні, внутрішні, ТРАНЗИТНА РЕКЛАМА. - Солон-прес, 2014. - 304 с.].

Аудиторія телебачення

Телебачення володіє значно більшою ефективністю впливу, ніж друк і радіо. Жанрове і тематичне поділ каналів-дозволяє утримати рейтинг і залучити аудиторію. [4 Перейти до: 1 2 3 Є.П. Прохоров Введення в теорію журналістики. - Москва: Ріп-холдинг, 1998. - С. 192.]. Дослідження Прохорова «Введення в теорію журналістики» продовжив Назайкін у своїх тележурналістських дослідженнях, ща дозволило визначити характеристики декількох параметрів летеперегляду телеканалив:

• загальне телеперегляд населенням;

• телеперегляд певною групою населення;

• середнє щомісячне телеперегляд;

• середня щоденна телеперегляд;

• телеперегляд конкретного каналу;

• телеперегляд конкретної передачі;

• телеперегляд певного проміжку часу;

• динаміка тимчасових змін в аудиторії;

• і т.д. [6.Назайкин А.Н. Медіапланування. - Ексмо, 2010. - 400 с.]:

Аудиторія інтернет-сайтів

Основним методом якісного дослідження аудиторії інтернет-ресурсу є онлайн-опитування, що проводиться по електронній пошті, або розміщений безпосередньо на сайті. Істотними особливостями інтернет-аудиторії є по-перше, її активність, коли інтерактивність інтернет-середовища дозволяє не тільки споживати, але і проводити медіапродукт, а по-друге, легкість, з якою члени аудиторії можуть спілкуватися і налагоджувати зв'язки між собою.

Ставлення аудиторії до ЗМІ

На відміну від теоретиків, читачі, слухачі, глядачі не зобов'язані міркувати про функції ЗМІ. Але разом з тим у багатьох є своє уявлення про те, навіщо їм та іншим це може бути потрібно, - мотивація вибору каналів масової інформації. Іноді це не збігається: наприклад, у ряді проведених раніше опитувань багато респондентів ствердно відповідали на питання типу: «Чи повинні преса, радіо, телебачення впливати на людей, формувати правильне уявлення про події?». Але якщо питання ставилося так: чи повинні вони впливати на самого опитуваного - частіше міг бути отримано негативну відповідь, оскільки ніхто не хоче бути об'єктом ідеологічного впливу, залишаючи це для інших. [7. І. Д. Фомічова Соціологія ЗМІ. - Москва: Аспект Пресс, 2007. - С. 301-302. - 335 с]

1.1. Характерні риси телеаудиторії

Психологічні особливості телеглядача

Персі Танненбаум з Каліфорнійського університету у Берклі пише: «Мене незмінно бентежить те що, що у час цікавою жвавої дискусії розмови, якщо поруч працює телевізор, я неодмінно поглядаю на екран. Це відбувається без моєї волі». Термін «телезависимость» відображає суть реального феномена. Відповідно до дослідам Герберта Крудмана, в людини перед екраном праве півкуля працює у двічі інтенсивніше лівого. Це усунення прискорює вироблення у мозку ендорфінів - гормонів, які структурно ідентичні опіуму. Будь-яка активність, яка веде до виробленні ендорфінів, формує фізичну залежність. Деякі вчені вважають, що затяті телемани, відірвані від улюбленого екрана, також відчувають щось на кшталт симптомів абстиненції (утримання). [9.ElliotP.Intellectuals and the InformationSociety. //Collins R.,CurranJ. (>eds.) Media,Culture andSociety.ACriticalReader. L -BeverlyHills -NewburyPark. 1986.P. 107.]

Психофізіолог ТомасМалхолланд виявив, що вже опісля 30 секунд перегляду телепрограми мозок починає генерувати високочастотніальфа-волни, які свідчать про різке зниження його активності - таке трапляється, наприклад, при впадання у кому. Ці дослідження дали поштовх для вивчення телезалежності І. Маховської, та дало можливість вираховувати приблизний час перегляду телебачення протягом всього життя. У середньому жителі розвинених промислових міст проводять у телеекрана до 75 років 9 років свого життя. Чи є формально діагноз «телезависимость» чи ні, мільйони людей в усьому світі не перестають відчувати, що не взмозі контролювати кількість часу, проведене ними біля телеекрана.[ 10.Про. І.Маховская. Телеманія: хвороба, чи пристрасть. М.,2007г.]

Психологічні типи аудиторії

Баларз розглядав поняття ефективності телепередач у психологічному відношенні, тобто впливу інформації на психологічний стан людини, подання тексту зрозумілою мовою. «Якщо казати про понятті ефективності, то передача сприймається як ефективна, якщо телеглядачу по меншою мірою зрозуміло, чому, навіщо й чому було запропоновано йому ця, чи якась інша передача. А отже, після перегляду він зможе більш-менш адекватно інтерпретувати мотиви і цілі спілкування з нею.» [ 12. Бодалзр А.% Особистість і спілкування. - М.: Міжнародна педагогічна академія, 1995.-328 з.]Ці погляди поділяв і Назаретян у своїй роботі спираючись на схильність людиною до ілюзій, і завдяки їй можливістю маніпулювати аудиторією і її свідомістю. [11. Назаретян А. Агресивна натовп, масова паніка, чутки: Лекції з соціальної і політичною психології. — М.: Пітер, 2003.]

Переваги телеаудиторії

У цілому нині співвідношення «легких» розважальних жанров(кинофильми і телесеріали, розважальні передачі, спорт) і «серйозних» (інформаційних, публіцистичних, просвітницьких) — приблизно 75:25, що цілком логічно, бо всі наше телебачення, навіть державний канал «Росія», функціонує як комерційне, існуючи з допомогою реклами («Культура» — єдиний виняток, але один канал з аудиторією у півтора відсотка багатого населення неспроможна змінити загальну ситуацію). Це означає, що це канали орієнтуються на масову аудиторію і формують свій ефір, спираючись на рейтингові показники, дають орієнтири про рівень затребуваності у глядачів програм певних жанрів. А найбільш популярними у глядачів, як відомо, є розважальні програми. Якщо позначити основні зрушення на ТБ, то в основному пов'язані з розвагою, з телебаченням без заборон, які роблять ставку відбиток реальному житті і гумор. Саме таке телебачення утримує максимальну кількість телеглядачів свого екрана.[ 8.В. Л. Музикант «Реклама діє: історія, аудиторія, прийоми» СПб, 2006р.,С.94-115.]