4.3.3 Вибір методу виконання робіт

Головним фактором при виборі методу виконання робіт при будівництві підземних газопроводів по вулицях населених пунктів є тривалість виконання робіт. Сам процес виконання робіт створює тимчасові незручності для жителів населеного пункту, руху транспорту.

Найбільш ефективний з цієї точки зору є потоково–захватний метод, суть якого зводиться до того, що увесь фронт будівництва розподіляється на приблизно однакові за довжиною ділянки (захватки). На захватках одночасно виконують взаємопов’язані комплекси робіт.

Кожна з захваток отримала свою назву і передбачає виконання робіт, що забезпечує подальше виробництво.

Комплекс « Підготовчі роботи»

1.Розбивка траси газопроводу на місцевості, з обов’язковою прив’язкою та визначанням місць перетину з іншими інженерними комунікаціями.

2. Зняття покриття бруківки.

3.Розробка шурфів в місцях перетину траси газопроводу з підземними комунікаціями.

4.Захист оголених комунікацій на період проведення робіт.

5.Огородження будівельного майданчика.

6. Завезення труб і розподілення їх за довжиною.

7.Підготовка стиків для зварювання.

8.Перевірка якості зварювання.

Комплекс «Земляні роботи»

1.Розробка траншей екскаватором.

2.Зачистка дна траншеї вручну.

3.Улаштування постелі під газопровід.

4.Встановлення перехідних мостів.

Комплекс «Монтажні роботи»

1.Вкладання трубопроводів в траншею.

2.Підготовка стиків для зварювання.

3.Ручне присипання газопроводу.

4.Проведення випробування газопроводу на міцність.

Комплекс «Заключні роботи»

1.Розбирання захисних пристосувань комунікацій.

2.Зняття перехідних мостів.

3.Розбір тимчасової огорожі.

4.Засипання траншей газопроводу бульдозером.

5.Проведення випробувань на щільність.

6.Вивезення надлишкового ґрунту.

7.Планування поверхні ґрунту.

8.Оздоблювальні роботи.

4.3.4 Підрахунок затрат праці

Для проведення підрахунків затрат праці необхідно підрахувати об’єми робіт, які не визначені в попередніх розрахунках.

Загальну кількість стиків для зварювання на будівництві газопроводів визначають за формулою:

, шт (4.23)

де L – довжина газопроводу, м;

l – середня довжина труб.

Кількість неповоротних стиків визначають за формулою:

(4.24)

де l – довжина трубної секції

Тоді кількість поворотних стиків буде становити:

N_пов.ст. = N_ст – N_неп.ст , шт. (4.25)

Кількість пішохідних мостів визначають за формулою:

, шт. (4.26)

де 50 – відстань між мостами, м

, шт.

Необхідно прийняти розміри пішохідних дерев’яних мостів: довжину – а, ширину–b. Тоді площа мостів, що будуть встановлюватися, становить:

S_м = a × b ×N_м , м² (4.27)

S_м = 1,20×1×6=7,2 м²

Площу поверхні для ручного трамбування ґрунту визначають за формулою:

S₁ = A ×L , м² (4.28)

де - А ширина траншеї на висоті присипання, м

S₁ = 0,75×3400 = 2550 м²

Об’єм ґрунту, що підлягає трамбуванню після засипання траншеї бульдозером визначають за формулою:

, м³ (4.29)

де А – ширина траншеї по верху, м;

Н_Т – глибина траншеї, м;

h– висота присипання траншеї, м.

м³

По трасі газопроводу через кожні 200 м встановлюють ковери, їх кількість визначають за формулою:

, шт. (4.30)

шт.

Підрахунки затрат праці на будівництві газопроводів виконано у табличній формі, таблиця 10.