- •4 Організаційно-будівелний розділ
- •4.1 Характеристика об’єму будівництва
- •4.2 Розрахунково-технологічний розділ
- •4.2.1Обґрунтування форм і розмірів траншеї
- •4.2.2 Підрахунок об’ємів земляних робіт
- •4.2.3 Підбір та обгрунтування машин і механізмів
- •4.2.4 Вибір ведучого механізму для будівництва генерального плану
- •4.3 Організаційно-будівельний розділ
- •4.3.1 Характеристика матеріалів для будівництва газопроводу
- •4.3.2 Визначення потреби в матеріалів
- •4.3.3 Вибір методу виконання робіт
- •4.3.4 Підрахунок затрат праці
- •4.3.5 Проектування будівельного генерального плану
- •4.3.6 Виробничо-технічна документація
- •4.3.7 Техніко-економічні показники
- •4.3.8 Виробничо-технічна документація
4.3 Організаційно-будівельний розділ
4.3.1 Характеристика матеріалів для будівництва газопроводу
Матеріали і технічні вироби, що передбачається в проектах будівництва систем газопостачання населених пунктів повинні відповідати вимогам стандартів, що прийняли державну реєстрацію згідно з ГОСТ 2.114 – 95, ДСТУ 1.3.93.
Для будівництва систем газопостачання села застосовують сталеві прямошовні труби по ГОСТ 10705 – 80 груп В і Г, які виготовленні із спокійної маловуглецевої сталі за ГОСТ 380 – 94 марок Ст 2, Ст 3, що містить в собі не більше 0,25% вуглецю, 0,056% сірки, 0,046% фосфору. Мінімальна товщина стінок труб згідно з вимогами ДБН В.2.5 – 20 – 2001 повинна становити 3 мм.
З’єднувальні частини та деталі передбачають із спокійної сталі, виготовляють згідно з державними та галузевими стандартами. В проектах передбачають використання відводів згідно з ГОСТ 17375 – 83.
Зварні відводи виготовляють з тих самих труб, що і сам газопровід. Трійники, згідно ГОСТ 17376 – 83 для підземних газопроводів, передбачають зварними, їх виготовляють в заводських умовах. Застосовують прохідні та перехідні трійники.
Застосовують стальні приварні плоскі фланці за ГОСТ 12820 – 80, ГОСТ 12821 – 80.
В якості прокладочних матеріалів для фланцевих з’єднань використовують паранітмаслобензостійкий марки ПМБ за ГОСТ 481 – 88 і маслобензостійку гуму ГОСТ 7338 – 77. Для ущільнення різьбових з’єднань застосовують пасмо із льону згідно ГОСТ 10330 – 76, насичене свинцевим суриком за ГОСТ 19151 – 73, замішаним на оліфі за ГОСТ7931 – 76.
Для з’єднання стальних підземних газопроводів застосовують електродугове зварювання. Типи, конструктивні елементи і розміри зварних з’єднань стальних газопроводів повинні відповідати вимогам ГОСТ 16037 – 80.
Перед застосуванням зварні матеріали перевіряють зовнішнім оглядом на відповідність вимогам ГОСТ 2246 – 70. Для дугового зварювання труб використовують електроди згідно з ГОСТ 9466 – 75. Для сталей Ст2, Ст3 груп В і Г використовують електроди типу Е42, Е42а, Е46а, Е50. Контроль в процесі збирання і зварювання газопроводів виконують згідно з вимогами ДБН В.2.5 – 20 – 2001.
4.3.2 Визначення потреби в матеріалів
Нормативну потребу в матеріалах на об’єкті виконання будівельних робіт при спорудженні газопроводу знаходимо шляхом складання лімітної карти, в якій основні матеріали взяті з проектних специфікацій, а допоміжні – з відповідних нормативів.
Згідно з нормативними витратами основних і допоміжних матеріалів, необхідних для прокладання газопроводу знаходимо потребу в матеріалах на загальну довжину газопроводу (згідно із завданням). Результати розрахунків зводимо в таблицю 9.
-
Назва матеріалу
Од.
вим
Ділянка газопроводу
Ø60
Ø75x4
Ø88,5x4
Ø114x4
Ø140x4.5
Ø159x4
Ø219.6
сума
Електроди Ø6 мм, Э 42
кг
1,025
3,48
5,12
1,84
1,84
1,02
0,61
14,93
Бітум будівельний БН-90/10
кг
18,5
62,9
92,5
33,3
33,3
18,5
11,1
270,1
Бензин авіаційний
Б-70
кг
10
34
50
18
18
10
6
146
Скловолокно
10м2
6,25
21,25
31,25
11,25
11,25
6,25
3,75
91,25
Мастика бітумногумова
м²
18,5
62,9
92,5
33,3
33,3
18,5
11,1
270,1
