МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського

«Харківський авіаційний інститут»

Факультет підвищення кваліфікації та довузівської підготовки

Випускна робота

на тему

«_____________________________________________»

з семінару «Система спортивно-оздоровчої роботи

кафедри фізичного виховання»

Виконав _________________________

_________________________________

2015

Зміст

1. Особливості розвитку фізичних якостей та фізичної підготовки боксерів на початковому етапі підготовки 4

1.1 Розвиток фізичних якостей та їх вплив на спортсмена боксера на початковому етапі підготовки 4

1.2 Тактико-технічні показники боксерів і формування ефективності бою 8

2. Засоби і методи розвитку координаційних здібностей боксерів на початковому етапі підготовки 12

2.1 Біомеханічні основи будови людського тіла 12

2.2 Розвиток координаційних здібностей спортсменів - боксерів на початковому етапі підготовки боксер спортсмен координаційний бій 16

Висновки 21

Список літератури 22

Вступ

Актуальність даної теми полягає в тому, що в сучасних умовах велике значення набув фактор видовищності: боксер повинен орієнтуватися на демонстрацію не просто активного, але й зовні енергійного боксу. Гостро постало питання і про активність боксерів в проміжках між ударами, про видовищності цього «активного фону», елементами якого є стійки, переміщення, захвати, теснения і т.п. Таким чином, сучасний боксер повинен проводити технічні дії на тлі постійного пресингу.

В даний час досить глибоко вивчені багато аспектів видів підготовки боксерів, проте велика частина публікацій в науково-методичній літературі з даного питання відноситься переважно до тренування дорослих спортсменів.

Разом з тим сучасна практика показує, що саме на ранніх етапах (етап попередньої підготовки і початкової спортивної спеціалізації) необхідно формувати раціональну техніку рухів, засновану на зв'язаному розвитку швидкісних і скороcтно-силових якостей юних боксерів (В.П. Філін, Н.А. Фомін, 1980; І.П. Дегтярьов, 1985; Ф.П. Суслов, Ж.К. Холодов, 1997; А.А. Новиков, 1999). Це безпосередньо пов'язано з перекладом общепедагогической доктрини тренування в русло індивідуальної підготовки в обраному виді спорту.

Об'єкт дослідження - особливості розвитку фізичної підготовленості боксерів на початковому етапі підготовки.

Предмет дослідження - особливості розвитку координаційних здібностей у спортсменів - боксерів на початковому етапі підготовки.

Мета дослідження - розкрити особливості розвитку координаційних здібностей у спортсменів - боксерів на початковому етапі підготовки.

Завдання:

1. Підібрати і вивчити літературу з досліджуваної теми;

2. Вивчити особливості фізичної підготовки боксерів на початковому етапі підготовки;

3. Проаналізувати засоби і методи розвитку координаційних здібностей у спортсменів - боксерів на початковому етапі підготовки.

Методи дослідження - огляд літературних джерел і аналіз спеціальної науково-методичної літератури.

Методологічною основою дослідження є праці наступних авторів: Желязків Ц.О., Малиновський С.В., Родіонов А.В., Селуянов В.Н. та інших.

1. Особливості розвитку фізичних якостей та фізичної підготовки боксерів на початковому етапі підготовки

1.1 Розвиток фізичних якостей та їх вплив на спортсмена боксера на початковому етапі підготовки

У сучасному спорті питання про підвищення результатів у змаганні знаходиться в тісному взаємозв'язку з оптимізацією засобів і методів тренувального процесу. Особливе значення у підготовці боксерів придбали співвідношення і складу засобів фізичної підготовки, тому на перший план, разом з техніко-тактичної підготовленістю вийшла проблема швидкісно-силової витривалості.

Багаторічні спостереження і аналіз науково-методичної літератури показали, що існуюча система спеціальної фізичної підготовки недостатньо ефективна, традиційно сформовані методи розвитку швидкісно-силових якостей боксерів, в світлі нових правил, не забезпечують високого рівня трансформації швидкісно-силових можливостей в техніко-тактичні дії спортсменів. У зв'язку з цим дослідження взаємозв'язків швидкісно-силових якостей і ефективності техніки спортивної боротьби актуальні і для теорії і для практики спорту вищих досягнень.

Бокс відноситься до видів спорту, що характеризується постійними і тимчасовими змінами умов протікання змагального поєдинку. У зв'язку з цим вона пред'являє до боксерам високі вимоги розвитку загальної витривалості, швидкісно-силових якостей, зокрема здатності до прояву вибухових зусиль, і координаційних здібностей, що дозволяють знаходити правильне рішення в різних епізодах поєдинку. Тривалість поєдинку вимагає від боксерів високого рівня розвитку специфічної витривалості, яка забезпечує необхідну ефективність і надійність техніко-тактичних дій протягом всієї сутички і змагання в цілому.

Бокс досить повно задовольняє природні бажання людини помірятися силою, проявити свою спритність, сміливість, кмітливість, протистояти злу і насильству. Заняття різними видами спорту зміцнюють здоров'я, розвивають фізично, формую характер, впевненість у своїх силах, мужність і відвагу.

Універсальність боксу як засоби фізичного виховання полягає і в тому, що єдиноборство - це не стільки протиставлення сили, але насамперед вміння миттєво оцінити ситуацію і знаходити правильне рішення (захист, прийом або контрприйом). Тому боксер повинен бути уважним, швидкий, мати миттєву реакцію. Йому необхідні холоднокровність, витримка і рішучість. Швидка зміна ситуацій, в яких виявляється боксер в ході поєдинку, пред'являє надзвичайно високі вимоги до інтелекту боксера.

Одним словом, бокс - це багатогранна, емоційна, природна і в той же час доступна для багатьох діяльність.

Зміна правил спортивної боротьби вплинуло і на структуру фізичної підготовленості боксерів. Змінилося співвідношення компонентів силової підготовленості. Частка статистичних навантажень знизилася з одночасним збільшенням динамічних зусиль вибухового характеру, з досить потужним стартовим напругою основних м'язових груп. Тому, замість раніше вживалася поняття "силова витривалість", більш правомірним стає поняття "швидкісно-силова витривалість".

У зв'язку з цим, особливу увагу в дослідженнях було приділено аналізу засобів і методів спеціальної фізичної підготовки спортсменів високого класу, а саме засобам спеціальної швидкісно-силової витривалості.

Давно відомо, що у видах спорту, де особливо високі вимоги до максимальної силі і силової витривалості, фізична підготовка займає переважне становище. Тому і частка загальнорозвиваючих вправ в цих видах значно більше, ніж в технічно складних видах спорту. В останніх необхідно про самого початку спеціалізації розвивати переважно ті фізичні якості, які необхідні для оволодіння спортивною технікою. У спортивних єдиноборствах завдання фізичної підготовки вже на першому етапі занять вирішуються переважно спеціальними засобами.

Застосування силових вправ без урахування специфіки виду спорту не призводить до зростання технічних досягнень. Для цих цілей краще всього використовувати вправи, подібні за формою і характером роботи зі специфічними вправами.

В даний час питання вдосконалення фізичної підготовки у відповідності зі специфікою виду спорту найбільш повно розроблені стосовно до тренування дорослих спортсменів, включаючи спеціальну працездатність і механізми її розвитку.

На початкових етапах підготовки спортсменів домінують завдання управління процесом навчання і виховання на базі різнобічної фізичної підготовленості різних фізичних якостей. Надалі, на етапі спортивного вдосконалення, питома вага спеціальної підготовки зростає, і вона базується на високому рівні розвитку рухових і психічних якостей. Кошти загального впливу також мають місце, але за допомогою їх вирішуються дещо інші завдання, наприклад підвищення переносимості навантажень, прискорення відновних процесів, компенсаторний ефект після спеціальних навантажень.

Фізична підготовка в боксі - це процес виховання фізичних здібностей боксерів, спрямований на підвищення загального рівня функціональних можливостей організму, різнобічно фізичний розвиток. Фізична підготовка поділяється на загальну і спеціальну.

Загальна фізична підготовка сприяє всебічному розвитку рухових здібностей, підвищенню загальної працездатності. За допомогою засобів загальної фізичної підготовки стимулюється розвиток витривалості, швидкісних, силових, координаційних здібностей боксерів, розширюється фонд їх тривалих навичок і вмінь. При цьому активізується розвиток і зміцнення опорно-рухового апарату, функціонування внутрішніх органів і систем організму.

Спеціальна фізична підготовка спрямована на оптимальне, з орієнтацією на основний розвиток важливих для виду спорту рухових якостей, таких, як швидкість, швидкісно-силові, координаційні здібності, спеціальна витривалість.

У спорті вкрай рідко зустрічаються прояви будь-якого фізичного якості в "чистому" вигляді. Тому не випадково отримали право на життя такі поняття, як швидкісна витривалість, швидкісно-силові якості, динамічна сила, статична сила і т.п. Гармонійний розвиток необхідних якостей та здібностей має базуватися на їх високої працездатності.

Витривалість - якість багатогранна. У найзагальнішому сенсі під витривалістю прийнято розуміти здатність протистояти втомі в будь-якої діяльності. Зазвичай виділяють кілька різновидів витривалості: загальну і спеціальну, силову, швидкісну, статичну, координаційну. Рівень розвитку витривалості залежить від функціональних можливостей всіх органів і систем організму, особливо центрально нервової систем, а також стану обміну речовин і нервово-м'язового апарату, В цілому витривалість визначається наступними факторами:

- Здатністю організму перетворювати хімічну енергію в механічну роботу (креатінофосфатние, гликолитические механізми і процеси окислення продуктів харчування);

- Стійкістю організму до несприятливих зрушень внутрішнього середовища (порушення водного, температурного балансу, хімізму крові тощо);

- Стійкістю психічних станів спортсмена;

- Рівнем технічної і тактичної підготовленості спортсмена (чим вище ці рівні, тим економічніше витрачається енергія).

Ефективне управління тренувальним процесом, спрямованим на розвиток та вдосконалення витривалості боксерів, має базуватися на використанні педагогічних виправданих засобів і методів впливу на різні компоненти витривалості.

Для вдосконалення витривалості використовуються різні засоби і методи. Кроси - рівномірний біг на стадіоні або на місцевості. У ході кросу вдосконалюється узгодженість діяльності серцево судинної і дихальної систем, поліпшується капілярізація м'язів нижніх кінцівок. Кросова навантаження легко дозується, а тренувальний ефект таких занять відчувається швидко.

Силові якості, в найзагальнішому вигляді силові можливості спортсмена визначаються його здібностями до подолання зовнішнього опору.

Силові здібності поділяються на власне-силові і швидкісно-силові. Специфічними формами силових якостей є абсолютна сила, швидкісна сила, вибухова сила і силова витривалість. В.В.Кузнецов запропонував виділяти динамічну і статистичну силу, різновидами першої є вибухова, швидка і повільна сила. Удосконалення силових якостей здійснюється як за рахунок перенесення силового тренувального ефекту з Общеподготовительное на спеціально-підготовчі та змагальні вправи, так і за рахунок пумуляціі засобів силових впливів з різним тренувальним ефектом.

Під швидкісними якостями прийнято розуміти здатності людини здійснювати рух в мінімальний час. Форми прояву швидкості досить різноманітні. Найчастіше виділяють прихований період рухової реакції, час виконання одиночного руху і максимально можливий темп рухів. Рухова реакція може бути простою і складною, різновидами останньої є реакція на рухомий об'єкт і реакція вибору або актіфекаціі. Було визначено кілька основних форм прояву швидкісних якостей (швидкість простої та складної зорово-моторної реакції, стартове прискорення, швидкість виконання технічних прийомів і перемикання від однієї дії до іншого). Виділяють також елементарні і комплексні форми прояву швидкості, до перших звичайно ставляться односуглобні, до других многосуставние руху. У боксі найчастіше мають місце комплексні форми прояву швидкості. Серед факторів, що визначають прояв швидкісних якостей, виділяють спадковість, нервово-м'язові механізми, вік, стать, час доби та ін. Відомо, що між швидкістю і силою існує обернено пропорційна залежність. Тому силові можливості м'язів і особливо здатності до вибуховим зусиллям (динамічна і вибухова сила) значною мірою визначає і швидкісні якості.

При розвитку швидкісних якостей впливу спрямовані головним чином на силовий компонент швидкості. М'язи, стаючи сильніше, не завжди будуть "швидше". Тому реалізація принципу кінематичного та динамічного відповідності тренувальних вправ змагальним - одне з важливих вимог.

Спритність - це складне якість, що характеризує рухові можливості людини.

У теорії спортивного тренування поняття спритності визначено найменш точно. Так, В.М. Заціорокій визначив спритність як здатність опановувати новими рухами і швидко перебудовувати рухову діяльність відповідно до вимог мінливої ​​обстановки.

Вимірювачами спритності є: - координаційна складність завдання, точність і час його виконання. Л.П. Матвєєв виділив поняття спритність, поняття координаційні здібності, під якими запропонував розуміти, по-перше, здатність доцільно будувати цілісні рухові акти, по-друге, здатність перетворювати вироблені форми дій або перемикатися від одних до інших відповідно до вимог мінливих умов.

Існує думка, що між рівними видами спритності немає достатньо вираженої зв'язку. Разом з тим спритність має самі різноманітні зв'язки з іншими фізичними якостями, тісно пов'язані з руховими навичками, сприяючи їхньому розвитку, вони ж в свою чергу покращують спритність. При вихованні спритності може використовуватися широке коло вправ, при цьому важливо, щоб вони завжди містили елемент новизни.

Гнучкість, ефективність спортивної підготовки боксерів і особливо її технічного компонента в чому пов'язана з гнучкістю, здатністю до м'язової релаксації. Під гнучкістю прийнято розуміти здатність виконувати рухи з великою амплітудою. Мірою виміру служить максимально можлива амплітуда.

Гнучкість поділяють на активну і пасивну. Активна гнучкість проявляється в максимальній амплітуді рухів, виконуваних самостійно.

Пасивна гнучкість визначається гранично можливою амплітудою руху, виконуваного за допомогою будь-яких зовнішніх сил.