Творчий проект на тему: «В’язаний дитячий набір»

Виконали: студентки 3 курсу групи О

Котюк Інна Цьось Катерина

Зміст

Вступ 3

І. Підготовчий етап 4

1.1.Обгрунтувати обраної теми 4

1.2. Історична довідка 4

1.3. Різновиди виробів та їх використання 6

1.4. Вимоги до виробів 7

ІІ. Конструкторський етап 8

2.1. Ескізи моделей виробу 8

2.2. Опис обраної моделі виробу 9

2.3. Вибір матеріалів та інструментів 10

2.4. Економічний та екологічний розрахунок виробу 11

2.4.1. Економічний розрахунок собівартості на виготовлення серветки: 11

2.4.2. Екологічний розрахунок виробу 11

ІІІ. Технологічний етап 12

3.1.Схема виготовлення виробу 12

3.2.Технологічна картка «Послідовність в’язання » 14

16

16

16

ІV. Заключний етап 17

Список використаної літератури: 18

Вступ

В'язання - це творча робота, до того ж робота приємна і зовсім не утомлива. Давно відомо, що в'язання не лише відганяє похмурі думки, але і сприяє гарному настрою. Адже результат праці - красиво зв'язана річ - приносить повне задоволення. Всім відомо, що гарному настрою, а отже, і підвищенню тонусу дуже сприяє відпочинок. Він знімає втому, запобігає стомлення, оберігає крихкі нервові клітини від виснаження. А чи знаєте Ви що в'язання може надавати лікувальну дію? Багато медиків вважають, що рукоділля взагалі, а в'яже зокрема, надзвичайно благотворно діють на психіку людини. В'язання є одним з найпоширеніших видів рукоділля, а в'язання гачком доступно і легко може освоїти будь-яка людина. В'язати можна будь-які предмети одяг і декоративні предмети, використовувані в побуті (серветки, сумки, шапочки і ін. види візерункового полотна). Де брати узори схеми і ідеї? Почерпнути натхнення можна, звичайно ж, у професіоналів. Існують цілі магазини, де виставлені рукодільні речі, безліч друкарських видань, глянсових журналів по в'язанню. Всі вони при перегляді приносять справжнє задоволення. Що ж, якщо в'язання гачком це і Ваше хобі теж, тоді давайте цим задоволенням насолоджуватися разом! :) З великим задоволенням поділимося або поміняємося матеріалом по тому, що в'яже гачком з тими, що всіма бажають!

І. Підготовчий етап

1.1.Обгрунтувати обраної теми

Кожна дитина по-своєму унікальний і неповторний. Тому вже з перших років життя необхідно підкреслювати його індивідуальність, шліфуючи і відточуючи той образ, яким наділила його природа. Одним з найбільш доступних і універсальних способів розкрити багатий внутрішній світ малюка є одяг. В'язання гачком для дітей дозволяє створювати оригінальні та зручні речі, які практичні у використанні, а, головне, дають широкі можливості у виборі матеріалів. Вовна, бавовна, льон, меланж, акрил, шовк, кашемір - ось далеко не повний перелік варіантів, з яких можна виготовити тільності і яскраву дитячий одяг.

Для того щоб одягнути малюка модно і красиво, можна оббігти всі магазини в пошуках потрібної речі , та ще й витратити при цьому значну суму грошей. А можна поступити інакше - взяти в руки гачок і моток пряжі і створити щось незвичайне своїми руками. В'язані речі , виконані своїми руками, будуть особливо улюблені дитиною, тому що несуть частинку турботи і любові.

1.2. Історична довідка

Виготовляти в'язані вироби люди навчилися дуже давно. Дві тисячі років до нашої ери єгиптяни носили в'язаний одяг. В одній з єгипетських гробниць (1900 рік до н.е.) збереглося зображення жінки, що надягає шкарпетки. В ІІІ-І ст.. н. е. знайдені в Єгипті дитячі панчохи. Єгиптяни вже враховували форму взуття, сандалій із ремінцем після великого пальця. Під година виготовлення носка великий палець в'язався окремо, як на рукавицях. Пізніше, десь в ІХ-ХІ століттях, деякі в'язальниці сталі наносити навіть тексти на носки. У музеях Дейтройта й Баделя зберігаються такі зразки давньоєгипетського в'язання з бавовняних ниток із давньоарабським текстом. Відбиток панчохи виявлений у застиглій лаві Помпеї (79 р. н.е. ).

Плетення гачком - один із найрозповсюдженійших видів декоративно-ужиткового мистецтва. Існує цей вид рукоділля більше трьох тисяч років. Ось як говорить про це легенда Стародавньої Греції. Афіна Паллада була однією з найбільш шанованих богінь. Вона давала людям мудрість і знання. учила мистецтва та ремесел. Дівчата Стародавньої Греції шанували Афіну за те, що вона навчила їх рукоділлю. Серед майстринь славилася Арахна, яка вирішила викликати на змагання саму богиню Афіну. Під виглядом горбатої бабці богиня прийшла до Арахни, щоб застерегти гордячку - не можна підносити собі вище богів. не послухалась Арахна богиню. Зіткала майстриня полотно, але боги не визнали її переможи. Нещасна Арахна наклала на собі руки. Афіна врятувала дівчину, але перетворив її на павука. І досі павук-Арахна плете свою павутину. І в реальному житті люди не раз пробували використовувати павутину в якості пряжі. Так король Франції Людовік ХІ одержавши від парламенту міста Монпельє сувенір - панчохи й пальчатка, зв'язані з шовку павуків.

У Європу в'язання прийшло значно пізніше, і в ХІІІ-Х ст.. у багатьох європейських країнах (Іспанія, Італія, Англія, Франція, Шотландія) цей вид рукоділля досяг високого рівня. В'язали найрізноманітніші вироби - шкарпетки, рукавиці, капелюхи,кофти, каптури. У цей година з'являється традиційний для шотландців головний убір - в'язаний берет. В'язанням залюбки займаються чоловіки. У великих містах організовують цехи ручного виготовлення шовкових шкарпеток. В 1589 році помічник парафіяльного священика з Вулбриджа Вільям Лі винайшов в'язальний верстат. Алі вироби, зв'язані гачком неможливо повторити на машині. І дотепер немає в'язальних машин, які б могли зробити полотно, схоже на зв'язане гачком.

В Україні в'язані речі - також не новинка. Із літературних джерел відомо, що в ХІ ст.. київські ченці в'язали собі головні убори, які називалися клобуки. Однак масово займатися цим видом рукоділля в нас почали не дуже давно - на початку ХХ ст.. В'язання гачком відтоді стало улюбленим заняттям багатьох наших жінок.