Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЕМА 7 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ В РОБОТІ САМ...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
44.54 Кб
Скачать

Організаційні питання в роботі самодіяльного хору

Організаційні питання є надзвичайно важливими в роботі самодіяльного хору. Організаційна сторона – це фундамент, на якому ґрунтується вся діяльність хорового колективу. Від того, наскільки задовільно вона поставлена, залежить успіх справи. Організаторська робота повинна охоплювати всілякі питання, зв'язані зі створенням хорового колективу, його внутрішньою організацією і діяльністю. Найважливішими з них є питання матеріальної бази, методики створення хору, самоврядування в хоровому колективі, системи занять, планування роботи, обліку її й ін.

Матеріальна база

Матеріальна база є основою безперебійної роботи хору. Її складають: засоби на оплату керівника і викладачів, приміщення для занять хору, музичний інструмент, нотна бібліотека, концертні костюми, підставки (верстати) для розміщення на них хору під час виступів у концертах і ін.

Засобу на оплату керівника і викладачів

Як було відзначено вище, наявність кваліфікованого керівника є необхідною умовою плідної роботи самодіяльного хору.

У залежності від кількісного складу хору й обсягу його роботи визначається і контингент керівників. У великих самодіяльних хорах у керівника мається помічник (хормейстер), а іноді і два. Але такі випадки порівняно рідкі. Для виконання всіх задач, що коштують перед хором, необхідний ще і концертмейстер, що міг би допомагати керівнику в репетиційній роботі і виконувати партію акомпанементу при виступах у концертах. Звичайно концертмейстерами є піаністи, але нерідкі випадки, коли ці обов'язки виконують баяністи.

Крім керівників і концертмейстера, для роботи з учасниками колективу залучаються педагоги-вокалісти, а іноді і викладачі музичної грамоти. Переважна більшість наших хорових колективів (хори первинних форм роботи) має одного керівника і концертмейстера.

У штатних розкладах міських культурно – просвітніх установ (клуби, Будинку культури, Палаци культури) передбачені посади керівника хорового колективу – педагога – вокаліста і концертмейстера, з різними окладами відповідно до кваліфікації працівників і обсягом роботи тієї культурно – просвітньої установи, при якому здійснює свою діяльність хоровий колектив.

Оплата керівного персоналу тих хорів, що працюють поза системою названих вище установ, виробляється профспілковими організаціями із спеціальних кошторисних асигнувань.

Наявність в організацій засобів на оплату кваліфікованих керівників і педагогів є важливою умовою створення хору і його діяльності.

Приміщення для занять хору

Кімната, у якій займається хор, повинна відповідати ряду вимог. Вона повинна своїм розміром (кількість квадратних метрів) і обсягом (кубатурою) відповідати чисельному складу хорового колективу. Якщо в кімнаті досить повітря, то учасники хору протягом усього заняття знаходяться в стані повної працездатності. Недостатність же його приводить до втрати гостроти сприйняття в співаючих, млявості, непрацездатності. Однак кімната, призначена для занять хору, не повинна бути і занадто великою, як, наприклад, фізкультурний зал. Надмірно велике репетиційне приміщення не сприяє виробленню в хору гарної хорової звучності, тому що співаки погано чують себе й один одного. У репетиційній кімнаті потрібно підтримувати таку температуру, що найбільше сприяла б заняттям. Приміщення, що відводиться для хору, повинне мати достатнє і зручне висвітлення, гарну вентиляцію і міститися в чистоті.

Іншою вимогою є акустика приміщення. Воно повинне бути добре ізольоване від проникнення в нього різних звуків. Зовсім неприпустимо, коли в кімнату, де йдуть заняття хору, доносяться звуки радіо, духового оркестру, що займається поблизу, чи сильні шуми. У таких умовах зовсім неможлива музично – слухове настроювання, а без цього відпадає всякий зміст хорових занять. У самій кімнаті повинна бути така акустика, що не спотворювала б звучання хору і давала можливість керівнику чути всі позитивні сторони хорової звучності і її недоліки. Найкращої в цьому відношенні є трохи приглушена акустика репетиційного приміщення. Досягнення такого режиму можливо шляхом завішування кутів кімнати щільним драпірувальним матеріалом.

Кімната, що призначається для занять хору, повинна бути відповідним чином обладнана. У ній повинно знаходитися достатня кількість меблів, зручної для сидіння. Найбільш придатними є стільці з прямою, не вигнутою спинкою. Лави, табуретки і м'які крісла не годяться, тому що вони не сприяють правильній співочій посадці співаючих. Крім стільців, обстановка кімнати повинна містити в собі: шафа, де можна було б зберігати навчальні посібники, ноти та інше майно хорового колективу; диригентську підставку, користування якою створює можливість гарного спілкування керівника з хором; диригентський пульт, а також звичайну класну дошку з нанесеними на неї нотними лінійками, необхідну для занять музичною грамотою і сольфеджіо.