3. Види і показники собівартості продукції.

З метою проведення економічного аналізу рівня витрат підприємства собівартість продукції класифікують за певними ознаками.

Залежно від часу формування витрат розрізняють такі собівартості:

• планову (визначають перед початком планового періоду); 

• фактичну чи звітну(визначає фактичні витрати на виробництво і реалізацію продукції за даними бухгалтерського обліку);

• проектну чи прогнозовану (визначають в техніко-економічних обґрунтуваннях на майбутній період); 

• нормативну(розраховують на основі поточних норм витрат); 

• кошторисну (характеризує витрати на вироби замовлення, чи ті що виповнюються в разовому порядку.

Залежності від місця формування:

• цехова (сума витрат у межах цеху);

• виробнича (витрати на виробництво продукції в межах усього підприємства);

• повна (сукупність виробничих і невиробничих витрат).

За тривалістю розрахункового періоду— це такі собівартості: 

• місячна,

• квартальна,

• річна,

• за ряд років.

За масштабами об'єкта розрізняють:

• індивідуальну собівартість (характеризує витрати окремого підприємства на виробництво і реалізацію продукції) та 

• галузеву собівартість (середні витрати в галузі на виробництво і реалізацію продукції).

За складом продукції собівартість може бути:

• товарної продукції,

• валової продукції,

• реалізованої продукції,

• собівартість незавершеної продукції.

У собівартість товарної продукції входять витрати підприємства на виробництво і збут товарної продукції в розрізі калькуляційних статей витрат.

Собівартість реалізованої продукції — це собівартість товарної продукції за винятком підвищених витрат першого року масового виробництва нових виробів та собівартість продукції реалізованої із залишків минулого року:

де S_р — собівартість реалізованої продукції; 

S_т – собівартість товарної продукції;

S_рм – витрати першого року масового виробництва; 

S_н1 – собівартість нереалізованої продукції на початок року; 

S_н2 – собівартість нереалізованої продукції на кінець року.

Собівартість валової продукції включає усі види робіт та послуг, що виконує підприємство. Відмінність від собівартості реалізованої продукції полягає у тому, що в першому випадку підприємство може виробляти продукцію для себе.

Витрати на одну гривню реалізованої продукції – найбільш відомий на практиці узагальнюючий показник. Його використовують для аналізу зниження собівартості; він дозволяє характеризувати рівень та динаміку витрат на виробництво продукції:

де S_1грн – витрати на одну гривню реалізованої продукції, грн/грн; 

S_тов –собівартість товарної реалізованої продукції, грн; 

Q_{тов.грн} – обсяг реалізованої продукції у вартісному вираженні, грн.

Собівартість одиниці продукції– витрати підприємства на виробництво і реалізацію одиниці продукції:

де S_од – собівартість одиниці продукції; 

S_тов – собівартість товарної реалізованої продукції, грн; 

Q_тов – обсяг товарної продукції у натуральному вираженні.