Прості розрізи
В залежності від положення січної площини відносно горизонтальної площини проекцій розрізи діляться на три типи:
1). Горизонтальні – січна площина паралельна горизонтальній площині проекцій (рис. 13);
2). Вертикальні – січна площина перпендикулярна горизонтальній площині проекцій (рис. 14). Вертикальний розріз називається фронтальним, якщо січна площина паралельна фронтальній площині проекцій, і профільним – якщо січна площина паралельна профільній площині проекцій;
3). Похилі – січна площина складає з горизонтальною площиною проекційний кут, відмінний від прямого (рис. 14).
|
|
Рис. 12 |
Рис. 13 |
|
|
Рис. 14
Простий розріз на кресленні не позначається, якщо виконуються одночасно наступні дві умови:
1). Січна площина співпадає з площиною симетрії деталі;
2). В проекційному зв’язку на місці основного виду горизонтальний розріз – на місці виду зверху, фронтальний – виду з переду. Профільний – виду зліва (рис. 13). Якщо не виконується хоча б одна з цих умов, то розріз позначається як показано на рис. 12.
Похилий
розріз повинен будуватися і розміщуватися
у відповідності з направленням, вказаним
стрілками. Такий розріз допускається
розміщувати на будь-якому місці креслення,
з поворотом і додаванням до напису А-А
знаку
(рис. 14).
Місцевий розріз – розріз, що слугує для визначення будови деталі в окремому вузько обмеженому місці. Границя місцевого розрізу проводиться суцільною хвилястою лінією.
Рекомендується, щоб ця лінія не співпадала з лініями контуру зображення деталі (рис. 15).
Рис. 15
Якщо предмет симетричний, то слід з’єднувати половину виду з половиною відповідного розрізу. Це робиться з ціллю скорочення графічної роботи і покращення читання креслення. Границею між видом і розрізом слугує осьова лінія симетрії (рис. 16).
|
|
|
Рис. 16 |
Рис. 17 |
Рис. 18 |
|
|
|
На рис. 17 показано деталь, у якої з віссю симетрії на головному зображенні співпадає проекція внутрішнього ребра. В цьому випадку з’єднують меншу частину виду з більшою частиною відповідного розрізу, а границею між ними слугує суцільна хвиляста лінія (товщина її S/2 – S/3). Якщо з віссю симетрії співпадає зовнішнє ребро, то з’єднують більшу частину виду з меншою частиною відповідного розрізу (рис. 18).
Складні розрізи
1). Ступінчасті розрізи
Складний розріз називається ступінчастим, якщо січні площини паралельні (наприклад, ступінчастий горизонтальний розріз А-А, рис. 19; ступінчастий фронтальний розріз Б-Б, рис. 20).
|
|
Рис. 19 |
Рис. 20 |
2). Ламані розрізи
Складний розріз називають ломаним, якщо січні площини перетинаються (наприклад, розріз А-А, рис. 21).
Рис. 21
При ломаному розрізі січні площини умовно розвертають до суміщення в одну площину. Якщо суміщені площини виявляться паралельними одній із основних площин проекцій, то ломаний розріз допускається поміщати на місці відповідного виду (рис. 21 розріз А-А поміщено на місці виду зліва).
При складному розрізі штрихи проводять так само біля місць перетину січних площин для ломаних розрізів (рис. 21) або біля місць переходу від однієї січної площини до іншої для ступінчастих розрізів (рис. 19, 20).