Фінансові ренти (слайд 26)
У господарських операціях і фінансових угодах передбачаються не окремі виплати, а дискретний потік платежів. Послідовність платежів, які настають через рівні проміжки часу, називають фінансовою рентою, незалежно від походження платежів, їхнього призначення і цілей. Окремий платіж називають ануїтетом.
Наприклад, фінансовою рентою є платежі по погашенню споживчого кредиту.
Величину кожного окремого платежу називають членом ренти. Період ренти – це інтервал між платежами. Час від початку настання рентних стосунків до кінця останнього періоду виплати називається строком ренти. Процентна ставка – ставка, використовувана при розрахунку нарощування або дисконтування платежів по ренті.
При проведенні фінансово-економічних розрахунків використовуються різні види ренти.
Залежно від частоти виплат ренти діляться на річні, р-строкові (р – число виплат протягом року) і безперервні (виплати проводяться дуже часто) (слайд 27).
Залежно від розмірів платежів ренти діляться на постійні та змінні (у різні періоди платежів розміри платежів різні).
Ренти, які підлягають обов'язковій сплаті, називають обов'язковими. Якщо виплата ренти залежить від настання якої-небудь події або умови, така рента називається умовною.
Залежно від числа періодів платежів ренти діляться на обмежені і вічні ренти.
По настанню першого строку платежу ренти діляться на негайні та відстрочені.
За моментом виплати ренти діляться на постнумерандо (строк платежу настає наприкінці періоду) і пренумерандо (платіж здійснюється на початку періоду ренти).
Нарощена сума ренти – це сума всіх членів ренти з нарахуванням на них процентів до кінця строку ренти.
Для постійної річної ренти нарощена сума розраховується за формулою (слайд 28):
,
де S – нарощена сума ренти;
R – розмір платежу (члена) ренти;
i – ставка процентів по ренті;
n – строк ренти.