Тема 2. Основи кон’юнктурних досліджень

1. Зміст і види економічної кон'юнктури.

2. Основні завдання кон'юнктурних досліджень.

3. Основи методики кон'юнктурних досліджень.

4. Система кон'юнктурних показників.

5. Фінансові розрахунки в кон'юнктурних дослідженнях.

1. Зміст і види економічної кон'юнктури

Економічна кон’юнктура – напрямок і ступінь зміни сукупності елементів економічних процесів на основі порівняння їхніх окремих елементів у динаміці (слайд 2).

У сучасному розумінні кон'юнктура характеризується тією сукупністю обставин, що виявляється завдяки ринку, від якої залежить і в якій виражається підйом або спад економічного розвитку.

Таким чином, кон'юнктура вказує на сполучення обставин, від яких залежить і в якій проявляється успіх господарської діяльності. Все питання полягає в тому, щоб якомога точніше вказати, про які обставини йде мова і як визначити сприятливість або несприятливість їхнього збігу.

Загальні коливальні зміни в економіці складаються з окремих коливальних рухів елементів системи. При цьому між коливальними змінами окремих елементів існує тісний прямий або зворотний зв'язок. Наприклад: зростання виробництва призводить до зниження безробіття й навпаки.

Коли спостерігається підвищувальна тенденція одних елементів, то обов'язково проявляється знижувальна тенденція інших, оскільки в системі існує правило загальної рівноваги, якщо процеси мають оборотний характер.

Для оцінки тенденції економічного процесу (напрямку кон'юнктури) необхідне порівняння як мінімум двох елементів. Якщо напрямок буде характеризуватися як підвищувальний, спостерігається сприятлива кон'юнктура й навпаки.

З погляду порівнянності моментів економічного процесу кон'юнктуру можна поділити на абсолютну, відносну й загальну (слайд 3).

Абсолютна кон'юнктура характеризує напрямок та інтенсивність динаміки окремо від досліджуваного процесу (економічного показника). Порівняння динаміки різних за характером економічних процесів характеризується відносною кон'юнктурою. Комплексний аналіз ситуації на ринку визначається загальною кон'юнктурою, у якій аналіз абсолютної кон'юнктури основних параметрів ринку доповнюється їхнім відносним порівнянням (слайд 4).

Залежно від економічного суб'єкта прийнято виділяти кон'юнктуру світового ринку, народногосподарську кон'юнктуру і кон'юнктуру її елементів (галузеву, регіональну, територіальну і т.д.) (слайд 3).

Залежно від особливостей аналізу виділяється загальна, спеціальна кон'юнктура (слайд 3).

Розглядаючи кон'юнктуру національної економіки, ми звичайно вивчаємо зміну характеру розвитку окремих її галузей і одержуємо загальну кон'юнктуру кожної галузі, яка становить народногосподарський комплекс (слайд 5). Однак при дослідженні кон'юнктури окремої галузі або регіону вивчаються зміни складових їхніх елементів. Така кон'юнктура називається спеціальною і поділяється на просту й диференціальну.

Проста спеціальна кон'юнктура характеризує ступінь зміни елементів даної галузі або регіону в даний момент у порівнянні з попереднім моментом. Така кон'юнктура рівнозначна загальній кон'юнктурі й порядок її дослідження аналогічний.

Трохи інакше стоїть справа з диференціальною кон'юнктурою. Тенденція розвитку окремих галузей може бути однаковою: знижувальна або підвищувальна, однак ступінь їхньої напруги може бути різним. Ріст цін, обсягу виробництва може спостерігатися в усіх галузях, однак темп росту – істотно розрізнятися. Тоді ми говоримо про диференціальну кон'юнктуру. Інакше кажучи, диференціальна кон'юнктура – це проста кон'юнктура окремої галузі, але взята в порівнянні або відношенні із простою кон'юнктурою іншої галузі.