3. Види операцій на фондовій біржі
Як зазначалось, фондова біржа є найбільш організованим видом РЦП. З погляду насиченості інформацією про ринкову кон'юнктуру фондова біржа є основним індикатором РЦП. Тому саме вивченню функціонування фондової біржі дає повне уявлення про кон’юнктуру ринку цінних паперів.
Під біржовою операцією розуміють угоду, укладену між членами фондової біржі, яка має своїм предметом цінні папери, допущені до обігу і котирування на даній біржі.
Найважливішим критерієм класифікації фондових операцій є термін угоди. За терміном угоди фондові операції діляться на касові й термінові.
Касова операція – це операція, розрахунок по якій здійснюється в найближчий біржовий день (залежно від прийнятого на біржі максимального терміну). Термінова угода проводиться в строки, обговорені в договорі.
Термінові угоди дозволяються далеко не у всіх країнах через можливість спекуляцій у період строку угоди. Різновидом термінової угоди є операція ф'ючерс. Ф'ючерс укладається під майбутні фондові цінності по заздалегідь обговореній ціні. Угода передбачає суму угоди, умови розрахунків і встановлення календарних строків здійснення угоди. Біржа відповідає за виконання угоди. Оскільки угода по ф'ючерсу укладається за ціною акції сьогоднішнього дня, а її ціна в день одержання буде інша, то об'єктом угоди стає не тільки сама акція, а і її біржовий курс. У цьому випадку контракт передбачає перерахування певної суми залежно від того, який курс буде зареєстрований на момент закінчення строку контракту.
Ще одним видом термінової угоди є опціон. Опціон – це контракт між інвесторами на право купити або продати обмежену кількість акцій певної компанії (або пакета акцій) за обговореною ціною у фіксований період часу. Привабливість опціону полягає в можливості гри на курсі акцій у період строку опціону. Опціон на купівлю називається колл (call), опціон на продаж – пут (put). На відміну від ф'ючерса, опціон дозволяє його власникові відмовитися від угоди при несприятливій кон'юнктурі. Опціони можуть оформлятися у вигляді цінного папера, який має самостійний обіг на РЦП.
4. Показники біржової кон'юнктури
Індикатори біржової кон'юнктури, у загальному вигляді, можна поділити на показники, які характеризують інструменти біржового ринку – цінні папери, показники рівня попиту та пропозиції на ринку, індикатори динаміки кон'юнктури.
Оцінка цінних паперів проводиться на основі таких показників: рейтинг цінного папера; показники ціни цінного папера, як товару; ліквідність цінного папера; показники прибутковості.
Рейтинг цінного папера – комплексний показник, який характеризує "якість" та "інвестиційну привабливість" для інвестора як відносно одержання доходу від вкладеного капіталу, так і надійність його розміщення. Рейтинг цінних паперів проводиться спеціалізованими незалежними фірмами шляхом віднесення цінних паперів за їхніми видами, усередині виду за ступенем надійності, прибутковості і курсової ціни. Існують різноманітні методики розрахунку і позначення рейтингу (буквені, цифрові, буквено-цифрові, спеціальні значки).
Приклад. У США рейтинг облігацій, що формується фірмою "Стандарт енд Пурс", складається з літерних позначень дев'яти категорій: AAA, AA, А, ВВВ, ВВ, В, ССС, СС, C (по зниженню якості облігацій).
Дуже важливим поняттям оцінки цінних паперів є їх котирування. Під котируванням розуміється допуск цінного папера на біржові торги і визначення його біржового курсу.
Курс цінного папера – ціна, за якою він купується і продається на біржі. Курс цінного папера залежить від його виду.
Курс акції прямо пропорційний отриманому розміру доходу і обернено пропорційний переважній тепер ставці позичкового процента. Курс акції падає при зростанні ставок процента і росте разом зі зростанням виплачуваних дивідендів. Курсова ціна акції, яка розраховується залежно від цих факторів, визначається за формулою:
,
де Кпр – курс простої акції;
Д – розмір дивіденду;
І – ставка позичкового проценту.
,
де Кприв – курс привілейованої акції;
Нд – фіксована норма доходу на номінал акції.
Інвестор може розраховувати на сукупну прибутковість придбаного цінного папера у-вигляді дивіденду на акцію і курсової різниці вартості акції при її купівлі та продажу.
Динаміка курсу акцій знаходиться під впливом одного з основних показників діяльності акціонерного товариства – регулярності виплати дивідендів і їхньої величини. Падіння дивідендних виплат призводить до різкого скорочення курсової вартості акцій з випереджальною швидкістю.
Курс облігації залежить від доходу по ній, викупної ціни і терміну погашення:
,
де Дообліг – курс облігації;
Q – сучасна величина викупної ціни облігації;
Y – сучасна величина періодично виплачуваного доходу;
C – викупна ціна облігації.
Найважливішим показником оцінки цінного папера є його прибутковість. Розмір доходу по облігаціях і векселях легко визначається умовами розміщення цих цінних паперів.
Очікуваний дохід від акцій виробничих та інших корпорацій значною мірою залежать від фінансово-економічного стану цих компаній. Для інвесторів компанії прибутковість по акціях пов'язана з поняттям дивіденду. Розмір дивіденду, який припадає на одну акцію, визначається за формулою:
,
де Д – дивіденд, який припадає на акцію;
ПД – сума виплачених дивідендів на звичайні акції;
Т – кількість випущених акцій;
Н – номінал акції;
І – процент дивідендів по акції.
Рівень ліквідності характеризує наявність (відсутність) попиту на даний цінний папір. Він розраховується як відношення суми укладених угод до суми пропозиції по даному цінному паперу на біржових торгах і розраховується за формулою:
,
де Рл – рівень ліквідності по даному цінному паперу на торгах, %;
Qуг – сумарний обсяг укладених на торгах угод по даному цінному паперу;
Qпр – сумарний обсяг пропозиції на торгах.
Оцінка стану рівня попиту та пропозиції на фондовій біржі здійснюється на момент відкриття біржі, постійно протягом біржового дня і на момент закриття біржі. Інформація про попит та пропозицію надходить на електронне табло, розташоване в біржовому залі, поширюється по каналах комп'ютерного зв'язку, публікується в біржових бюлетенях. Для оцінки попиту та пропозиції на фондовому ринку використовується така система основних показників:
1. Оцінка пропозиції:
номінал акції;
кількість пропонованих до торгів цінних паперів;
сумарний обсяг пропозиції в національній або іншій валюті;
число пропозицій;
середня ціна пропозиції;
мінімальна і максимальна ціна пропозиції;
дивіденд по акціях.
2. Оцінка попиту:
обсяг заявлених цінних паперів;
сумарний обсяг попиту в національній або іншій валюті;
число заявок на купівлю;
середня ціна попиту;
мінімальна і максимальна ціна попиту.
Результати угод:
кількість угод;
кількість проданих цінних паперів;
обсяг продажів у національній або іншій валюті;
сумарний обсяг укладених угод по даному виду цінних паперів у національній валюті;
мінімальна і максимальна ціна угод;
ціна акції на момент закриття;
зміна в ціні акції у порівнянні з попередніми торгами;
середня ціна угод;
рейтинг цінного папера;
частка обороту біржі в загальному обороті фондового ринку в регіоні.
На основі показників динаміки кон'юнктури фондового ринку проводиться аналіз біржової кон'юнктури.