2. Структура ринку цінних паперів

Динамічність і ефективність розвитку економіки обумовлюється швидкістю переливання капіталу з однієї сфери в іншу. Фінансові операції оформляються у вигляді яких-небудь фінансових зобов'язань, частина з яких є цінними паперами, що дають право власності на певний розмір капіталу. Ці цінні папери самі по собі мають властивість товару, а місце, на якому відбуваються угоди із цінними паперами прийнято називати ринком цінних паперів (РЦП), від розгалуженості й стану якого залежить розвиток економіки в цілому.

Стан кон'юнктури на ринку цінних паперів вказує на напрямок динаміки розвитку загальногосподарської кон'юнктури і стан ділової активності в цілому. РЦП є складовою частиною фінансового ринку.

За своєю структурою ринок цінних паперів є досить складним і багатофункціональним утворенням. За принципом зворотності фінансових зобов'язань він ділиться на ринок боргових зобов'язань і ринок власності. На ринку боргових зобов'язань (наприклад, облігацій) капітал надається в борг на певний час. На ринку власності (наприклад, акцій) купують і продають право на одержання доходу від вкладеного капіталу. У свою чергу, ринок власності можна підрозділити на ринок власності реального і фіктивного капіталу. Реальний капітал пов'язаний із цінними паперами на реально існуючу власність (акції підприємств матеріального і нематеріального виробництва), фіктивний капітал становлять цінні папери інвестиційних, пенсійних і взаємних фондів.

Залежно від характеру руху цінних паперів ринок цінних паперів ділиться на первинний і вторинний. На первинному ринку здійснюється розміщення нових фінансових зобов'язань, які мають лише первісну (номінальну) вартість. На первинному ринку визначається тільки ціна самого цінного папера, а не його прибутковість. На вторинному ринку проводиться перепродаж цінних паперів як товару, який приносить дохід від вкладеного капіталу.

За ступенем організованості РЦП ділиться на біржовий (фондова біржа) і позабіржовий. Фондова біржа є спеціально відведеним місцем, де відбуваються на основі певних правил угоди із зареєстрованими (котированими) на ній цінними паперами.

Учасниками фондового ринку є:

• емітенти цінних паперів – суб'єкти підприємницької діяльності, які випускають фінансові зобов'язання;

• інвестори – фізичні і юридичні особи, які мають надлишкові або вільні кошти і бажають вкласти їх у капітал;

• інвестиційні посередники – юридичні особи, діяльність яких спрямована на полегшення інвестиційного процесу, з використанням професійного досвіду й фінансової зацікавленості.

Цінні папери, як своєрідний товар, що пропонується і обертається на РЦП, характеризуються широким спектром різних видів і властивостей. Різноманіття цінних паперів має велике значення як для власника заощаджень - інвестора, так і для емітента. Інвестор, виходячи із властивостей багатьох видів цінних паперів, вибирає найбільш підходящі з них, які відповідають його цілям. Емітент пропонує на РЦП той вид цінних паперів, який вважає найбільш прийнятним для мобілізації залучених заощаджень. Акт купівлі-продажу конкретного цінного папера, за винятком окремих випадків, є свідоцтвом збігу інтересів інвестора та емітента.

Як класифікаційні ознаки цінних паперів використовуються: "економічна природа інструментів РЦП", "тривалість періоду залучення заощаджень", "механізм виплати доходу", "ступінь ризику" та ін. Найбільш привабливою є класифікація цінних паперів залежно від характеру фінансових відносин по операціях з капіталом, опосередковуваних рухом цінних паперів (табл. 3).

Таблиця 3