
- •Лабораторна робота №1(3) Тема: Середовище програмування Turbo Pascal. Запуск і елементи вікна.
- •Теоретичні відомості.
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2(4) Тема: Структура програми Turbo Pascal. Оператори введення/виведення.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №3 (5) Тема: Робота з арифметичними операціями в Turbo Pascal
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 (6) Тема: Робота з умовним оператором
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 (7) Тема: Створення та реалізація лінійних програм, використовуючи модулі crt та System.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №6 (8) Тема: Побудова графічних примітивів
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №7 (9) Тема: Створення та реалізація найпростіших циклічних програм. Оператор повторення з параметром.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 (10) Тема: Створення та реалізація найпростіших циклічних програм. Оператор повторення з передумовою.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 (11) Тема: Створення та реалізація програм опрацювання табличних величин. Створення масивів, арифметичні дії з ними.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 (12) Тема: Створення та реалізація програм опрацювання табличних величин. Опрацювання масивів за умовою.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 11 (13) Тема: Створення та реалізація програм опрацювання табличних величин. Сортування таблиць методом прямого вибору.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 12 (14) Тема: Створення та реалізація програм опрацювання табличних величин. Сортування таблиць методом бульбашок.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 13 (15) Тема: Створення та реалізація програм з оператором вибору та циклом з післяумовою.
- •Теоретичні відомості Оператор repeat («цикл-до»)
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 13 Тема: Побудова графіків функцій в Turbo Pascal.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 15 (17) Тема: Створення найпростіших програм обробки рядкових величин.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 (18) Тема: Створення та реалізація програм, що використовують програми функції.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 17 (19) Тема: Створення та використання програм, що містять підпрограми-процедури.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №18 (20) Тема : Обробка файлових даних.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 19 (21) Тема: Використання процедур та функцій модуля Graph при розробці анімації.
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 20 (22) Тема: Вивчення особливостей процедур та функцій модуля crt.
- •Хід роботи.
- •Контрольні питання
- •Додатки
Лабораторна робота № 10 (12) Тема: Створення та реалізація програм опрацювання табличних величин. Опрацювання масивів за умовою.
Мета: Уміти створювати та реалізовувати програми опрацювання табличних величин, опрацьовувати масиви за умовою.
Теоретичні відомості
Пошук значень табличних величин розглянемо на простому прикладі. Скажімо, заданий одновимірний масив А, складений з N цілих чисел:
Const
N = 10;
A: array [1..N] of byte=(3,8,7,1.8,1.4,5,8,13);
Потрібно знайти перший елемент, який має задане значення, і вивести номер цього елемента на екран. Значення шуканого елемента позначимо Х, а його порядковий номер у масиві – Numx. Уведення значення шуканого елемента оформимо як запрошення:
Writeln (‘ Введите элемент для поиска ’);
Readln(X);
Пошук потрібного елемента виконуватимемо шляхом циклічного порівняння значень всіх елементів масиву зі значенням Х, уведеним із клавіатури. Вважатимемо, що номери елементів масиву починаються з 1. Перед початком пошуку значення Numx покладемо рівним нулю і введемо лічильник елементів С, що збігається з шуканим елементом. Блок пошуку запишемо у вигляді:
Numx:=0;
C:=0;
for I:=1 to N do
begin
if A[I]=X then
begin
Numx:=I;
WriteIn (‘Номер искомого елемента‘, Numx);
C:=C+1;
end;
end;
Пошук здійснюється за допомогою умовного оператора if A[I]=X then. Якщо умова A[I]=X виконується, змінній Numx надається номер знайденого елемента. Номер виводиться на екран, а значення лічильника С збільшується на одиницю. В цілому код програми матиме вигляд:
Program Poshuk;
const
N = 10;
A: array [1..N] of byte=(3,8,7,1,8,1,4,5,8,13);
var
X, Numx, C: byte;
begin
WriteIn (‘ Исходный массив:);
for I:=1 to N do Write (A[I],’ ‘); WriteIn;
WriteIn (‘Введите элемент для поиска’);
Readln(x);
Numx:=0;
C:=0;
for I:=1 to N do
begin
if A[I]=X then
begin
Numx:=I;
Writeln (‘Номер искомого элемента’, Numx);
C:=C+1;
end;
end;
If C=0 then Writeln (‘Данный элемент в массиве отсутствует’);
end.
Наберіть код цього прикладу і збережіть його у вигляді файла на диску. Натисніть клавіші Alt+F9 і після успішної компіляції запустіть програму на виконання (клавіші Ctrl+F9). Якщо в процесі виконання ви введете значення для пошуку1 , програма назве вам номери елементів: 4 і 6. Якщо ж увести значення 8, то програма назве номери шуканих елементів: 2, 5,9. Зрозуміло, що вихідний масив А[l] може формуватися різними способами: заданням значень в опису (як у наведеному прикладі), за допомогою будь-яких функцій, уведенням значень елементів із клавіатури. Потрібно лише в програмі передбачити той чи інший спосіб уведення.
Хід роботи
Перевірити роботу програми-прикладу.
Створити програму, яка в одномірному масиві символів міняє місцями два елементи.
Створити програму, яка виводить одномірний масив, утворений з елементів даного при виборі чисел кратних трьом.
Створити програму, яка виводить двомірний масив, утворений з елементів даного, заміняючи непарні нулями, а парні їх квадратами.