
- •Лабораторна робота №1(3) Тема: Середовище програмування Turbo Pascal. Запуск і елементи вікна.
- •Теоретичні відомості.
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2(4) Тема: Структура програми Turbo Pascal. Оператори введення/виведення.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №3 (5) Тема: Робота з арифметичними операціями в Turbo Pascal
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 (6) Тема: Робота з умовним оператором
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 (7) Тема: Створення та реалізація лінійних програм, використовуючи модулі crt та System.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №6 (8) Тема: Побудова графічних примітивів
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №7 (9) Тема: Створення та реалізація найпростіших циклічних програм. Оператор повторення з параметром.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 (10) Тема: Створення та реалізація найпростіших циклічних програм. Оператор повторення з передумовою.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 (11) Тема: Створення та реалізація програм опрацювання табличних величин. Створення масивів, арифметичні дії з ними.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 (12) Тема: Створення та реалізація програм опрацювання табличних величин. Опрацювання масивів за умовою.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 11 (13) Тема: Створення та реалізація програм опрацювання табличних величин. Сортування таблиць методом прямого вибору.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 12 (14) Тема: Створення та реалізація програм опрацювання табличних величин. Сортування таблиць методом бульбашок.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 13 (15) Тема: Створення та реалізація програм з оператором вибору та циклом з післяумовою.
- •Теоретичні відомості Оператор repeat («цикл-до»)
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 13 Тема: Побудова графіків функцій в Turbo Pascal.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 15 (17) Тема: Створення найпростіших програм обробки рядкових величин.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 (18) Тема: Створення та реалізація програм, що використовують програми функції.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 17 (19) Тема: Створення та використання програм, що містять підпрограми-процедури.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №18 (20) Тема : Обробка файлових даних.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 19 (21) Тема: Використання процедур та функцій модуля Graph при розробці анімації.
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 20 (22) Тема: Вивчення особливостей процедур та функцій модуля crt.
- •Хід роботи.
- •Контрольні питання
- •Додатки
Лабораторна робота №6 (8) Тема: Побудова графічних примітивів
Мета: Уміти створювати лінійні програми, використовуючи функції і процедури модуля Graph, розрізняти роботу текстового і графічного режимів екрану
Теоретичні відомості
Графічний екран дисплея складається з точок, що світяться різним кольором: пікселів. Кількість точок, що підтримує Turbo Pascal 640 по горизонталі і 480 по вертикалі, при чому точка з координатами (0;0) знаходиться в лівому верхньому куті екрану.
Для роботи з графічним екраном створений модуль Graph. Обов’язково потрібен файл egavga.bgi.
Графічний режим спочатку треба задати. Це виконують так:
Var driver, mode: integer; {для характеристики дисплея}
Begin
Driver:=detect; { стандартна стала}
Initgraph (driver, mode, ‘’); {задання графічного режиму}
If graphresult < > 0 then
Begin
Writeln(‘граф. режим не задано’);
Halt
End;
Приклад програми в графічному режимі:
Program emblema;
Uses crt, graph;
Var
dr, mode: integer;
begin clrscr;
Driver:=detect; { стандартна стала}
Initgraph (driver, mode, ‘’); {задання графічного режиму}
SetBkColor(2);
SetColor(3);
Rectangle (100,0,300,200);
Setfillstyle(1,3);
Floodfill(200,100,3);
Setcolor(14);
Circle (200,100,100);
Setfillstyle(1,14);
Floodfill(200,100,14);
SetColor(0);
Circle (200,100,100);
Settextstyle(0,0,3);
OutTextxy(135,95,’АТВ’);
Readln;
Closegraph;
End.
Хід роботи
Перевірити роботу програми-прикладу.
Створити програму, яка малює дівчинку з трьома повітряними кульками.
Створити програму, яка малює велосипед.
Створити в графічному режимі програму «Тест», що задає користувачеві прості запитання ( 10 запитань). Щоб кожне нове запитання писалось на новій сторінці. Після останнього запитання дає коментарі користувачеві, в залежності від даних відповідей..
Контрольні питання
Для чого використовують модуль Graph?
За допомогою якої процедури малюють куб?
Що таке ініціалізація графіки?
Які параметри необхідно задати для ініціалізації графіки, що вони означають?
Якою процедурою заливають фон екрану?
Як задають кольори в графічному режимі?
Які параметри необхідно задати для процедури малювання еліпса, що вони означають?
Які параметри необхідно задати для процедури стилю шрифта, що вони означають?
Які параметри необхідно задати для ініціалізації графіки, що вони означають?
Чим відрізняються процедури OutText і OutTextху?
Чим відрізняються процедури Bar i Rectangle?
Як перейти з графічного режиму в текстовий в ході програми?
Лабораторна робота №7 (9) Тема: Створення та реалізація найпростіших циклічних програм. Оператор повторення з параметром.
Мета: Уміти створювати найпростіших циклічні програми.
Теоретичні відомості
Команда циклу з параметром (For). Є два різновиди команди For.
Перший:
For<параметр>:=<вираз 1>To <вираз 2>Do<команда 1>;
Тут параметр – це змінна цілого, символьного, логічного або перерахованого типу, а вирази1 і 2 задають початкове значення.
Цей цикл треба розуміти так: «зроби команду 1 стільки разів, на скільки одиниць відрізняється вираз 2 від виразу 1. Після кожного проходження циклу параметр збільшується на одиницю.
Приклад:
Нехай S=0. Після виконання команди циклу
For i:=4 to 6 do begin s:=s+i; z:=2*i end;
Змінна s набуде значення 0+4+5+6=15, а змінна z – 12.
Другий:
For<параметр>:=<вираз 1>DownTo <вираз 2>Do<команда 1>;
Відрізняється від попереднього тим, що після кожного проходження циклу параметр зменшується на одиницю.
Приклад 1:
Дано натуральне число n. Вичислити n!
Знаємо, що n! – це добуток всіх натуральних чисел від1 до n.
В ході циклу з параметром параметр постійно збільшується на 1, тому можна для перших двох записати формулу: N!:= N!*(і+1);
З кожним кроком значення і буде збільшуватись на 1, а N! в і разів, тому останнім числом параметра повинно бути n-1, щоб не вийти за межі значення n.
А програма буде такою:
Uses crt;
Var і, n, n1:integer;
Begin
Clrscr;
Writeln(‘введіть натуральне число’);
Readln(n);
For i:=1 to n-1 do n1:=n1*i;
Writeln(n,’!=’,n1);
Readln;
End.
Приклад 2: Вивести на екран в ряд натуральні числа від х до 1.
Так, як в циклі з параметром downto значення параметра зменшується на 1, то при кожному кроці будемо виводити значення параметра на екран.
Uses crt;
Var і, х:integer;
Begin
Clrscr;
Writeln(‘введіть натуральне число’);
Readln(х);
For i:=х downto 1 do Write (і,’ ’);
Readln;
End.