29.Когнітивні конструкти клієнта за Дж.Келлі. Чому вони важливі у роботі з клієнтом? Як допомогти у формуванні інтенціальності клієнта? Як ви розумієте інтенціальність?

Когнитивно-бихевиоральная теорія і її методи виникли з необхідності об'єднати думку і вчинок, знання і поведінку. Когнитивно-бихевиоральное напрям виник з інших теорій, але привніс до них свої власні конструкты, що по-своєму забезпечують єдність теорії і практики.

Мабуть, першим теоретиком цього напряму був Джордж Келлі з його вченням про особові конструктах. Келлі розглядає людину як ученого, діючого у світі на основі особових конструктов і думок. Келлі прагнув зрозуміти неповторність побудови світ конкретним клієнтом. На основі цього він хотів допомогти клієнтові змінити свої когнітивні (розумові) конструкты. З цієї точки зору, завдання психотерапії - допомогти клієнту або придбати нові конструкти, які дозволять йому краще прогнозувати тривожні події, або зробити наявні конструкти більш проникними, щоб привнести новий досвід у їх діапазон застосовності.

Але у Келлі є методи, покликані змінити і поведінку людини. Один з таких методів — терапія ―фіксованої ролі‖. Завдання такої терапії — передусім визначити ту ідеальну роль, яку хотів би грати клієнт в реальному житті, а потім відпрацювати ті навички і вчинки, які допомогли б йому утілити цю роль. Клієнт переходить зі світу інтерв'ю в реальний світ, реалізовуючи в поведінці ті знання і конструкты, які були вироблені раніше (т. е. відбувається втілення ролі). На основі ранніх робіт Келлі можна зробити висновок, що роль когнитивно-бихевиоральной терапії подвійна: 1) зрозуміти, як людина думає і при необхідності змінити думки і знання;

2) переконатися, що в житті клієнт поступає відповідно до цих знань. Звідси і назва теорії — ―когнитивно-бихевиоральная‖.

Є ще третій аспект цієї концепції. Маючи в активі потрібні думки і навички поведінки, клієнт ще повинен вирішити, як він діятиме. Саме цей процес ухвалення рішень ріднить когнитивно-бихевиоральную і экзистенциально-гуманистаческую традиції.

Інтнціональність – поняття, що відображає :

1)контактність, здатність залучатися до зв’язку, здатність до сприйнятливості до впливу, на відміну до неконтактності, і несприйнятливості,

2)гнучкість у побудові зв’язку з об’єктом чи суб’єктом.

3) здатність об’єднуватись, створювати цілісність, систему.

Інтенціональність — поняття, що характеризує спрямованість свідомості на предмет. Своєрідність безлічі психічних переживань, що полягають в певному способі відношення свідомості до предмета. Філ. Енциклопедія, М., 1962 р. Т. 2.

Проте, деякі ключові моменти фрейдизму впровадилися в суспільну свідомість. Кожна стадія розвитку дитини характеризується своїми кризами, і вибір такий: або дитина здолає кризу, або криза його. Завдання психотерапевта — попрацювати з цими кризами розвитку, щоб допомогти людині цілеспрямовано досягти інтенціальності. Результатом розвитку теорії об'єктних стосунків є струнка концепція орального періоду, яка в стислому виді наведена в цій главі.

Щоб надалі стати інтенціальною особою, людина повинна уміти вступати в контакт з людьми і знати, як при цьому зберегти свою індивідуальність. Клейн говорила про «тримаюче» оточення — мається на увазі, що дитину реально і фігурально «тримають» надто міцно, через що можуть розвинутися почуття залежності або компульсивної прив’язаностіі.

Сучасні теоретики, такі, як Эріксон, говорять про посилення ролі Я і про надання тим самим індивідові можливостей краще контролювати своє життя. Посилити Я можна шляхом повідомлення клієнту його функцій буфера між свідомістю і підсвідомістю. Я оперує на свідомому, передсвідомому і підсвідомому рівнях людського досвіду, хоча в основному його вплив помітний при консультуванні на свідомому рівні.Сильне Я — необхідна і істотна умова досягнення інтенціональності.