Зміст

1. Вступ

2. Призначення

3. Будова роторного екскаватора

4. Конструкція робочого обладнання

5. Принцип роботи

6. Технічне обслуговування

7. Висновок

8. Техніка беспеки

9. Список використаної літератури

ВСТУП

Роторні екскаватори – це самохідні машини безперервної дії, які відділяють гірську масу від вибою ковшами, встановленими на роторі і призначені для одночасної розробки і транспортування породи. Порода після її розвантаження із ковшів транспортується стрічковим конвеєром, розміщеним на висувній стрілі

Прототипом роторного виконавчого органа з ковшами служить водопідйомне колесо древніх. Ідею копаючого колеса вперше висловив Леонардо да Bінчі (поч. 16 ст.). B 1884 американський інженер Ч. Cміт отримав патент на екскаватор з двома роторними колесами, розташованими симетрично відносно конвеєра. Перший роторний екскаватор був виготовлений в Німеччині в 1916 фірмою "Humboldt" за патентом французького інженера Г. Швандера. Такі екскаватори стали широко застосовуватися на вугільних розрізах Німеччини. Перші роторні екскаватори в CРCP були створені в майстернях в 50-x роках, a промислове виробництво їх розпочалося в 1958 (модель ЕРГ-350/1000 на на Донецькому машинобудівному заводі по спільному проекту з Hовокраматорским машинобудівним заводом (НКМЗ). B 1967 НКМЗ випустив потужний роторний екскаватор ЕРГ-1600 c висувною стрілою продуктивністю 3000 м³ / годину, a в 1973 - ЕРШРД-5000 на крокуючо-рейковому ходу.

На сьогодні роторні екскаватори НКМЗ (Україна, Донецька область, м. Краматорськ) зарекомендували себе як високонадійні гірничотранспортні машини.   70% розкривних робіт на кар'єрах України та країнах СНД виконується екскаватора НКМЗ.

   Конструкції екскаваторів, що випускаються в даний час, увібрали в себе 40-річний досвід проектування, виробництва і експлуатації і мають ефективні параметри.

Призначення

Екскаватор – найпоширеніший тип землерийних самохідних машин, він призначений для розтину, видобутку, виїмки, розробки грунтів, риття котлованів. Машини можуть працювати з гірськими породами, м’якими грунтами, копалинами, рудними породами.

Екскаватори являють собою машини з навісним обладнанням, призначеним для одночасної різання і виїмки грунту. Розрізняють одноковшові і багатоковшові екскаватори. Одноковшеві – це машини циклічної дії. Вони періодично повторюють одні й ті ж рухи. Багатоковшеві виробляють більшу кількість дій, вони можуть бути фрезерними, скребковими і безпосередньо багатоковшевими.

Роторні екскаватори відносяться до багатоковшевими техніці. Чим вони відрізняються? Чому для деяких видів робіт краще віддати перевагу такий вид техніки?

Роторний екскаватор використовується для розкривних робіт, видобутку грунту. Причому і перший, і другий вид робіт вони можуть виконувати або верхнім, або нижнім черпанням. Землерийні машини такого типи використовують для транспортування порід або копалин, риття каналів, копання траншей, навантаження породи або видалення її у відвал.

Роторний екскаватор має більш високий ККД, а отже, розробка грунтів стає менш витратною, але більш продуктивною. Кількість осипок з ковша у таких моделей значно менше, спорожнення ковша краще, а це теж збільшує продуктивність і знижує енерговитрати.

Роторний екскаватор може мати рейково-крокуючий або гусеничний хід. Для видалення або розтину породи, споруди відвалів, вантаження та інших робіт він обладнаний стрілою (висувною або невисувний).

Ідея створення роторного екскаватора прийшла з глибокої давнини: якщо уважно придивитися до машини, можна помітити велику схожість з древнім колесом, за допомогою якого наші предки піднімали воду. Автором черпає колеса, схема якого лягла в основу креслень самохідної машини, був Леонардо да Вінчі.

Роторний екскаватор працює з грунтом або породою ковшами, які укріплені на колесі (роторі). Ротор, у свою чергу, обертається в тому напрямку, який найбільш ефективно для контакту з забоєм. Для верхнього черпання – це напрям збігається з напрямом годинникової стрілки, для нижнього – протилежно.

Рис.1 Роторний екскаватор

Будова роторного екскаватора

Роторний екскаватор (рис. 2) складається з наступних основних вузлів.

Ротор 1 кріпиться на стрілі 2, обертається у вертикальній площині відносно точки О₁ і має можливість обертатися в горизональній площині навколо осі О-О разом з платформою 3. Такі екскаватори називають екскаваторами радіального копання.

Інші основні елементи екскаватора: підвіска стріли 4, пілон 5, надбудова 6 (балково-стержневого типу), противага 7, відвальна стріла 8, гусеничні візки 9. Зі стрілового стрічкового конвеєра 10 порода поступає на конвеєр 11 стріли 8, а потім через перевантажувальний конвеєр 12 на відвальний 13 і далі на кар’єрний транспорт 14.

Рис.2 Будова роторного екскаватора

Під час роботи корпус екскаватора разом з стрілою повертається навколо вертикальної осі, завдяки чому ротор руйнує породу по всій ширині вибою. Після кожного повороту екскаватора ротор разом з стрілою висувається до вибою на товщину стружки або до вибою підходить на таку ж відстань весь екскаватор, якщо він не має висувної стріли.

Зі стрілового конвейєра порода через проміжні конвейєри потрапляє на розвантажувальний конвейєр, з якого вона вантажиться в транспортні засоби на конвейєр або у відвал.

Розвантажувальний конвейєр має самостійну підвіску і може обертатися навколо вертикальної осі в обидві сторони. Поворотний розвантажувальний конвейєр дозволяє подавати породу на різні відстані від осі екскаватора до залізничних шляхів або до конвейєра.

Сучасні роторні екскаватори мають гусеничний хід з числом гусениць 2…16. При висуненні і втягуванні стріли змінюється положення центра мас екскаватора. При цьому щоб не порушувалась балансування, екскаватор забезпечується рухомою противагою. Рухома противага з’єднується тросами з напірним механізмом стріли таким чином, що при висуненні стріли противага відходить від осі екскаватора, а при втягуванні стріли – наближається до неї.

Роторні екскаватори можуть бути поперечного і поздовжнього копання.

Класифікуються роторні екскаватори для відкритих робіт за такими основним технологічним ознаками:

взаємним розташуванням екскаватора і вибою - верхнього копання (з глибиною копання нижче рівня розташування машини не більше 1/2 діаметра ротора), верхнього і нижнього копання;

призначенням - розкривні і видобувні;

максимальною теоретичною продуктивністю - малі (до 630 м3 /г), середні (2500 м3 / г), великі (до 5000 м3 / г), потужні (до 10000 м3/г);

способом подачі робочого обладнання на вибій - з висувними і невисувними стрілами; типом ходового обладнання - з гусеничним, крокуючо-рейковим, рейково-гусеничним і рейковим ходовим обладнанням;

величиною опору копанню - з нормальним (до 0.7 МПа), підвищеним (до 1.4 МПа) і високим (до 2.1 МПа).