ЗМІСТ

ВСТУП 1

РОЗДІЛ 1 4

РОЗДІЛЕННЯ І КООПЕРАЦІЯ ПРАЦІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ 4

1.1. Поділ праці працівників підприємства 4

1.2. Кооперація праці працівників на підприємстві 7

1.3. Форми поділу праці працівників 9

РОЗДІЛ 2 16

ДОСЛІДЖЕННЯ ПОДІЛУ І КООПЕРАЦІЯ ПРАЦІ РОБІТНИКІВ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА 16

2.1. Особливості організації праці промислових підприємств 16

2.2. Аналіз форм і способів розподілу і кооперації праці працівників підприємства 18

РОЗДІЛ 3 21

УДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМ І СПОСОБІВ КООПЕРАЦІЇ ПРАЦІ 21

ВИСНОВКИ 26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 29

ВСТУП

Перехід економіки України до ринкових відносин справив значний вплив на діяльність промислових підприємств країни. Орієнтовані раніше на планово-адміністративні методи господарювання, підприємства в результаті поширення в країні нових економічних відносин змушені були самостійно здійснювати пошук тих заходів, які дозволили б забезпечити фінансову стабільність, як основу їх функціонування взагалі. Промислові підприємства України в умовах формування ринкових відносин змушені були адаптуватися до процесу глобалізації виробничих процесів. Міжнародні транснаціональні компанії, успішно впроваджують останні досягнення науково-технічного прогресу і вдало використали дешевий ринок праці, склали конкурентне середовище, з подоланням якої багато вітчизняних підприємств не впоралися і припинили своє існування.

Організація праці завжди була одним з найважливіших чинників ефективності діяльності, однак, в умовах надлишку пропозиції на ринку праці підприємці натомість використання організаційних можливостей компенсували це залученням додаткового числа працівників з низьким рівнем оплати.

Зниження роботи з удосконалення організації праці мало місце не лише на практиці, тобто на підприємствах країни, але і в теорії. У науковому середовищі з початку 90-х років минулого сторіччя спостерігається помітне скорочення кількості робіт, присвячених вирішенню проблем організації праці. Складалося враження, що в області теорії організації праці вже все розроблено, а організація праці виступає елементом суспільних відносин, які не зазнають суттєвих змін при зміні виду економічних відносин в країні.

Підприємства колишньої електротехнічної промисловості, що мали в порівнянні з багатьма підприємствам інших галузей промисловості більш високий технічний рівень за рахунок виконання замовлень Міністерства оборони, зуміли дещо швидше пристосуватися до нових ринкових відносин. В даний час, коли фінансове становище підприємств надає можливість не тільки виживати, а виступає в якості основи для розвитку, виникає необхідність пошуку шляхів для підвищення ефективності діяльності.

Серед напрямків покращення діяльності підприємств вигідно відрізняються можливості, які досягаються за рахунок знаходження нових форм і способів розділення і кооперації праці. Чинниками, що зумовлюють такий стан, є: науково-технічний прогрес, що виявляється у всебічному застосуванні технічних засобів, заснованих на цифровій технології; ринкові відносини і, особливо, стан ринку праці, які згубно складністю демографічної ситуації в країні; процеси, викликані глобалізацією економіки, а також позиція МОП, сконцентрована на проблемах досягнення рівня гідної праці.

Актуальність даної теми полягає в тому, що поділ праці, означаючи одночасне співіснування різних видів трудової діяльності, відіграє важливу роль у розвитку організації виробництва і праці: по-перше, воно є необхідною передумовою процесу виробництва і умовою підвищення продуктивності праці; по-друге, дозволяє організувати послідовну та одночасну обробку предмета праці у всіх фазах виробництва; по-третє, сприяє спеціалізації виробничих процесів і вдосконалення трудових навичок беруть участь у них працівників.

Об'єктом дослідження є підприємства електротехнічної промисловості, а предметом - поділ і кооперація праці на даних підприємства.

Мета даної роботи полягає в дослідженні проблеми кооперації та поділі праці персоналу.

Для здійснення даної мети були поставлені наступні завдання:

• вивчити розподіл і кооперацію праці в сучасних умовах;

• проаналізувати форми і способи розділення і кооперації праці;

• дати рекомендації щодо вдосконалення форм і способів кооперації праці працівників.

Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури. Робота викладена на 40 сторінках.

Розділ 1 розділення і кооперація праці в сучасних умовах

1.1. Поділ праці працівників підприємства

Розглядаючи поділ праці всередині підприємства, слід виділити наступні основні його види:

1) функціональний розподіл праці між різними категоріями працівників підприємства;

2) поділ праці між групами робітників за ознакою технологічної однорідності виконуваних ними робіт - професійне поділ праці;

3) поділ праці між групами робітників в залежності від складності виконуваних ними праць - кваліфікаційний поділ праці. [9, С. 66]

Поділ праці як процес спеціалізації працівників не можна розглядати лише як звуження сфери діяльності людини шляхом виконання все більш обмежених функцій і виробничих операцій. Поділ праці є багатостороннім, складним процесом, який, змінюючи свої форми, відображає дію об'єктивного закону зміни праці.

Водночас необхідно враховувати існування кордонів доцільності в процесі поділу праці, ігнорування яких може негативно позначитися на організації та результатах виробництва. У зв'язку з цим особливо важливе значення мають наступні вимоги:

1) поділ праці не повинен призводити до зниження ефективності використання робочого часу і устаткування;

2) він не повинен супроводжуватися безвідповідальністю в організації виробництва;

3) поділ праці не повинен бути надмірно дробовим, щоб не ускладнювати проектування й організацію виробничих процесів і нормування праці, а також не знижувати кваліфікацію робітників, не позбавляти працю змістовності, не робити його монотонним і стомлюючим.

Монотонність праці є досить серйозним негативним чинником, що виявляється в процесі поглиблення поділу праці у виробництві. Засобами проти монотонності можуть служити періодична зміна робочих місць, усунення одноманітності трудових рухів, введення змінних ритмів праці, регламентованих перерв для активного відпочинку і т.п.

Важливо відзначити, що при розподілі праці на підприємствах повинно враховуватися не тільки зростання продуктивності праці, але і умови для всебічного розвитку працівників, усунення негативного впливу виробничої обстановки на організм людини та підвищення привабливості праці. Ступінь поділу праці багато в чому залежить від конкретних умов роботи підприємства: належності до галузі виробництва, типу і масштабів виробництва, рівня механізації, автоматизації, обсягу випуску і специфіки виробів та ін.

Названі вище види поділу праці мають відмітні особливості. Так, функціональний поділ праці проявляється у двох напрямках: між категоріями працівників, входять до складу персоналу підприємства і між основними і допоміжними працівниками. Перше означає виділення в складі персоналу підприємств таких категорій працівників, як робітники, керівники, спеціалісти і службовці. Характерною тенденцією в розвитку цього виду розподілу праці є зростання частки фахівців у складі виробничого персоналу.

Іншим напрямком функціонального поділу праці є поділ працівників на основних і допоміжних. Перші з них безпосередньо беруть участь у зміні форми і стану оброблюваних предметів праці, наприклад, робітники ливарних, механічних і складальних цехів машинобудівних підприємств, зайняті виконанням технологічних операцій з виготовлення основної продукції. Другі безпосередньої участі в здійсненні технологічного процесу не приймають, але створюють необхідні умови для безперебійної та ефективної роботи основних робітників. [9, С.78]

Особливим видом поділу праці є його професійний поділ, який розвивається в залежності від застосовуваних знарядь праці, предметів праці, технології виробництва. Спостереження показують, що зміни в професійному поділі праці характеризуються ростом абсолютного числа і питомої ваги професій механізованої праці, скороченням числа вузьких професій і спеціальностей, збільшенням чисельності професій широкого профілю.

Нарешті, важливим видом поділу праці є кваліфікаційний поділ праці в залежно від складності робіт. Він має найтісніший зв'язок з підвищенням культурно-технічного рівня працівників, провідним до скорочення частки малокваліфікованої праці в народному господарстві.

Кваліфікаційні відмінності між групами працівників об'єктивно обумовлені різною складністю виконуваних робіт. Працівники однієї і тієї ж професії або спеціальності можуть мати різні знання, вміння працювати і виробничий досвід. Все це виражається в кваліфікації - якості роботи (праці) і лежить в основі розподілу працівників за групами кваліфікації - розрядами, категоріями, класам і т.п.