Практичні завдання

1. Засвоїти визначення термінів і понять: поліс, військова демократія, магістрати, ареопаг, архонт, базилевс, геліея, геомори, герусія, домінат, евпатриди, ефори, ілоти, квестор, колегія стратегів, колонат, консул, курії, латини, метеки, остракізм, триумвірат, філи, фратрії, цензори, центурії, синойкізм.

2. Скласти схеми: 1) державного апарату Афінської республіки; 2) державного устрою Риму в період республіки; в період принципату і домінату.

3. Питання для самопідготовки:

• У чому полягає соціальна спрямованість реформ Солона?

• Які функції виконували Народні збори на різних етапах розвитку давньогрецької державності?

• У чому проявилася демократичність устрою Афінської державності?

• Назвіть основні відмінності у державно-правовому розвитку Стародавньої Спарти та Афінської держави.

• Якою за формою державного правління була Стародавня Спарта?

• На які суспільні верстви поділялося населення Стародавньої Спарти?

• Етапи розвитку держави в Стародавньому Римі.

• Які реформи провів Сервій Туллій?

• Назвіть три статуси громадянина Риму.

• Назвіть причини падіння республіканської форми правління та переходу до імперії.

4. Підготувати доповідь:

• Особливості суспільного ладу Спарти.

• Правове становище спартіатів, періеків, ілотів.

• Державний лад Спарти.

• Магістратури у Стародавньому Римі. Їх види та компетенція.

• Зміни в державному ладі періоду домінанту.

• Соціальна спрямованість реформ Солона і Клісфена, їх роль у становленні рабовласницької демократичної республіки в Афінах.

• Судова система афінського полісу.

• Порівняльна характеристика афінської демократії та спартанської олігархії.

5. Тестові завдання

1. Сісахфія, здійснена Солоном, означала:

A. Зміну соціальної структури населення;

B. Реформу боргового рабства;

C. Введення нової адміністративно-територіальної системи;

D. Зміну органів влади;

E. Стягнення податків.

2. Перехід від племінного до територіального принципу адміністративного устрою Афін було здійснено в ході реформ:

1. Солона;

2. Драконта;

3. Клісфена;

4. Перікла;

5. Ефіальта.

3. Фактичне управління Спартою здійснювали:

1. Геронти;

2. Ефори;

3. Спартіати;

4. Царі;

5. Ілоти.

4. Народні збори в Спарті називалися:

1. Герусія;

2. Сісітія;

3. Апелла;

4. Екклесія;

5. Агора.

5. Ілоти в Спартанській державі були:

1. Приватними рабами;

2. Вільними, але політично безправними;

3. Державними рабами;

4. Привілейованою групою населення;

5. Іноземцями.

6. Клер – земельна ділянка разом з рабами, яка надавалась у користування громадянину:

1. Риму;

2. Спарти;

3. Афін;

4. Вавилону;

5. Єгипту.

7. У Стародавньому Римі глава племені або союзу племен – це…

1. Базилевс;

2. Рекс;

3. Стратег;

4. Фараон;

5. Архонт.

8. Магістратурами в Стародавньому Римі називалися:

1. Суди;

2. Канцелярії преторів;

3. Державні посади;

4. Народні збори;

5. Учбові заклади.

9. Народні збори в Стародавньому Римі називались:

1. Коміції;

2. Трибунати;

3. Центурії;

4. Муніципії;

5. Віче.

10. В Стародавньому Римі реформи, які замінили племінний на територіальний принцип адміністративного устрою, були проведені:

1. Юлієм Цезарем;

2. Сервієм Тулієм;

3. Тіберієм Гракхом;

4. Нумом Помпілієм;

5. Тіберієм Корунканієм.

Л ітература до теми:

1. Крестовська Н. М. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія-практикум / Н.М. Крестовська, О.Ф. Цвіркун. – Харків: Одіссей, 2010. – 488 с.

2. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран (Древность и Средние века) / [сост. В.А. Томсинов]. – М.: ЗЕРЦАЛО, 1999. – 480 с.

3. Бостан Л.М. Історія держави і права зарубіжних країн: навч. посібник / Л.М. Бостан, С.К. Бостан. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 730 с.

4. Рубаник В.Є. Лекції з історії держави та права зарубіжних країн: навч. посіб. / В.Є. Рубаник. –Х.: Консум, 2003. – 528 с.

5. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права / З.М. Черниловский. – М.: Юрист, 1995. – 574 с.