Тема 13. Формування та розвиток буржуазної держави і права в Німеччині в xіх ст.

(2 год.)

План семінарського заняття

1. Форми та шляхи об’єднання Німеччини у першій половині XIX ст. Франкфуртська Конституція 1849 р.

2. Утворення Північно-Німецького союзу. Об’єднання Німеччини.

3. Проголошення імперії та прийняття Конституції 1871 р., її загальна характеристика.

4. Форми Німецької держави за Конституцією 1871 р. Система органів влади імперії.

5. Кодифікація права у другій половині ХІХ ст.

6. Загальна характеристика, система і зміст Німецького цивільного кодексу 1896 р.

7. Право власності та володіння. Шлюб та сім’я. Характерні риси спадкового права.

8. Трудове та соціальне законодавство.

9. Кримінальне право.

Методичні рекомендації

Семінарське заняття присвячено дослідженню проблеми утворення та конституційного розвитку Німеччини у ХIХ – на початку ХХ ст. Курсантам необхідно знати, що передісторією становлення сучасної німецької державності є проголошення в 1871 р. Німецької імперії. Пропонується розглянути питання про суспільно-політичний розвиток Німеччини до 1871 р. Рекомендується проаналізувати процес об’єднання Німеччини. У зв’язку з цим варто ознайомитися з основними напрямами діяльності видатного німецького державного діяча Отто фон Бісмарка, який здійснив об’єднання Німеччини на прусько-мілітаристській основі.

Окремої уваги слід приділити Конституції Німецької імперії від 22 квітня 1871 р., яка заснувала своєрідне державно-політичне утворення – союзну (федеративну) державу з монархічною формою правління (при цьому з 25 держав та земель – членів Союзу лише три мали республіканську форму правління). За так званою імперською конституцією новоутворена держава (рейх) була конгломератом окремих напівфеоадальних і феодальних володінь з їх монархами, які мали неоднакові права і різний вплив на вирішення загальних справ. Такий стан формально проіснував до кінця ХIХ ст., хоча на той час Німецька імперія вже консолідувалася у централізовану державу.

На семінарському занятті слід акцентувати увагу на дослідженні державного ладу за Конституцією Німеччини 1871 р. Зокрема, пропонується окреслити правовий статус «Союзної ради», німецького імператора, імперського канцлера, рейхстагу. Рекомендується проаналізувати особливості політичного режиму кайзерівської Німеччини.

Практичні завдання

1. Засвоїти визначення термінів і понять: Бундесрат, імперський канцлер, кайзер, ландтаг, митний союз, Німецький союз, Північно-німецький союз, Пруссія, рейхстаг.

2. Скласти схему, що відображає формування державного ладу, судової системи, правоохоронних органів, суспільного устрою, а також джерел права Німеччини в ХІХ ст.

3. Питання для самопідготовки:

– Що стало основним фактором, який спричинив розпад «Священної римської імперії германської нації»?

• Як можна охарактеризувати політичний режим кайзерівської Німеччини?

• З’ясуйте негативні та позитивні сторони політики Наполеона щодо Німеччини.

• Яку форму державного устрою мав Німецький Союз?

• Чому німецька федерація за Конституцією 1871 р. оцінюється як асиметрична?

• Яким чином Конституція 1871 р. забезпечила головну роль Пруссії у федерації?

• Назвіть повноваження федеральних органів влади Німецької імперії.