Висновок

Виховний процес має бути збалансованим так, щоб діти, милуючись красою природи, переймалися долею красивого. В.Сухомлинський вважав: «… милування красою – це лише перші паростки доброго почуття, яке треба розвивати, перетворюючись в активний потяг до діяльності» Своєю практичною діяльністю відомий педагог-гуманіст довів: «…добрі почуття своїм корінням сягають у дитинство, а людяність, доброта, гідність, доброзичливість народжуються у праці, турботах, хвилюваннях про красу навколишнього світу» [29, с. 29].

Дошкільний навчальний заклад виконує важливу роль у вихованні дітей, формуванні в них любові до рідного краю, його екології. Адже все, що закладається дитині в період навчання і виховання в дитячому садку визначає в подальшому успіх процесу формування особистості, її світогляду і загального розвитку.

Метою проведеного дослідження було теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити шляхи ознайомлення старших дошкільників з екологією рідного краєм засобами екологічного туризму.

Організація роботи по ознайомленню дошкільників з рідним краєм здійснюється як вирішення завдань Базового компонента дошкільної освіти в Україні. Робота здійснюється як комплексне розв’язання пізнавальних, навчальних, виховних та мовленнєвих завдань. У процесі вирішення завдань по ознайомленню з рідним краєм вихователь має змогу: 

• розвивати пізнавальну активність дітей, прагнення якомога глибше пізнати свій рідний край;

• формувати стійкий інтерес до екологічного туризму.

У процесі аналізу психолого-педагогічної літератури було визначено критерії знань дітей старшого дошкільного віку про рідний край (уявлення дітей про рідний край; емоційні переживання; ціннісні ставлення дітей), на їх основі охарактеризовано три рівні розвитку.

На основі роботи з науковою літературою було сформульовано об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження, згідно яких та з урахуванням прочитаної літератури було визначено методику проведення педагогічного експерименту, який передбачав:

1. Виявлення рівнів сформованості знань старших дошкільників про рідний край у констатуючому експерименті;

2. Використання екологічного туризму при ознайомлення дітей з рідним краєм у формуючому експерименті;

3. Виявлення динаміки рівнів знань про рідний край дітей старшого дошкільного віку у контрольному експерименті.

Про результативність проведеної роботи ми судили з даних контрольного експерименту.

Результати проведеної експериментальної роботи з дітьми старшого дошкільного віку дозволяють сформулювати ряд загальних психолого-педагогічних рекомендацій для вихователів дошкільних закладів, спрямованих на організацію ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з рідним краєм у сучасному дошкільному навчальному закладі. Основні положення рекомендацій можуть бути сформульовані таким чином:

- ознайомлення дітей з рідним краєм у дошкільному навчальному закладі являє собою цілісну систему різноманітної роботи. Тут тісно переплітаються спеціально організовані заняття з дітьми (ознайомлення з оточуючим, ознайомлення з природою), читання художньої літератури, бесіди, екскурсії та подорожі, цільові прогулянки та багато інших форм роботи з дошкільниками.

- розпочинати роботу потрібно з молодшого дошкільного віку. Прості знання в цьому віці є інтелектуальною основою для формування у дітей четвертого року життя найдоступнішої сукупності уявлень про рідний край, об’єднаних існуючими зв’язками і залежностями між географічним розташуванням і природою населеного пункту, де живе дитина, природою й особливостями праці дорослих, засобів зв’язку тощо; 

- до роботи по ознайомленню дітей з рідним краєм необхідно залучати батьків та найближчих родичів дитини. Емоційне спілкування вихователя і батьків, бабусі та дідуся з дітьми як напередодні екскурсій, прогулянок походів, свят, так і у повсякденному житті допомагає викликати і підтримувати інтерес до його змісту, глибше осмислити повідомлюваний матеріал, зробити морально-етичні висновки і визначитись у ставленні до нього;

- необхідно систематично та ширше використовувати екологічний туризм у роботі з дітьми дошкільного віку;

Знання та враження дошкільників необхідно постійно збагачувати та розширювати, підтримувати інтерес дитини до пізнання рідного краю засобами екологічного туризму.

Список використаних джерел:

1. Андрющенко Т. Туризм – нетрадиційна форма оздоровлення //Дошкільне виховання. - 2007. - №7. – С. 24-25

2. Базова програма розвитку «Я у Світі» / Наук. кер. О. Л. Кононко.- Світич, 2008

3. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні.- К.: Освіта, 2012

4. Бардин А. азбука туризма. – М.: Просвещение, 1985.- 198 с.

5. Бєлєнька Г. Дитина у природному довкіллі: зауваження до освітньої лінії //Дошкільне виховання. – 2012. - №9.- С. 12-14

6. Ващенко Г. Виховання любові до Батьківщини // Вибрані педагогічні твори. – Дрогобоич, 1997. – С. 56-98

7. Веретєннікова С. О. Ознайомлення дітей дошкільного віку з природою. – К.: Вища школа, 1979. – 246 с.

8. Волкова Н. П. Педагогіка. – К.: Академія, 2000.- 576 с.

9. Грицишина Т. І. Маленькі туристи: Краєзнавство, туризм у дошкільному закладі. – К.: Редакції загально педагогічних газет, 2004.- 126 с.

10. Дмитренко Т. І. Руховий режим в дитячому садку. – К.: Радянська школа, 1980. – 201 с.

11. Екологічне виховання дітей старшого дошкільного віку // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2011.- №6.- С. 12-24

12. Закон України «Про дошкільну освіту» // Урядовий кур’єр. – 2001. – №141 (серпень). – С. 12.

13. Значення дерев у природі і житті людини: Екскурсія до лісу // БВДС.- 2004.- №15-16.- С. 1-12

14. Іващенко С. Екологічна культура в контексті національного виховання // Освіта і управління.- 2002.- №4.- С. 107-115

15. Лабій Ю. Педагогічні основи екологічного виховання // Вертикаль.- 1999.- №1.- С. 10-12

16. Лисенко Н. В. Екологічне виховання дітей дошкільного віку.- Львів: Світ, 1994.- С. 22-39

17. Лисенко Н. В. Практична екологія для дітей. Навчально-методичний посібник для учнів, батьків, вихователів, учителів. – Івано-Франківськ: Сіверія, 2000. – 156 с.

18. Лисенко Н.В. Теорія і практика екологічної освіти: педагог-дошкільник. – К.: Слово, 2009. – 400 с.

19. Методи і прийоми ТРВЗ під час ознайомлення з природою рідного краю // Дитячий садок. – 2012. - №26-27. – С. 12-15

20. Миколаєва С. М. Методика екологічного виховання дошкільників. – М.: Академія, 2001. – 157 с.

21. Ніколаєва С. М. Любов до природи виховуємо з дитинства. – Харків: Ранок, 2007. – 96 с.

22. Ніколаєнко В. М. Екологічне виховання в ДНЗ: 2-6років. – Харків: Основа, 2010. – С. 6-7

23. Олежко В. Ф. Підготовка студентів педагогічних інститутів до екологічного виховання дошкільників. – 2002. - №3. – С. 10

24. Плохій З. П. Виховання екологічної культури дошкільників: Методичний посібник. – К.: Освіта, 2002. – 98 с.

25. Плохій З. П. Природа як пізнавальна цінність // Дошкільне виховання. – 2001. - №6. – С. 6

26. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка. Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2008. – с. 252

27. Природа Волинської Області // За ред.. Геренчук К. І. . – Львів: Вища школа, 1975. – 354 с.

28. Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт»

29. Рунова М. О., Бутилова А. В. Ознайомлення з природою через рух: інтегровані заняття. – Харків: Ранок, 2007. – 112 с.

30. Соломеннікова О. А. Екологічне виховання в дитячому садку. Про організацію і методичні рекомендації. Для занять з дітьми 2-6 років. – Харків: Ранок, 2007. – 72 с.

31. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям.- К.: Радянська школа, 1989. – 220 с.

32. Тарасенюк А. Види екологічного туризму // Туризм і відпочинок. – 2000. - №21. – С. 18

33. Толицька Н. С. Екологічне виховання дошкільників. – К.: Академія, 1999. – 35 с.

34. Туристсько-краєзнавча програма для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку «Моя маленька Батьківщина»

35. Фіцула М. М. Педагогіка. – К.: Акадамія, 2002. – 528 с.

36. Як знайомити дошкільників з природою // За ред.. Камєнєвої М. М. . – М.: Просвіта, 1983. – 154 с.

37. Яришева Н. Ф. Збережемо багатства довкілля // Дошкільне виховання. – 2004. - №3.- С. 7-8

38. Яришева Н. Ф. Методика ознайомлення дітей з природою. – К.: Вища школа. – 2003. – С. 31-49

39. Яришева Н. Ф. Ознайомлення з природою. – К.: Радянська школа, 1980. – 164 с.

Додаток А

Екскурсія до парку імені 900-річчя Луцька

«Парк імені 900-річчя Луцька» - рекреаційна зона міста.

Мета: Знайомство з природними об’єктами парку та екологічними проблемами, що виникають в результаті антропогенного впливу на ландшафти та шляхами їх вирішення, а також рекреаційними можливостями, виховувати культуру поведінки в природі.

Природа і є саме той струмок,

що живить людську, доброту,

сердечність і любов.

Сучасні міста з їх екологічними, психологічними й економічними проблемами створюють атмосферу негативного впливу на людей, віддаляють їх від природи. Адже, всім відома істина, що людина й природа – це єдине й неподільне ціле. Звичайно, що в сучасному місті важко відчути оту єдність з природою. І не кожна людина має змогу навіть у вихідні дні поспілкуватися з природою – побувати у лісі чи на березі річки, подихати чистим повітрям й послухати пташиний спів…

Середовищем, яке в деякій мірі зближує нас із природою в межах міста є невеличкі скверики, міські парки. Це – наші зелені легені.

У нашому місті є два парки. Один із них розкинувся на мальовничих пагорбах річки Сапалаївка, вздовж балки. Саме у цьому місці рішенням виконкому було висаджено парк. Започаткований він у 1985р. і названий в честь святкування 900-річчя міста Луцька від першої згадки у літописі. Парк знаходиться у східній частині міста й займає площу 19,4 га. На півночі він обмежений проспектами Соборності та Молоді, на сході – проспектом Відродження, з південної сторони межує з вулицею Рівненська, а на заході – залізниця та вулиця І.Чорновола.

Через територію парку протікає річка Сапалаївка – права притока Стиру. Саме вона поділяє парк на дві частини. А ще є у парку 3 штучні ставки. Посеред найбільшого з них знаходиться острів, який засаджений березами. Ці штучні озера є улюбленим місцем відпочинку рибалок. Адже тут можна виловити карася, линка, карпа, плотву. Раніше, коли вода була чиста, водилося безліч раків.

У парку висаджено більш як 47 видів дерев. Найбільш поширені – береза, клен, граб, липа, верба. Восени й взимку, коли дерева скинули своє зелене вбрання милують око, красуні – сосни та ялини, є тут і два види туї.

Рослини в парку розміщені кількома ярусами. Верхній ярус висотою – 10 метрів складають дерева, вік яких приблизно 18-19 р. Це ще досить молоді насадження. Середній ярус – чагарники. Найбільш поширені горобина звичайна, горбина чорна, ялиця, черемха, шипшина. До третього ярусу належать трав’янисті рослини, серед них є як тіневитривалі, так і сонцелюбні рослини. До послуг лучан у парку створено комплекс атракціонів, а на ставках можна покататись на катамаранах або човнах. Працює невеличке кафе, де запропонують прохолодні напої, морозиво, чай, каву. Коли вийти з цього чарівного куточка природи з північної сторони, то відразу потрапляєш у полон багатоповерхових будинків з високою щільністю забудови, в південній частині переважають малоповерхові будинки приватного сектора.

Екскурсія – подорож

«Дорогою пам’яті до Луцького меморіалу

вічної Слави»

Мета: ознайомити дітей з історичними подіями, які відбулися на території краю під час Другої світової війни. Поглибити знання дітей про назви вулиць рідного міста. Розвивати пам’ять, історичне мислення дітей. Виховувати у них інтерес і повагу до історичного минулого міста, почуття гордості за свій народ.

Рекомендований інформаційний матеріал для проведення екскурсії:

плакат з фотографіями меморіалу, проспекту Перемоги.

І. Вступ.

Сьогодні, діти, ми знову вирушаємо в „мандрівку”. Це буде дорога Пам’яті – пам’яті вдячних нащадків наших дідам і прадідам, які здобули нам мир і свободу.

ІІ. Розповідь про війну, яка тривала 1418 днів і ночей, і забрала 20 млн. людей.

22 червня 1941 року фашистська Німеччина напала на нашу країну. Біля 20 тисяч чоловік розстріляно в Луцьку, багато юнаків і дівчат вивезено на роботу до Німеччини. Із 37 тисяч чоловік, які проживали в Луцьку до війни у 1944 році залишилось 7 тисяч.

2 лютого 1944 року місто Луцьк визволене від фашистської окупації військами Радянської армії. За це полягло тисячі воїнів. Ми пам’ятаємо про них. У Луцьку встановлені обеліски і пам’ятники їм, названі вулиці іменами героїв.

ІІІ. Луцький меморіальний комплекс Вічної Слави.

29 жовтня 1977 року на проспекті Перемоги споруджено меморіальний комплекс Вічної слави. Це один із самих гарних меморіалів на Україні. Автори цього пам’ятника - народний художник України, скульптор Макар Кіндратович Врунський і архітектор – Василь Георгійович Гніздилов.

Меморіал ділиться на три зони : площа Перемоги, пам’ятник жертвам фашизму (стела 107 спалених сіл) і алея Героїв (військові захоронення ). В центрі височить 40- метровий обеліск, який увінчаний золотим орденом Перемоги. Біля нього бронзова 9- ти метрова скульптура Слави-Матері, яка сумує за загиблими. Права її рука вказує на схід – звідки прийшла Перемога, в лівій руці – лаврова гілка, яка свідчить про безсмертність та вшанування героїв. Біля підніжжя пам’ятника горить Вічний вогонь. Ми повинні пам’ятати цих людей. Вони віддали своє життя за нашу свободу.

Щорічно ми святкуємо День Перемоги 9 травня. Вітаємо ветеранів війни, а загиблим покладаємо квіти .

На алеї героїв стоїть пам’ятник про який афганець Василь Слапчук (1961 р. н.) написав :

Затис руками хлопець рани,

А кров між пальцями біжить

Мені вмирати рано-рано

Я хочу жити, жити, жить.

ІV. Підведення підсумків.

• Коли звільнили місто Луцьк від фашистської окупації? (2.02.1944р.)

• Коли ми відзначаємо День Перемоги? (9 травня)

• Які вірші, пісні ви знаєте про Велику Вітчизняну війну?

Екскурсія в природу: «Спостереження за березою»

Мета: ознайомити дітей з різновидами беріз: березою бородавчатою та березою пухнастою. Закріпити знання про будову, зовнішні ознаки дерева, умови його життя та значення.

Формувати в дітей дбайливе ставлення до природи, бажання її охороняти. Виховувати любов до природи. Розвивати спостережливість, уважність, інтерес до об’єктів і явищ природи.

Хід спостереження

- Ось ми і в лісі. Глибоко видихніть повітря. Чи так само добре пахне в лісі, як минулого разу? Ні. Ми відсуваємо особливий запах, а це тому, що квітнуть дерева. Навесні пробуджується природа і кожне дерево, кожна рослинка має свій особливий аромат. Тому в лісі так чудово пахне.

- А тепер послухайте загадку:

Відгадай, як звуть наш дім,

Все про нього розповім:

Білокрилий, наче птах,

І оспіваний в піснях.

Дрібне листячко на нім –

Що й казати – гарний дім.

- Немає поетичного дерева в наших лісах, ніж береза. Недаремно оспівана вона в народних піснях і баладах, втілена художниками в картинах. Навіть найменші діти одразу її впізнають і назвуть, розрізняючи серед інших дерев через білу гладеньку кору з чорними тріщинками. Так і хочеться поплакати ти, пожаліти березу, дивлячись на її похилі гілки, які ніби сумують за кимось.

Діти гладять кору, обдивляються стовбур.

- Роздивіться уважно дерево. Який у нього стовбур? Які гілки? Вони похилі додолу. Ця береза обвисла. А ще її називають бородавчастою, тому що на невеличких пагонах у неї невеличкі цяточки, ніби бородавки. Ось дивіться.

Діти роздивляються зразок вихователя і знаходять на дереві відповідні пагони.

- Ми з вами роздивилися березу бородавчату, ми її розглядали вже не один раз. Як іще вона називається? Так, обвисла. А чому? Тому що гілки похилені додолу. Вона ніби сумує.

Ще є береза пухнаста. Ось, дивіться. Це теж береза, але вона зовсім не схожа на ту. Яку ми з вами роздивлялися. Чим вони відрізняються? Так. У неї гілки спрямовані вгору, крона більше в’ється. Якщо ми дивимося на березу бородавчасту, які почуття вона викликає в нас? Так. Почуття смутку, жалю. А які почуття викликає в нас це дерево? Так. Веселі, радісні, бадьорі. Які називається ця береза? Пухнаста. Що між ними спільного, а чим вони відрізняються?

Діти узагальнюють.

- А тепер зверніть увагу на сережки.

Показати дітям чоловічі та жіночі сережки.

- Подивіться, чи однакові вони? Ні. Одні сережки більше видовжені – це чоловічі сережки, а інші – спрямовані вгору, вони менші й міцніші – це жіночі. Чоловічі сережки завжди розташовані на кінці гілок, згодом вони опадають, а жіночі залишаються, і в них упродовж літа визріває насіння.

Звернути увагу дітей на молоде листя берези.

- Подивіться на молоді листочки берези. Які вони?

Діти розповідають про форму листя, його особливості: черешок, оформлення краю.

- А ще листочки покриті шаром клейкої речовини, вони приклеюються до долоні. Як ви гадаєте, навіщо й чому? Тому що листя берези розпускається рано навесні, коли ще бувають морози, особливо вночі, так береза захищається від холоду.

Як ви вважаєте, яке значення має береза в природі? Так, вона є окрасою нашої природи, насінням берези взимку годуються птахи. Навесні з квітучих беріз бджоли збирають пилок, а з листя – клей. А яке значення берези для людей? Для людини вона важлива як лікарська рослина. Лікуються її бруньками, листям, соком. Деревина берези дуже міцна й гарна. Її використовую тля виготовлення паркету, меблів. А ще завдяки тому, що береза невибаглива до ґрунту рослина, вона може рости й на піску. Її використовують для заліснення піщаних ґрунтів, особливо на берегах річок, щоб береги не руйнувалися.

Ось скільки цікавого ми з вами дізналися про таке, на перший погляд, знайоме всім дерево – березу, яку ми бачимо кожного дня. Ми ще багато про що дізнаємося, якщо будемо уважними й спостережливими. Восени ми з вами спостерігатимемо як береза змінює своє забарвлення, взимку, коли ми прийдемо до берези, роздивимося її насіння, яке за літо дозріє на сережках.

А зараз послухайте давню народну легенду про березу. Цю легенду з покоління в покоління батьки переказували своїм дітям, і тому вона залишилася в пам’яті народній. Вона розповідає про те, чому береза сумує.

Легенда «Журба берези»

У незапам’ятні часи над Стиром жив прекрасний красень Доброслав. Був він один у матері-вдови, тож стара жінка мала його за опору єдину в житті, за єдину надію і втіху.

Уже й одружувати хлопця прийшов час, уже й пригледіла синові пару, а собі – невістку, молоду, гарну дівчину Любаву.

Та сталося лихо: напали на рідну землю вороги. І пішов Доброслав з княжою раттю проти супостата. Серце материне обливалося кров’ю за сином, сльози туманили старі очі. А син у сичах кривавих відстоював рідну землю, захищав і материнську старість, і молодість своєї нареченої Любави.

Якось почула стара мати кінське іржання під ворітьми. В надії і тривозі вийшла з хати і побачила свого сивого коня, на якому син поїхав битися з ворогами. Осідланий, стояв він під ворітьми без вершника, і жалібно, мов би когось оплакуючи, іржав.

Усе зрозуміла мати, заплакала гірко, схилилася на ворота в тузі. Цілу ніч отак стояла, а на ранок побачили люди на тім місці білокоре дерево. І тому, мабуть, що хата вдовина стояла при самім березі, то й назвали те дерево березою.

Від материнського доброго серця має береза багато цілющих ліків. А що гарна, як тиха сумовита пісня, то теж не диво: хіба може бути на землі хтось кращий ніж мати для сина.

Прогулянка до парку

Ви нічого не можете навчити людину.

Ви можете тільки допомогти їй

відкрити це в собі.

Галілео Галілей

Мета: формування в дітей прагнення до саморозвитку, способів самостійного набування знань.

Ти дуже часто проходиш повз дерева, а іноді дивишся на них, але не помічаєш, і тим більше не замислюєшся про їх життя і про життя тих організмів, для яких дерева є «домом». Сьогодні ми йдемо на екскурсію до дерева. Познайомся з ними ближче. Ти можеш дізнатися багато цікавого. Нехай це дерево, із яким ти сьогодні познайомишся, стане твоїм другом.

Завдання 1.

Доторкнися до кори дерева.

- Тепла вона чи холодна?

- Гладенька чи шорсткувата?

- Якого вона кольору?

- Чи є на ній ушкодження? Як вони могли з’явитися?

- Як дерево заліковує свої рани?

Малюнок крони індивідуальний для кожного дерева. І за ним дерево можна впізнати.

Гілки опущенні донизу. Таку крону має береза бородавчаста чи плакуча.

Гілки піднімаються догори (тополя чорна).

Гілки верхньої частини крони піднімаються догори, середньої частини крони – ростуть горизонтально, нижні гілки опущені. Таку крону мають дорослі липи.

Завдання 2.

Намалюй своє дерево так, щоб можна було впізнати його «ім’я».

Як народжується дерево? Може, тобі пощастить знайти насіння дерева. Доберися до його середини.

Завдання 3.

Намалюй те, що ти побачив.

Зовнішній вигляд насінини.

Що усередині насінини (розтин насінини).

Завдання 4.

Які весняні ознаки ти помітив у свого друга дерева?

Для яких організмів – дім?

Завдання 5.

Що і кого можна побачити під деревом?

Завдання 6.

Що і кого можна побачити на дереві?

Завдання 7.

Чи є на дереві або під деревом сліди, залишені людиною?

Діяльність людини, сліди якої ти виявив, приносить дереву користь чи шкоду?

Завдання 8.

Напиши весняну казку про своє дерево.

Підготуй розповідь про те, які відкриття ти зробив на екскурсії.

Дерева. Як і люди, дуже схожі одне на одне, але кожне з них неповторне, як неповторний кожен із нас. Будь-який живий організм, виникнувши одного разу, не може з’явитися на світ удруге. От чому так важливо берегти будь-яке життя – воно неповторне.

Екскурсія в парк

Завдання: узагальнити знання дітей про рослинний світ Луцька; закріпити вміння класифікувати рослини по групам: дерева, кущі, трав’янисті рослини; вчити розпізнавати рослини; дати елементарні уявлення про характерні ознаки осені в живій і неживій природі, які діти можуть виявити в процесі спостереження; виховувати естетичні почуття, бажання оберігати і примножувати багатство рідного краю.

Попередньо ми підготувались до туризму: в парку вибрати місце, де ростуть хвойні і листяні дерева, кущі; продумати маршрут, визначити місце зупинки; підготувати запитання для бесіди, загадки, ігри.

Потім підготували дітей до туризму: бесіда, під час якої слід виявити, які дерева, кущі вони знають; що знають діти про ознаки весни в живій і неживій природі.

Проведення туризму.

На місці призначення звернути увагу дітей на красу весняного пейзажу.

1. Провести невелику бесіду про рослини Луцька, значення зелених насаджень для міста:

• Які з дерев, кущів, які ростуть тут, ви знаєте?

• Станьте під березою і подивіться вгору. Що ви бачите через гілля? (Сине небо).

• А тепер подивіться вниз і скажіть, що ви бачите на землі під березою? (прорізується травичка).

• Знайдіть ялинку. Опишіть її. Станьте під ялинку, подивіться вгору. Що ви бачите? (Небо видно неясно). Що ви бачите на землі під ялинкою? (Трави мало, зате більше колючок). Зробіть висновок, що необхідно для росту рослинки. (Світло). — Доведіть правильність нашого висновку. (Діти знаходять затінені місця, де мало трави).

• Тепер знайдіть дуб. Визначте, яке дерево вище: дуб чи береза? Чим відрізняються їх стовбури, гілки?

Колективна робота: Розглянути дерева, порівняти їх. Порівнюються і запам’ятовуються листяні дерева (осика, вільха, клен і ін.) Паралельно ми розповідаємо дітям про ці дерева.

Знайомство з кущами. Завдання: назвати рослину за плодом. Показуємо малюнки: лісовий горіх (ліщина), шипшину, бузину, калину, глід і т. ін.

• До якого виду відносяться ці рослини? (Кущ).

• Знайдіть серед нашої місцевості кущі.

Практична робота: Порівняти кущ з одним із листяних дерев (Дерево вище за кущ; стовбур у дерева один і товщай; кущ має кілька товстих стовбурів).

Закріплюємо назви дерев і кущів, що ростуть на території парку. Проводимо рухливу гру «Біжи до дерева чи куща».

Знайомство з трав’янистими рослинами. Зупиняємось на галявині.

• Погляньте навкруги, які ще рослини, крім дерев та кущів ростуть тут? Чим ці рослини відрізняються від дерев та кущів? (У трав стебла тонкі, соковиті, зелені і не дуже міцні). Що ж відбувається з ними восени?

Дидактична гра «Хто більше назве трав’янистих рослин» (пролісок, деревій, волошка, конвалія, суниця, ромашка, нагідки, чорнобривці, гвоздики, спориш, чистотіл та інші).

У групі закріплюємо отримані дітьми знання з допомогою бесіди, а також під час малювання.

Проведена міні-туризму дозволило нам спонукати дошкільників замислитися про навколишнє, що їх оточує. Діти висловлювали думки про те, що треба оберігати оточуюче навколишнє середовище.

Додаток Б

«На гостину до Весни»

Мета: Продовжувати розширювати знання дітей про рідний край , про взаємозв’язок живої природи з людиною, про «Червону книгу» природи,як книгу болю і тривоги.  Узагальнити значення дітей про те, що обов’язком кожної людини є охорона рідної природи . Уточнити і закріпити знання про характерні ознаки весни. Засвоїти основні правила природокористування.  Збагачувати словниковий запас , удосконалювати вміння будувати речення. Показати,як любов до природи відбивається в народних прислів’ях , віршах, закличках . Розвивати цікавість до природи,спостережливість, увагу, мислення . Формувати естетичні почуття. . Виховувати шанобливе ставлення до всього живого, любов до рідної землі, вміння помічати її красу . 

Попередня робота :

Розгляд картин про весну; заучування віршів, прислів’їв ,читання оповідань Чарушина і Біанкі , ознайомлення з картою світу. 

Матеріал: макет сонця , карта світу , чарівна торбинка ( картопля , квасоля, цибуля, пшениця ) , «галявина» (підсніжники , вата , ялинки), «Червона книга» , грамзапис голосів птахів , годівниця(крихти хліба , сало , калина) ,площинне зображення сонця , олівці . 

Хід заняття :

Вихователь : 

Поганий настрій зранку  Надворі плаче хмарка Чомусь сумує сонечко Не дивиться в віконечко  До сонечка ми зараз завітаємо ,  Що трапилось, - у нього запитаємо?

Дитина : 

Стук –стук у віконечко ,  Вийди до нас сонечко .  Без тебе немає ніякого діла  Ти забарилося , чи захворіло? 

Вихователь : Не видно щось сонечка . Скажіть , діти , яке воно , можливо сонечко тоді і з′явиться.

- Так , сонечко ласкаве , ніжне , миле , хороше ,золоте . (виставляю макет сонця ) 

- Давайте , діти , всі разом привітаємось до сонця , до ,своєї землі , один до одного .

Всі :

 - Добрий день , сонце золоте !  Добрий день , небо голубе !  Добрий день моїй землі !  Добрий день тобі й мені ! 

- Сонечко , любе , де вчора гуляло ? 

Сонечко говорить , що у нього дуже багато справ ,адже земля , на якій живуть люди , дуже велика . Підійдемо ближче до карти . Тут ми бачимо нашу планету – Земля . 

- Погляньте , яка вона багата . – Як ви думаєте , про які багатства землі я говорю ? 

- Так , вірно , це і ліси , і моря та океани , гори , міста та села . На цій карті є місце і для нашої країни . Доречі , а як називається наша Батьківщина ? – Хто покаже , де знаходиться Україна ? Отож , зараз сонце знаходиться над нашою країною . – А як ви гадаєте , чим же так заклопотане сонечко ?  Вірно , йому потрібно розтопити сніг , зігріти землю , повітря , пробудити пташок ,тварин . 

Дитина : 

- Йде весна полями,  Йде весна степами,  А де ступить її ніжка,  Там і з′явиться доріжка. І співає соловей :  «Гей , гей , гей !»  Все радіє , все співає , Весну красну зустрічає . 

Про прихід якої пори року йдеться у вірші ? 

- А чи знаєте ви прислів’я про весну ? 

Отож , сьогодні нас усіх зібрала улюблениця людей – красуня Весна . 

- Давайте подивимось, чи не залишила Весна щось незвичайне ? 

(Знаходимо «чарівну торбинку» ) 

- В цій торбинці щось є , але це секрет .Кого я викличу, той заплющить очі і рукою спробує на дотик відгадати , що там є та описати знайдене . (Діти дістають та роблять опис пророщеної цибулини , картоплі з пагонами , квасолі .) 

- Діти , а чи хочете ви побачити , як пробудила весна лісову галявину ? Ходімо туди. - Подивіться , як тут гарно .Ступайте обережно, щоб нічого не затоптати та не зламати, нікого не злякати . Розгляньте квіти , які виглядають з-під снігу . Як вони називаються ? 

- Вірно , підсніжник – це перша весняна квітка . Прислухайтеся до цього слова підсніжник . 

- Про що воно говорить ? 

Підсніжник , це квітка , яка занесена до «Червоної книги». Я сьогодні її вам принесла . 

- Подумайте , чому цю книгу назвали Червоною ? 

- Так , це тому , що червоний колір – це колір, який кличе всіх на допомогу ,  А що в людському організмі має червоний колір ? 

- Що роблять люди , коли в них з′являється кров ? Так же само і рослинам боляче , але вони нажаль не говорять і не плачуть. Вони лише просять допомоги у вас . Бо може статися так , що одного разу не зацвітуть підсніжники , вони зникнуть зовсім . Послухайте , який чудовий вірш є в цій книзі .

(Вірш про підсніжник) 

А тепер я розповім вам про двох дівчаток .

Розповідь.  Таня і Ніна гуляли в лісі і натрапили на галявину , де росли весняні квіти . Таня нарвала багато , що навіть в руках не могли вміститися. А Ніна нахилилась , понюхала, помилувалась і пішла далі. 

Хто вчинив правильно і чому? 

А тепер ви уявіть себе ніжними квіточками .

Фізкультхвилинка : Прокидаються квіти –  Розпускають пелюстки  Вітерець дихнув тихенько  Пелюстки гойднув легенько . Сутеніє і квітки  Закривають пелюстки.  Тихо засинають ,  Голівками хитають. 

_Діти, ми з вами тільки очима побачили пробудження весняного лісу. А тепер закриємо очі і прислухаємося вушками до звуків весни. (Звучить фонограма голосів пташок) 

Голоси яких птахів ви чули ?

  Молодці , розпізнали багатьох птахів. Прийшла весна і сталося диво – пташки стали веселішими , жвавішими , почали он як весело співати.  Які пташки прилітають на Україну з далекого вирію? Вам добре відомо, що птахів  Називають санітарами лісу . – Чому ? – Дійсно, бо вони знищують багато шкідників.  Тому ми всі : і дорослі , і малі маємо оберігати пернатих друзів – бо вони частинка рідної природи . – Хто хоче закликати птахів , щоб вони швидше прилетіли?  Закличка :

- Пташок викликаю із рідного краю :  Летіть соловейки на нашу земельку ,  Спішіть ластівоньки , пасти корівоньки .  А тепер пограємо в гру «Яка це пташка?» 

- Але перед цим пригадаємо , як люди повинні піклуватися про птахів ?  Гра .  Вихователь. : - Я кладу в годівницю крихти хліба , шматок сала , ягоди горобини.  - Прилетіли маленькі сірі пташки і не стало крихт хліба .  - Що це за пташка ?  - А коли прилетіли червоногруді пташки – не стало ягід .  - Аж нарешті завітали пташечки із жовтими животиками і геть склювали сало.  - Що це за птахи ?  -Ну що ж , настав час попрощатися з лісом .  Та перед тим, як піти звідси , я хочу прочитати вірш . 

Вірш . « Буду я природі другом» . 

Йтиму садом , полем , а чи лугом ,  Буду я природі вірним другом :  Не стопчу я навіть і трави ,  А скажу їй , зеленій : «Живи!»  Коли лісом буду я іти  Скрізь посію зерна доброти .  Побажаю деревцю і пташці  Щоб вони жили у мирі й щасті ! 

Отож , і ви , діти , любіть нашу землю – матінку і вона відповість вам любов’ю та щедрістю, і пануватимуть у світі мир та злагода . 

Весна , з якою сьогодні ми зустрілися дарує вам усім ось такі сонечка .  Візьміть олівець і намалюйте настрій цим сонечкам .  ( Діти малюють на силуеті сонечка ) . 

- Вихователь :

Якщо людина добре серце має ,  Вона іде у світ добро творить .

В її очах любов і ласка сяють  Така людина сонечком горить. 

- Будьте ж і ви , як маленькі сонечка. Творіть добро, оберігайте та любіть природу, всю нашу землю.  - А тепер подаруйте свої сонечка один одному . 

Додаток В

Ігри на природі

Гра «Гімнастика у віршах»

Прийти в ліс і там пограти

Забажалося малятам.

Ось вузька доріжка,

Ось веселі ніжки! (Ходьба одним за одним по доріжці.)

Ви погляньте, як завзято

Викроковують малята! (Ходьба з високим підніманням колін.)

Ніженьки крокують,

Діточки рахують:

Раз-два, раз-два,

Біля стежечки трава. (Ритмічна ходьба з приговорюванням.)

Раз-два, раз-два,

В мишеняток тут нора.

Йдем навшпиньки всі тихенько,

Мишеняточка маленькі. (Ходьба навшпиньках, руки в боки.)

Гарно спинки випрямляють –

Це вони в спортсменів грають!

Під кущами присідають,

Зайця з лісу виглядають. (Ходьба в присіді.)

Зайчик вискочив прудкий –

Ну ж, наввипередки з ним!

(Біг по пересіченій місцевості.)

Мишенята дружно грають –

Швидко бігають, стрибають.

Тепер лапки піднімають –

Носом повітря вдихають.

(Вправа на відновлення дихання.)

Всі хвороби виганяють.

(Дихальна вправа «Обіймемо плечі».)

Далі крокуємо, весело рахуємо.

Раз – береза, два – ялина,

Три – красуня-горобина.

А чотири – красень-дуб,

Зупинились, дітки, тут.

У кущах зайці дрімають,

Бо хатиноньки не мають.

Побудуєм хатку їм,

Сірим зайчикам малим.

(Шикування для загально розвивальних боки).

А який збудуєм дім?

Нашим зайчикам малим?

Отакий високий,

Отакий широкий!

(Три рази віднімають руки вгору і розводять у боки.)

Пошукаєм молоток,

Щоби ним забить гвіздок. (Нахил тулуба вперед.)

Подивіться в різні боки,

Нахилилися глибоко. (Нахил тулуба в сторони.)

Молоточки стуки-стуки,

Дуже вправні наші руки. (Присідання з імітацією рук.)

Стуки-стуки, молоток,

Забиваємо гвіздок!

Дім зайцям побудували,

З цегли піч їх змурували. (Стоячи, кругові рухи руками.)

Нарубаймо зараз дров.

Щоб в печі горів вогонь. (Складаємо руки в «замок».)

Нарубаймо дров багато,

Зайцям тепло буде спати.

(Нахили вперед. Імітація рубання дров.)

Ой, зраділи всі зайці!

Пострибали стрибунці! (Стрибки.)

Після праці потяглися,

Потім нахилились. (Вправи на відновлення дихання.)

Ще разочок потяглися, знову нахилилися.

(Повторення вправи.)

За кущами вовк сидів,

Встав і все це повторив.

Заєць теж узявсь до справи –

Дихальні засвоїв вправи.

(Дихальна вправа «Виганяємо хвороби.)

До побачення, зайці!

Будьте всі здорові!

Відпочили трішки ми –

Далі йти готові.

Ми йдемо у ліс гуляти

Квіти весняні вивчати. (Ходьба один за одним.)

Ліс стає густішим,

Діти йдуть тихіше. (Уповільнення темпу.)

Над стежиною низенько.

Посхилялися гілки.

А ми все одно пройдем,

Не пройдем, так проповзем.

(Імітація під повзання навприсядки.)

Ось струмочок, ось місточок.

Ми місточок перейдемо,

На галявину стрибнемо. (Ходьба по колоді, зістрибування.)

Діти, ви відчули втому?

Може, час вертать додому?

Діти. Ні! Погуляєм в лісі знову! (Всі разом.)

Гра «Компас»

На землі креслять коло, я стаю в центрі кола й називаю сторони горизонту. Діти повинні повернутися, правильно визначивши де схід, де захід тощо. Той, хто неправильно визначив і не туди повернувся – вибуває з гри.

Гра «Заячий пиріг»

У грі можуть брати участь шість – вісім дітей. Кожен вибирає собі листок з якого-небудь дерева: берези, тополі, клена, липи, осики, дуба тощо. Один із гравців – Заєць, у нього листка немає. Всі говорять:

«Зайчику, зайчику,

спечи пиріжок!»

Зайчик кладе свою руку на коліна, долонею доверху – це нижній корж пиріжка. Потім запитує по черзі всіх: «З якою начинкою спекти?»

Діти відповідають в залежності від того, який у кого листок (з «тополиною», «липовою», «березовою» і т.д.). дитина кладе руку з листком долонею догори на нижній корж пирога. Коли весь пиріжок спекли, заєць закриває його зверху своєю рукою долонею вниз, а всі просять:

«Зайчику, зайчику,

пригости пиріжком!»

«З якою начинкою?» - запитує зайчик у того, хто просить. Він повинен назвати, а той, у кого такий листок, - вийняти руку і розповісти про «начинку». Якщо дитина розповідає неправильно – всі кричать «Згорів пиріжок!» Той, хто помилився. Виходить із гри.

Гра «Хто перший знайде скарб?»

У «таємничих» місцях заховані невеличкі призи. Це можуть бути шкільне приладдя. Вироби, виготовлені самими учнями на уроках праці, подарунки, зроблені для учнів батьками тощо. Учитель розповідає учням про ознаки, за якими можна знайти «скарб», а діти шукають його.

Гра «Знайди солодке дерево!»

На цьому дереві прикріплені солодощі: цукерки, шоколадки, печиво тощо.

Вчитель розповідає, за якими орієнтирами його можна знайти, або дає план чи карту де його позначено. Винагородою є солодощі.

Додаток Г

Правила поводження на природі

1. На природі не слід нічого ламати, рвати просто так.

2. Дбайливо ставитись до дерев і чагарників, що ростуть на схилах, вони укріплюють ґрунт.

3. Для багаття збирають тільки сухостій.

4. Дбайливо ставитися до живих істот лісу, всі вони приносять користь. У природі немає нічого зайвого та непотрібного!

5. Під час збирання ягід і плодів не пошкоджувати дерев та кущів, не зривати недозрілих плодів та ягід. Брати від природи тільки те, що можна вживати.

6. Збираючи гриби, обережно зрізати ножем, щоб не пошкодити грибницю. Залишати нижню частину ніжки в землі.

7. Не збивати неїстівних грибів, вони потрібні мешканцям лісу: білочкам, їжачкам, пташкам. Навіть мухомори потрібні деревам, вони живлять корені дерев.

8. Правильно збирати лікарські рослини, залишаючи корені в землі.

9. Не забруднювати озер, річок, не кидати в них каміння, сміття та рештки їжі. Не руйнувати джерел та криниць.

10. Не робити написів на деревах.

11. Не рвати квіти у великі букети.

12. Не руйнувати мурашників, мурашки – санітари лісу. Пам’ятайте: ви прийшли в гості до природи. Не робіть нічого такого, що вважали б непристойним робити в гостях.

Додаток Д

ВІРШІ ПРО КРАСУ РІДНОГО КРАЮ

Надія Красоткіна

«Ми народились на Волині»: Ми народились на Волині

В краю бентежної краси. Тут небеса високі й сині, Й краплини срібної роси. Плакучі верба над ставками, Калини кущики рясні. Біленькі села між лісами Світанки росяні, рясні. Озерні плеса, тихі ріки Й прадавні вікові ліси. Волинь нам дорога навіки, Тут стільки радості й краси. У цім краю ми виростаєм І тут на ноги стаємо. Красу у серденько вбираєм, У світ з собою несемо. Тут найщиріша в світі казка Живе у вікових лісах. Моєї мати тепла ласка, Тут Мавка ходить у житах. І маки у вінок вплітає, Й волошок синій-синій цвіт. Й Лукаш тут на сопілці грає, Й любов свою несе у світ. Звучать Стравинського акорди І Всесвіт хоровод веде. І Леся Українка гордо Малою в білий світ іде. В моїм краю усі таланти, Михайла Кравчука світ знає. Митці, поети, музиканти І кожен в цім краю співає. Волинь моя! Лелечий краю, Полісся синьоокий цвіт! Тебе всім серцем я кохаю, Тут починаю свій політ!

Віталій Назарук ВОЛИНЬ МОЯ Буває, життя застеляє поля, Лягають в покоси пестливі тумани, Волинь - це краса, моя рідна земля, Яка мені смуток приносить від мами. Тече річка Стир, зеленіють луги, А хмари на небі малюють картини, Лиш річка тримає свої береги І квітнуть обабіч квітки черемшини. Зелені поля і безкраї ліси, Чарівна земля у льонах і у житі, Немає ніде більш такої краси, Лише на Волині в нас душі зігріті.