2.2. Організація екологічного туризму в системі виховної роботи в старшій групі

З метою формування знань дітей старшого дошкільного віку про екологію рідного краю нами було розроблено хід формуючого експерименту.

Оскільки дошкільний навчальний заклад №25 співпрацює з Обласним центром туризму, спорту та екскурсій, тому має свою розроблену туристично-краєзнавчу програму «Моя маленька Батьківщина». Плануючи хід формуючого експерименту ми також користувалися цією програмою.

Необхідною передумовою роботи було створення відповідної матеріальної та навчальної бази (добір та розробки ігор, конспекти занять, екскурсій, цільових прогулянок, тощо). З цією метою для роботи з дітьми було створено відповідне розвивальне середовище:

• Оформлено куточок рідного краю, де розміщено герб м. Луцька, фотографії історичних пам’яток, визначних місць міста, «Червона книга України»;

• Підібрано та розроблено дидактичні ігри на закріплення знань про рідний край та туризм;

• Оформлено добірку віршів про Волинь та її природу;

• Підібрано ілюстрації, плакати, фотографії, карту області та міста.

На підготовчому етапі роботи з дітьми старшого дошкільного віку основним завданням було підвищення інтересу до вивчення екології рідного краю. Нами комплексно використовувалися різноманітні форми роботи, методи та прийоми ознайомлення дітей з рідним краєм, спрямовані на розвиток різнобічного інтересу дошкільників до знань. Враховуючи те, що у дітей був переважно низький та середній рівень знань, працювали з усіма дітьми одночасно.

Розпочинали роботу з бесід про екологію рідного краю. У бесідах ми стимулювали їх пізнавальну активність дітей, виховували у них прагнення до отримання нової, цікавої інформації. Запитання до дітей ставилися так, щоб вони викликали інтерес до спілкування. Такі бесіди супроводжувалися демонстраційним матеріалом (фотографії, картинки, тощо). Дітям пропонувалось відповісти на ряд питань, для того, щоб з’ясувати знання дітей про рідний край. Поступово стали читати вірші про рідний край і красу його природи ( Додаток Д).

Також на цьому етапі ми зацікавили дітей до вивчення рідного краю за допомогою краєзнавства та туризму.

Діти дізналися, що краєзнавство – це живе пізнання навколишнього світу, ознайомлення з найближчим природним і соціальним середовищем. А туризм – це пізнання, здоров’я, відпочинок і спорт. У дошкільному закладі туризм – це прогулянки, екскурсії, походи. Також ми розповіли дітям про екологічний туризм, як про пізнання природи через рух.

Також ми проводили дидактичні та рухливі ігри для підготовки майбутнього туриста, а саме: «Що візьмемо у похід», Ми складаємо рюкзаки», «Ми долаємо перешкоди».

Поступово в роботі з дітьми старшого дошкільного віку стали вживати терміни «рідний край», «краєзнавство», «туризм». Під час спеціально організованих бесід ми уточнювали і розширювали знання дітей про екологію рідного краю. Так дошкільники зацікавилися вивченням рідного краю, стали висловлювати оцінно-ціннісні ставлення до міста в якому живуть, природи рідного краю. Це дало нам підставу перейти до другого етапу роботи.

Розповіді зацікавили дітей і деякі з них поділилися своїми спогадами і враженнями від екскурсій до Луцького замку та зоопарку.

Наступний етап роботи з дітьми старшого дошкільного віку розпочали з ознайомлення з картою Волинської області, показали їм наше місто на карті. Розповіли про різноманітність природи рідного краю.

Діти дізналися про рослинний, тваринний світ області. Також розповіли, що Волинь багата на водойми. На території є багато річок (Стир, Прип’ять, Стохід, Турія, Західний Буг) та озер (Світязь – найбільше озеро Волині, Сомене, Пісочне, Кулимецьке).

Запропоновані розповіді справили дуже сильне враження на дітей. Вони ділилися враженнями від поїздок з батьками на о. світязь, Пісочне (Дуда В., Майко С., Нарусевич Д.).

Черняк С., Бойко Д., Андросюк С. розповідали, що їздили з батьками до лісу і бачили там багато різних дерев. Діти казали, що природа нашого краю дійсно красива.

Скориставшись цим ми запропонували дітям піти на екскурсію і подивитися на красу природи.

Цільова прогулянка.

Мета: поглибити знання дітей про зміни, що відбулися в житті рослин; розвивати спостережливість, зв’язне мовлення; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід:

Вихователь зупиняє дітей на галявині парку, загадує загадку:

Тумани сизі.

І річка спить у кризі.

Замерзла на морозі

Берізка при дорозі.

І холодно у лісі

Кленку, калині, вільсі.

З… (зимою) наодинці

Не страшно лиш ялинці.

Потім говорить: « Діти, вдихніть глибоко повітря. Яке воно? Так, свіже, холодне. А подивіться скільки багато снігу. Добре це для рослин чи погано? Це дуже добре: рослини під снігом не замерзнуть, а коли він розстане, вода ввійде в землю й добре напоїть її корінці. Рослини краще ростимуть.

(Діти ходять по парку, визначають, де яке дерево)

Вихователь:

- Ось липа. Зверніть увагу, що гілки в липи густі, тонкі. В неї є горішки, а біля них-листочки. Узимку вітер зриває горішки з липи. За допомогою листочків вони перелітають в інше місце. Якщо горішок попаде на освітене місце, в добрий ґрунт, з нього навесні почне рости молоде деревце.

- Розглянемо берізку. Якого кольору її кора? Чи можна переплутати берізку з іншими деревами?

- яка кора та крона у клена? Чим особливі ці дерева?

Рухлива гра «Підбіжи до дерева яке я назву».

Діти оглядають годівницю для птахів. Насипають корму, принесеного з дитячого садка, спостерігають за птахами, що прилітають до годівниці. Милуються спритними синицями. Звертають увагу на горобців, наче одягнутих у сірі светрики. Відзначають, що в деяких горобців є на крилах світла смужка, а в інших немає.

Вихователь пропонує постукати об дерево горішками, принесеними з дому, - покликати білочку. Наприкінці екскурсії діти грають в сніжки, «Два морози».

Повернення до дошкільного закладу.

Проведена екскурсія дозволила спонукати дітей дошкільного віку замислитися про навколишнє, що їх оточує. Діти висловлювали думки про то, що треба оберігати оточуюче навколишнє середовище.

Ознайомлення з рідним містом розпочали з пояснення назви та історії виникнення міста Луцька. Дітям розповідали, що існує багато легенд щодо назви міста.

Наприклад, легенда про пастуха Луцька і місто його імені на Стиру.

«Діялося це дуже-дуже давно. Тоді, коли не було ще міста Луцька. Глухі ліси стояли над берегами Стиру. Найбільше скупчення жител-куренів і землянок знаходилося на лівому березі Стиру, де тепер Гнідава.

Стояв літній чудовий день. Понад берегом невисокий білявий хлопчик пас худобу. Він помітив предмет, що плив на воді і наближався до нього. Це була невелика осмолена бочка. Цю знахідку він витяг на берег і заніс додому.

Вдома батьки розбили бочку і знайшли в ній кусок шкіри з якимись написами. Не вмів ніхто того прочитати.

Люди зустрілися з батьками пастуха. Вони розповіли, що послані з Перемиля, що над Стиром. Виконуючи волю віча, пришли шукати бочку з документом на право заснування міста,щоб можна було в нього переселитися і покінчити з чварами, що точилися в Перемилі.

Минуло трохи часу, і на місці теперішнього Луцька виросло дуже добре укріплене городище. Довго воно не мало назви. Нарешті одному із старійшин спало на думку запитати пастуха його наймення. Пастуха звали Луцько. Місто назвали Луцьком на честь хлопця, що витяг бочку із Стиру.»

Шляхом використання ілюстрацій та фотоальбомів з краєвидами міста Луцька ми зацікавили дошкільників, стимулювали їх бажання вивчати рідне місто

Розглядаючи ілюстрації та фотографії ми, таким чином, ніби мандрували містом. Так виникла ідея складання путівника, який допоміг розширити у дітей знання про рідне місто, його пам’ятні місця, архітектурні споруди. (Додаток А)

Поряд з роботою по ознайомленню з різним містом, проведенням заочних екскурсій та цільових прогулянок, читанням легенд ми залучали дітей до спостережень у природі.

Цільова прогулянка до водойми.

Мета: показати красу водойми взимку; дати уявлення про зміни природи взимку; розвивати спостережливість; виховувати інтерес до природи, любов до рідних місць.

Хід прогулянки:

Підійшовши до водойми, діти милуються її красою. Вихователь розповідає:

• Сапалаївка – це права притока Стиру.

Діти, зверніть увагу, що сталося з річкою взимку? Чому? Річка замерзла, утворилася крига.

• Хто живе у водоймах? Яких річкових риб ви знаєте? Коли річки замерзають, то під кригою стає менше повітря. І тому рибалки, піклуючись про них, прорубують ополонки. Так вони допомагають рибам.

• А чи ходили ви на риболовлю влітку? А взимку? Взимку ходити дітям на риболовлю небезпечно, тому що можна провалитись під лід.

Дошкільники ще раз оглядають природу навколо водойми. Грають в сніжки.

Рухливу гру «Рибаки та рибки».

Також ми проводили спостереження на прогулянках за зимуючими птахами.

Підсумком роботи стали розповіді про заповідні зони Волинської області. Перш за все, ми розповіли дітям, що заповідники – це така територія, яка охороняється державою і на якій зберігається в природному стані весь її природний комплекс. Вони створені для збереження флори і фауни, охорони непорушених або малопорешених природних ділянок, вивчення екології.

На Волині розміщений Шацький природний національний парк. На його території знаходиться 23 озера, ростуть ліси з сосни, берези, вільхи, дуба. Зустрічаються рідкісні рослини (береза низька, гніздівка звичайна), тварини (жук-олень, лебідь малий, лелека чорний та ін.). через територію парку щорічно пролітає до 50 тис. птахів.

Також як підсумок ми провели заняття «На гостини до Весни».

( Додаток Б)

Таким чином, проводячи формування знань про екологію рідного краю нами використовувався комплекс впливів краєзнавчо-туристського змісту:

• Художнє слово (вірші);

• Усна народна творчість ( прислів’я, приказки, загадки, заклички).

Про ефективність проведення формуючого експерименту з дітьми старшого дошкільного віку будемо судити з даних контрольного експерименту. Його хід та аналіз результатів обстеження дітей представлено у наступному підрозділі дослідження.