Законодавчі акти екологічного права:

1. Конституція України. – К., 1997.

2. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991.– №41.– Ст.546.

3. Про охорону атмосферного повітря: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 50.– Ст. 678.

4. Про природно-заповідний фонд: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №34. – Ст.502.

5. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №16. –Cт. 198; 1992. – №13.

6. Про тваринний світ: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №18. – Cт. 191.

7. Про екологічну експертизу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №8. – Ст. 54.

8. Про охорону здоров’я: Основи законодавства // Голос України. – 1992. – 15 груд.

9. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1990. – №10; 1992. – №25; 1993 – №23.

10. Про надра: Кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №36. – Ст. 340.

11. Водний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №24. – Ст. 189.

12. Л ісовий кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №17. – Ст. 99.

Екологічна безпека як складова глобальної і національної безпеки — стан суспільних відносин у галузі екології, при якому системою державно-правових, організаційних, науково-технічних, економічних та соціальних засобів забезпечується регулювання екологічно небезпечної діяльності, режим використання природних ресурсів, охорона природного навколишнього середовища, безпечного для життя і здоров’я людей, попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для природних систем і населення.

Види екологічної безпеки:

• За територіальними ознаками:

• глобальна (міжнародна);

• національна (державна);

• регіональна;

• локальна.

• За способами забезпечення:

• техногенно-екологічна безпека;

• соціо-екологічна безпека;

• природна безпека;

• економіко-екологічна безпека.

• За об’єктами охорони:

• екологічна безпека навколишнього природного середовища та його компонентів;

• екологічна безпека суспільства та людини.

Екологічна експертиза — діяльність спеціально уповноважених державних органів, громадських та інших еколого-експертних формувань, спрямованих на забезпечення проведення дослідження, аналізу, оцінки об’єктів, спроможних безпосередньо чи у процесі реалізації (застосування, впровадження тощо) негативно впливати на стан навколишнього природного середовища і здоров’я людей та підготовку висновків про їх відповідність екологічним вимогам

Стандартизація і нормування у галузі екології — врегульована екологічним правом діяльність спеціально уповноважених органів та їх організацій щодо розробки і встановлення комплексу обов’язкових правил, вимог, норм і нормативів у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки.