- •1. Характеристика небезпек природного, техногенного характеру та їх наслідки
- •Поради щодо безпеки у разі отримання штормового попередження
- •Небезпеки техногенного походження
- •Техногенні небезпеки радіаційного походження
- •Зона періодичного радіоактивного контролю
- •2. Зона посиленого радіоактивного контролю
- •Зона гарантованого добровільного відселення
- •Правила поведінки при аваріях на аес
- •Дотримання правил радіаційної безпеки та особистої гігієни
- •Контроль за грошима, забрудненими радіоактивними речовинами, які потрапляють у банківські установи
- •Техногенні небезпеки хімічного походження
- •Принципи гарантування техногенно-екологічної безпеки
- •3.2. Сучасні екологічні проблеми і сталий розвиток
- •Зв'язок між здоров'ям людини й атмосферою
- •Гідросфера і здоров'я людини
- •Літосфера та здоров'я людини
- •Основні принципи забезпечення екологічної безпеки
- •3.3. Небезпеки соціально-політичного характеру та їх вплив на життєдіяльність людини
- •Тероризм
- •Р ізновиди сучасного тероризму
- •Соціально-екологічні небезпеки
- •Що потрібно знати і робити, щоб не захворіти пташиним грипом
- •Контрольні запитання
Р ізновиди сучасного тероризму
Технологічний
тероризм
Інформаційний
тероризм
Ядерний
тероризм
Біологічний
тероризм
Хімічний тероризм
Сільськогосподарський
тероризм
Рис. 3.3. Різновиди сучасного тероризму
Отже, можна зробити висновок, що тероризм у XXI столітті:
став одним із найнебезпечніших викликів міжнародній безпеці;
перетворився на глобальну проблему;
став соціально небезпечнішим для суспільства, багатогранним за цілями і видами проявів;
отримав можливість використовувати у своїх злочинних цілях досягнення науки і техніки;
у низці випадків став проводитися за участю державних органів, отримав "статус" міжнародного тероризму.
Соціально-екологічні небезпеки
Соціально-екологічні небезпеки спричиняють масштабні порушення екологічної рівноваги, є причиною серйозних негативних наслідків для здоров'я людей. Це захворювання різних ступенів важкості як у людей, так і у тварин, які викликані патогенними мікроорганізмами і розповсюджуються у вигляді епідемій, епізоотій і створюють зони епідемічного неблагополуччя.
На формування і динаміку епідеміологічної та санітарно-гігієнічної ситуацій впливають:
різка зміна екологічних умов (збільшення міграції населення;
міграція тварин, надмірне розмноження гризунів, комах та інших носіїв збудників хвороб, порушення екологічної рівноваги в природних осередках хвороб);
руйнація об'єктів санітарно-гігієнічного та комунально-побутового призначення (каналізація, водопровід);
зниження стійкості людей до інфекційних захворювань;
погіршення умов розміщення людей (польові умови, забруднення води, продуктів, навколишнього середовища);
вихід з ладу санітарно-епідеміологічних закладів (лабораторії, запаси засобів профілактики, стаціонари);
поширення неправдивої інформації про стан справ у районі лиха, яке ускладнює проведення протиепідеміологічних заходів.
У структурі інфекційних захворювань, що спричинили надзвичайні ситуації, переважають захворювання вірусною гепатиту, а також екзотичні та особливо небезпечні захворювання (сказ, туляремія, пташиний, свинячий грип тощо). Симптоми захворювання: головний біль, загальна слабкість, підвищення температури, лихомманка, біль у м'язах та суглобах, темна сеча, пожовтіння білків очей і шкіри. Лікувати хвороби дуже складно і довго, краще їх попередити. Основні правила запобігання хвороб — мити рук перед їжею, кип'ятити воду, обливати окропом овочі, фрукти.
Особливо небезпечними захворюваннями є чума, холера, віспа, які передаються при найменшому контакті з хворими (табл. 3.8).
Таблиця 3.8. Класифікація інфекційних захворювань
Захворювання |
Шлях передачі хвороби |
Інкубаційний період хвороби, доба |
Час протікання хвороби, доба |
Чума |
Повітряно-крапельний, укуси інфікованих комах |
3 |
7—14 |
Туляремія |
Вдихання інфікованої пилюки, споживання зараженої води, контакт з великими гризунами |
3—6 |
40—60 |
Сибірська язва |
Контакт з хворими тваринами, споживання зараженого м'яса |
2—3 |
7—30 |
Холера |
Споживання інфікованої води |
3 |
5—30 |
Ботулізм |
Споживання їжі, яка містить токсини |
1,5 |
40—180 |
Віспа |
Контакт з інфікованими предметами |
12 |
12—24 |
Сипний тиф |
Укус інфікованих вошей |
10—14 |
60—90 |
Лихоманка |
Інфікований пил, вода, харчі; укуси кліщів |
12—18 |
8—23 |
У випадку появи осередку зараження необхідно ввести на цій території режим карантину або обсервації, вжити профілактичні та санітарно-гігієнічні заходи.
Карантин — сувора ізоляція району виникнення особливо небезпечних захворювань та їх ліквідація. При обсервації організовується медичне спостереження за населенням, яке перебуває або перебувало в осередку ураження, з метою своєчасного попередження поширення епідеміологічних захворювань навколо зони карантину встановлюється зона обстеження.
Хвороботворні мікроорганізми, залежно від їх будови, біологічних характеристик і розмірів поділяються на бактерії, рикетсії, віруси, грибки, паразити. Мікробні токсини становлять велику небезпеку, провокуючи важкі ураження або спричиняючи летальний наслідок.
Сьогодні існує ще одна проблема — пташиний грип. Ця проблема уже набула глобального характеру.
Пташиний грип — інфекційне захворювання птахів, причиною якого є вірус грипу А. Інфекція викликає захворювання у птахів, що спричиняє епідемії з важкими наслідками. Рівень смертності сягає 100 %.
Близький контакт людини з інфекційними птахами спричиняє тяжке захворювання з високим рівнем смертності.
Це За оцінками Світового банку, глобальна епідемія пташиного грипу
цікаво впродовж року може завдати світовій економіці збитків у 80 млрд
знати доларів.
