- •1. Характеристика небезпек природного, техногенного характеру та їх наслідки
- •Поради щодо безпеки у разі отримання штормового попередження
- •Небезпеки техногенного походження
- •Техногенні небезпеки радіаційного походження
- •Зона періодичного радіоактивного контролю
- •2. Зона посиленого радіоактивного контролю
- •Зона гарантованого добровільного відселення
- •Правила поведінки при аваріях на аес
- •Дотримання правил радіаційної безпеки та особистої гігієни
- •Контроль за грошима, забрудненими радіоактивними речовинами, які потрапляють у банківські установи
- •Техногенні небезпеки хімічного походження
- •Принципи гарантування техногенно-екологічної безпеки
- •3.2. Сучасні екологічні проблеми і сталий розвиток
- •Зв'язок між здоров'ям людини й атмосферою
- •Гідросфера і здоров'я людини
- •Літосфера та здоров'я людини
- •Основні принципи забезпечення екологічної безпеки
- •3.3. Небезпеки соціально-політичного характеру та їх вплив на життєдіяльність людини
- •Тероризм
- •Р ізновиди сучасного тероризму
- •Соціально-екологічні небезпеки
- •Що потрібно знати і робити, щоб не захворіти пташиним грипом
- •Контрольні запитання
Літосфера та здоров'я людини
Літосфера — зовнішня тверда оболонка Землі, яка охоплює земну кору й складається з осадових виверне-них і метаморфічних порід. Особливе значення у складі літосфери Землі мають ґрунти.
Ґрунти — це органічно-мінеральний продукт багаторічної взаємодіяльності живих організмів, води, повітря, сонячного тепла та світла і є одним із найважливіших природних ресурсів.
Ґрунти мають велике значення для життєдіяльності людини. Вони є основним джерелом отримання продуктів харчування, очищають природні та стічні води, регулюють рослинний шар (покров) та водний баланс Землі. Близько 3/4 усіх ґрунтів земної кори мають понижену продуктивність. Для підвищення її ефективності необхідно вносити органічні та мінеральні добрива, поливати або проводити роботи з осушення перезволожених ґрунтів.
У межах літосфери періодично відбуваються різні процеси (зсуви, селі, обвали, ерозія), які мають величезне значення для визначення небезпек екологічного характеру у певному реґіоні планети, які іноді спричиняють глобальні екологічні катастрофи.
Багато проблем завдає сільському господарству ерозія ґрунтів (видування родючого шару). Так, глибока оранка при освоєнні цілинних та перелогових земель у Казахстані на початку 60-х років XX століття призвела до повного вивітрення родючого шару ґрунту, внаслідок чого ґрунт став непридатним для землеробства.
Великою проблемою є і засолення ґрунтів, що призводить до осушення землі.
Надмірне застосування мінеральних добрив, отрутохімікатів також погіршило склад ґрунтів через накопичення в них хімічних речовин (азот, фосфор, фтор, солі важких металів, стронцій, цезій, радій, уран тощо).
Основними заходами щодо боротьби із забрудненням ґрунту є: досконалість технологічних
Наявність деяких з них спричинена чорнобильською катастрофою. Надлишок у ґрунті сполук азоту, фосфору, сірки, з одного боку, зменшує родючість ґрунту, а з іншого — забруднює сільськогосподарську продукцію нітратами, фосфатами та іншими токсичними речовинами. Споживання таких продуктів небезпечне для життя людей.
Забруднення ґрунту — це процес потрапляння в нього різних хімічних речовин, токсикантів, відходів господарської діяльності людини в розмірах, які перевищують їх звичайну кількість, необхідну для участі в біологічному кругообігу. У зв'язку з інтенсивним і зростаючим забрудненням ґрунтів хімічними речовинами розроблені гранично допустимі концентрації (ГДК) деяких шкідливих речовин у ґрунті (табл. 3.7).
Процес концентрації в ґрунті низки хімічних елементів (мідь, свинець, кобальт, олово, цинк, срібло, нікель, хром, ванадій, молібден) характерний для багатьох реґіонів України поблизу більшості великих промислових підприємств.
Посилюється забруднення ґрунтів твердими відходами (пакувальними поліетиленовими матеріалами, непридатною побутовою технікою, папером, консервними банками, склом, будівельним сміттям, старими автомобілями тощо). За даними ООН, такі відходи щорічно становлять 500—600 кг на душу населення. Тому тепер загострилась проблема переробки побутового сміття.
У результаті забруднення ґрунту у рослинах збільшується вміст радіоактивного цезію-134 та цезію-137. Як наслідок, його концентрація у рослинах у 70—100 разів більша, ніж у ґрунті, що робить їх абсолютно непридатними до споживання.
Головні джерела забруднення літосфери:
застосування пестицидів та мінеральних добрив;
промисловість, автотранспорт;
стічні води, відходи побуту й атмосферне забруднення;
накопичення у ґрунті радіонуклідів, особливо після катастрофи на Чорнобильській АЕС.
у виробництві;
раціональна технологія обробітку ґрунту (зменшення навантаження техніки, дотримання протиерозійних сівозмін, використання органічних добрив, безплужний обробіток земель тощо).
Таблиця 3.7. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у ґрунтах
Речовина |
ГДК, мг/кг |
Бензпірен |
0,02 |
Свинець |
20 |
Хром+6 |
0,05 |
Ртуть |
2,1 |
Бензол,толуол |
0,3 |
Нітрати |
130 |
Мідь |
3 |
Нікель |
4 |
Цинк |
23 |
Марганець |
1500 |
Ванадій |
150 |
Кобальт |
5 |
Кадмій |
1 |
Сірководень |
0,4 |
Фтор |
10 |
Хлорофос |
0,5 |
Карбофос |
2 |
Хлорамін |
2 |
Метафос |
0,1 |
Гексахлоран |
1 |
Бромофос, метилстирол |
0,4 |
Поліхлорпілен |
0,5 |
Гетерофос |
0,005 |
Атразин |
0,01 |
Кельтін, лідан |
1 |
Сірка |
160 |
