[Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Управління освіти і науки Запорізької облдержадміністрації

Запорізький педагогічний коледж

Н а допомогу студентам

для самостійного опрацювання

навчальної дисципліни

«Безпека життєдіяльності»

Розділ ІІІ

НЕГАТИВНІ ЧИННИКИ СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

м. Запоріжжя

2011

НЕГАТИВНІ ЧИННИКИ СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

1. Характеристика небезпек природного, техногенного характеру та їх наслідки

1.1. Характеристика небезпек природного характеру та їх наслідки

• Метеорологічні — урагани, бурі, шторми, смерчі, сильні морози, спека

• Топологічні — повені (паводки), селі, снігові лавини та ін.

• Тектонічні — землетруси, виверження вулканів, моретруси тощо.

2. Характеристика небезпек техногенного характеру та їх наслідки

• Техногенні небезпеки радіаційного походження

• Техногенні небезпеки хімічного походження

• Принципи гарантування техногенно-екологічної безпеки

2. Сучасні екологічні проблеми і сталий розвиток

• Зв'язок між здоров'ям людини й атмосферою

• Гідросфера і здоров'я людини

• Літосфера та здоров'я людини

• Основні принципи забезпечення екологічної безпеки

3. Небезпеки соціально-політичного характеру та їх вплив на життєдіяльність людини

• Тероризм

• Соціально-екологічні небезпеки

1. Характеристика небезпек природного, техногенного характеру та їх наслідки

У світі постійно виникають різного роду небезпеки, які пов'язані з природними катаклізмами, аваріями і катастрофами. Щороку кількість небезпек природного характеру зростає. Кінець XX століття та початок XXI принесли рекордну кількість природних катастроф, землетрусів, повеней, цунамі, — більше 700, — в яких загинуло понад 72 тисячі осіб, загальний збиток пере­вищив 80 млрд доларів США. Яскравим прикладом є виникнення у 2005 році буревію "Катріна", який своєю руйнівною силою спричинив цунамі, яке знищило місто Новий Орлеан (штат Луїзіана, США). Деякі явища про­стежуються й у нашій країні. Виникнення небезпечних ситуацій, як правило, загрожує життю людей, завдає великих матеріальних збитків, які вже сьогодні ста­новлять майже 1 млрд грн на рік.

Небезпека — це негативна властивість матерії, яка проявляється в її здатності завдавати шкоди певним еле­ментам Всесвіту, потенційне джерело шкоди. Якщо мова йде про небезпеку для людини, то це явища, процеси, об'єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю чи життю людини або системам, що забезпечують життєдіяльність людей.

Кожна людина відчуває небезпеку інтуїтивно і розуміє її значення по-своєму. Згідно з висновками експертів ООН, більшість людей пов'язують відчуття небезпеки з буденними проблемами і повсякчасними клопотами, а не з глобальними катастрофами чи міжнародними конфлік­тами. Захист житла, робочого місця, достатку, здоров'я, довкілля — основні критерії безпечного самопочуття людини. Відчуття небезпеки має також глибоко індивіду­альний відтінок, який головним чином залежить від:

• рівня соціального і духовного розвитку особис­тості;

• ситуації і суспільного устрою, які позитивно чи не­гативно впливають на світосприйняття людини.

Ідентифікуючи небезпеки, необхідно виходити з прин­ципу "все впливає на все", тобто джерелом небезпеки може бути все живе і неживе, а підлягати небезпеці також може все живе і неживе. Джерелами (носіями) небезпек є:

• природні процеси та явища;

• елементи техногенного середовища;

• людські дії, що криють у собі загрозу небезпеки. Небезпеки існують у просторі і часі та реалізуються у

вигляді потоків енергії, речовини та інформації. Небез­пеки діють не вибірково, виникнувши, вони впливають на все матеріальне навколишнє середовище.

Перелік можливих небезпек налічує понад 150 най­менувань і при цьому не вважається остаточним. Щоб проаналізувати, узагальнити негативні наслідки, а також розробити заходи, які дозволять їм запобігти, необхід­но класифікувати самі небезпеки, джерела, що їх по­роджують та чинники (чинники), які їх спричиняють.

За тривалістю небезпеки поділяють на імпульсивні (діють миттєво або короткочасно) та кумулятивні (діють упродовж довгого часу).

Залежно від конкретних потреб існують різні си­стеми класифікації — за джерелами походження, локалізацією, наслідками, збитками, сферою прояву, структурою, характером впливу на людину тощо. Щодо джерел походження, то найбільш вдалою класифікацією небезпек життєдіяльності є така, згідно з якою всі небез­пеки поділяють на чотири групи: природні, техногенні, соціально-політичні та воєнного характеру.

До небезпек природного походження відносять усі види стихійних лих. Стихійне лихо — це яви­ще природи, яке зумовлює катастрофічну ситуацію, порушує нормальну діяльність населення, руйнує будівлі, споруди, загрожує життю і спричиняє заги­бель людей, тварин, знищує матеріальні та культурні цінності. Стихійне лихо дуже небезпечне, якщо виник­ло раптово. Воно наносить значні матеріальні збитки і часто призводить до загибелі людей. На території України, яка має різноманітні геологічні, кліматичні та ландшафтні умови, спостерігається багато небезпечних природних явищ. Вони можуть охоплювати територію цілих реґіонів. Щороку в Україні виникає до 300 не­безпек, спричинених стихійними лихами.

Природні небезпеки поділяють на: метеорологічні, топологічні, тектонічні.

Метеорологічні — урагани, бурі, шторми, смерчі, сильні морози, спека.

Ураган, буря, шторм — надзвичайно швидке і сильне, частково катастрофічне переміщення повітря, яке спри­чиняє загибель людей, тварин, знищує морські і річкові судна, руйнує будинки, споруди, а інколи і цілі населе­ні пункти. Швидкість вітру під час урагану сягає 120— 210 км/год і більше, при штормі — 80—100 км/год.

Шторми викликають сильне хвилювання моря, що теж може стати причинами корабельних аварій, затоп­лень ділянок суходолу тощо.