Етапи моделі управління ризиком

прогнозування

розвитку

ймовірних

небезпек і їх

негативних

наслідків

на основі результатів

отриманої інформації про

ступінь ризику небезпек

розроблення заходів щодо

захисту (зменшення)

їхнього негативного впливу

виявлення

чинників

джерел

ризику

небезпек,їх

ідентифікація

Рис. 1.3. Етапи моделі управління ризиком

Реалізація цього завдання передбачає застосування математичних методів і моделей оптимізації безпеки життєдіяльності, які дозволяють чітко уявити прогноз моделі різних небезпечних подій і на основі цього при­жимати оптимальні (розумні) рішення*.

Зауважимо, що управління ризиком широко використовується в багатьох сферах науково-виробничої діяльності (техніка, економіка, екологія, психологія, соціологія та ін.). Щоб чіткіше уявити, як на практиці використовується методика управління ризиком, розглянемо приклад, пов'язаний з ризиком небезпеки під виконання технологічної операції. І

Наприклад, столяр має намір розпиляти дошку на циркулярній пилі зі знятим огородженням. Це може призвести до порізу руки. Використовуючи бальну шкалу виміру ймовірності ризику і його наслідків, визначаємо категорію ризику (табл. 1.2):

*Лапшин В.В. Безопасность жизнедеятельности: оптимизация маатематическое моделирование / В. В. Лапшин // Матеріали науково-методичної конференції. — К., 2005.

Таблиця 1.2. Вимірювання ймовірності ризику на ро­бочому місці

Тяжкість наслідків	Ймовірність події
	Висока(А)	Середня (В)	Мала (С)
Великі (І)	(5) Дуже високий ризик, неприпустимий	(4) Високий ризик, неприпустимий	(3) Середній ризик, припустимий
Середні (П)	(4) Високий ризик, неприпустимий	(3) Середній ризик, припустимий	(2) Малий ризик, припустимий
Малі (III)	(3) Середній ризик, припустимий	(2) Малий ризик, припустимий	(1) Дуже малий ризик, припустимий

Із табл. 1.2 видно, що рівень ризику збільшується пропорційно збільшенню ймовірності події і тяжкості наслідків. На підставі цієї таблиці встановлюється категорія ризику, а за необхідності здійснюються запо­біжні заходи.

Тяжкість наслідків — середня (П), ймовірність події — висока (А). Із табл. 1.2 визначаємо категорію ризику — (4) — високий ризик, неприпустимий.

У цьому випадку ми маємо високий ризик, непри­пустимий, запланована робота не може бути розпочата до встановлення огородження.

Оцінка професійного ризику повинна здійснюватися перед запуском обладнання, робочого місця в експлуа­тацію, а згодом — у разі впровадження змін у кон­струкції обладнання, організації праці, технологічному процесі, у випадку аварії чи травми працівника. Пра­цівник повинен бути ознайомлений з результатами ідентифікації, оцінки категорії професійного ризику і проведеними заходами щодо його зменшення.