- •Тема 3. Виробництво, його сутність та роль у житті суспільства. План
- •1. Зміст і структура суспільного виробництва. Матеріальне і нематеріальне виробництво
- •2. Ресурси виробництва, їх обмеженість та склад. Крива виробничих можливостей.
- •Межа виробничих можливостей – обсяги виробництва, які можуть бути досягнуті країною при якнайповнішому використанні наявних виробничих ресурсів
- •3. Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємозв’язок
- •4. Ефективність виробництва: її сутність, економічні і соціальні показники
- •Економічна ефективність – це досягнення виробництвом найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці або зниження сукупних витрат на одиницю продукції
- •П Соціальна ефективність (справедливість) – це ступінь відповідності результатів виробництва соціальним потребам суспільства, інтересам окремої людини оказники соціальної ефективності:
- •1. Розмір ввп та національного доходу на душу населення.
- •2. Величина Індексу людського розвитку у країні.
- •3. Рівень життя населення.
- •4. Частка фонду споживання у національному доході.
- •5. Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне. Їх суть та основні риси
- •Товарне виробництво – це така форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються не для споживання їх виробниками, а спеціально для обміну, для продажу на ринку.
- •Питання до самоконтролю:
2. Ресурси виробництва, їх обмеженість та склад. Крива виробничих можливостей.
Важливим фактором, від якого залежить обсяг виробництва, є економічні ресурси, якими володіє суспільство.
О
Економічні
ресурси
– це
елементи, що можуть бути використані
для виробництва економічних благ.
1. Природні ресурси. Це наявна в природі земля, її надра, земельні угіддя, водні багатства та водна енергія. Вони поділяються на вичерпні і невичерпні або відновлювані і не відновлювані.
2. Матеріальні ресурси створені працею людей. Це всі створені людьми засоби виробництва (засоби і предмети праці), які є результатом матеріального виробництва. Вони поділяються на предмети праці і засоби праці. Предмети праці — це все те, на що спрямована діяльність людини — сировина, матеріали. До засобів праці відносять усі ті речі, якими людина впливає на предмети праці. Засоби праці поділяються на активні і пасивні. До активних належать машини, обладнання, інструменти, потокові лінії, конвеєри тощо. До пасивних — будівлі, споруди, місткості, внутрішньовиробничі засоби комунікації, склади.
3. Трудові ресурси. До них належить працездатне економічно активне населення країни, яке володіє фізичними і духовними здібностями, необхідними для участі в трудовій діяльності. Чисельність і структура трудових ресурсів відображає потенційну масу "живої праці, якою володіє суспільство. Якість трудових ресурсів залежить від їх структури за статтю, професійно-кваліфікаційним і культурно-освітнім рівнем.
4. Фінансові або інвестиційні ресурси. Фінансові ресурси — це сукупність усіх грошових коштів і фінансових активів, якими володіє держава і може інвестувати їх у виробництво. Фінансові ресурси формуються внаслідок розподілу і перерозподілу грошових коштів підприємств, населення і накопичення їх фінансовими суб'єктами для використання.
5. Інформація. Інформація і знання є основним виробничим ресурсом, безпосередньою продуктивною силою постіндустріального суспільства.
Поняття "ресурси" (від французького ressources) означає кошти, засоби, запаси, джерела коштів, засобів, запасів. їх можна використати у виробництві. Ресурси можуть бути економічні, природні, трудові, фінансові, інформаційні, інтелектуальні тощо.
Поняття фактор походить від латинського factor, що означає чинник, що робить, виробляє, впливає, рушійна сила процесу або одна з його умов. Спільне між поняттями "ресурси" і "фактори" те, що і одні, й інші можуть бути природні, економічні, трудові, фінансові, тобто являти собою одні й ті ж природні й соціальні сили, з допомогою яких здійснюється виробництво. Але до факторів можна віднести законодавство, час, простір, інформацію, погоду, клімат, тобто чинники, які безпосередньо у виробництві не використовуються, але на нього впливають.
В економічній науці поряд з поняттям "фактори виробництва" використовується і така категорія як "ресурси виробництва". Вони становлять сукупність природних, капітальних і людських сил, які потенційно можуть бути використані в процесі виробництва. Фактори виробництва, на відміну від ресурсів, це вже реально використані в процесі виробництва ресурси. Інакше кажучи, фактори виробництва – це "працюючі ресурси". Для будь-якої економіки типовим є дефіцит (обмеженість) виробничих ресурсів.
Абсолютна обмеженість ресурсів – абсолютне вичерпання ресурсів та їх кількісної визначеності в певному місці й у певний час, а також їх дефіцит
Відносна обмеженість (рідкісність) ресурсів – блага є обмеженими, оскільки немає достатньо ресурсів, щоб виробити всі блага, які потребують люди для споживання.
Наслідком обмеженості ресурсів є неможливість задоволення всіх потреб суспільства одночасно в будь-який визначений момент. Граничність ресурсів. їх кількісна обмеженість, а також рідкісність деяких особливо цінних ресурсів зумовлюють певні межі виробничої діяльності. Від наявних у суспільстві ресурсів можливо отримати визначений обсяг матеріальних благ та послуг.
Суспільство не здатне виробити весь той обсяг товарів та послуг, який відповідає абсолютним (ідеальним) потребам людей у країні.
Ефективне використання ресурсів в межах країни передбачає їх повну зайнятість, що в свою чергу забезпечує потенційний обсяг виробництва. Якщо у виробництві задіяні всі наявні суспільні ресурси, то економіка перебуває на межі виробничих можливостей.