
- •Тема 2. Економічна система суспільства План
- •1. Економічні потреби їх суть та структура. Піраміда Маслоу. Закон зростання потреб та механізм його дії.
- •2. Економічні інтереси: сутність, суб’єкти, класифікація
- •3. Економічна система, її сутність, цілі й основні структурні елементи. Типи економічних систем
- •Доіндустріальна;
- •Індустріальна;
- •Постіндустріальна.
- •Власність у системі економічних відносин
- •Трансформація форм власності в Україні. Роздержавлення та приватизація
- •Питання для самоконтролю
Тема 2. Економічна система суспільства План
Економічні потреби їх суть та структура. Піраміда Маслоу. Закон зростання потреб та механізм його дії.
Економічні інтереси: сутність, суб’єкти, класифікація.
Економічна системи її сутність, цілі та основні структурні елементи. Типи економічних систем.
Власність у системі економічних відносин.
Трансформація форм власності в Україні. Роздержавлення та приватизація.
Міні-лексикон: Економічна система. Продуктивні сили. Економічні відносини. Господарський механізм. Соціально-економічна формація. Цивілізація. Постіндустріальне суспільство. Економічний закон зростання потреб. Економічні інтереси. Взаємодія економічних інтересів. Власність. Типи, форми, види власності. Структура відносин власності. Суб’єкти власності. Об'єкти власності. Право власності. Роздержавлення. Приватизація.
Література:
Основна: 1, 2, 3, 8, 9,10
Додаткова:21, 22, 24, 35
Інтернет – ресурс: 67,68,70,72
1. Економічні потреби їх суть та структура. Піраміда Маслоу. Закон зростання потреб та механізм його дії.
Потреби як визначальний чинник доцільної поведінки економічних суб'єктів є однією з фундаментальних категорій економічної науки.
Потреби, що мають об’єктивно-суб’єктивний характер, класифікують:
I. За характером виникнення:
— первинні (базові), пов'язані із самим існуванням людини: їжа, одяг, безпека, житло тощо;
— вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: модний одяг, комфортне житло, інформація та ін.
II. За ступенем реалізації:
— абсолютні (перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром економічного розвитку);
— дійсні (формуються залежно від досягнутого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду);
— платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом).
IIІ. За засобами задоволення:
— матеріальні (потреби в матеріальних благах);
нематеріальні (духовні потреби).
ІV. За способом задоволення :
— потреби в предметах споживання (особисті, індивідуальні потреби)
— потреби в засобах виробництва (виробничі)
V. За суб’єктами:
— індивідуальні, колективні та суспільні; — потреби домогосподарств, підприємств і держави; — потреби суспільно-економічних класів і соціальних груп.
VІ. За нагальністю задоволення:
— першочергові (предмети першої необхідності);
— другорядні (предмети розкоші).
VІІ. Економічні потреби окремої людини, трудового колективу та працівника:
— потреби людини-працівника (зароджуються у виробництві й пов'язані з процесом праці, з можливістю працювати: санітарно-гігієнічні умови праці, фізичні небезпеки, контакти з іншими людьми);
— потреби людини-власника (потреби в отриманні гідної для сучасного суспільства і продуктивності праці величини заробітної плати, у привласненні частини прибутку через механізм володіння акціями підприємства, в отриманні частини доходу від депозитів, у володінні місця проживання та товарами тривалого користування).
У західній літературі найбільш поширеною стала класифікація потреб А.Маслоу «піраміда А.Маслоу»
Безперервний економічний і духовний прогрес суспільства неминуче зумовлює як кількісне, так і якісне зростання потреб. Виникнення нових потреб супроводжується постійним урізноманітненням, примноженням, збагаченням та ускладненням їхньої структури. Прагнення задовольнити зростаючі потреби є спонукальним мотивом удосконалення економічної діяльності, нарощування виробництва економічних благ та поліпшення їхніх якісних характеристик.
Безмежність потреб обумовлена:
постійним їх відновленням;
будь-яка задоволена потреба породжує нову потребу;
за умов ринкової економіки конкурентна боротьба вимагає створення нових благ, і, відповідно, нових потреб;
не існує меж удосконалення структури потреб, як і меж удосконалення людини.
Етапи розвитку потреб:
І – до середини 50-х рр. ХХ ст. – домінування матеріально-речових потреб;
ІІ – з середини 50-х рр. ХХ ст. – домінування соціальних потреб;
ІІІ – з 80-х років ХХст. зрушення у бік гуманітарних потреб, а саме потреб у самореалізації, творчості, духовних потреб, що пов’язано з становленням та розвитком постіндустріального суспільства.