- •1.Предмет і завдання етнографії
- •2. Походження українського народу
- •3. Історико-етнографічне районування України та етнографічні групи
- •4. Антропологічні риси Українців
- •5. Говірки, говори, наріччя
- •6. Говори північного наріччя
- •7. Говори південно-західного наріччя
- •8.Говори південно-східного наріччя
- •9. Рільництво, городництво, обробіток грунту
- •10. Знаряддя для обробітку ґрунту та переробки харчових продуктів
- •11. Тваринництво та птахівництво
- •12. Бджільництво
- •13. Рибальство
- •14.Збиральництво
- •15. Мисливство
- •16. Транспорт і шляхи сполучення
- •17. Чумацтво і візникування
- •18.Лісорубство та лісосплав
- •19.Ткацтво
- •20. Килимарство
- •21.Вишивка
- •22. В’язання
- •23.Обробка шкіри
- •24. Деревообробництво
- •25. Художнє плетіння
- •26.Гончарство
- •27.Гутництво
- •28.Ковальство
- •29. Писанкарство
- •30. Народний господарський календар
- •31. Поселення
- •33.Житло
- •34.Інтер’єр
- •35.Традиції народного харчування
- •36. Регіональні особливості народного харчування
- •37. Вбрання України – Русі х – хііі ст.
- •38.Український одяг 14 – 18 ст.
- •39. Регіональні риси вбрання українців хіх – поч. Хх ст.
- •40.Історичні відомості про сім’ю
- •41.Вибір пари і шлюб.
- •42. Типи та структура сім’ї.
- •43.Внутрісімейні стосунки
- •44. Виховання дітей у сім’ї
- •45.Весільна обрядовість
- •46. Звичаї та обряди пов’язані з народженням дитини
- •47. Поминальні звичаї та обряди
- •48.Громадські релікти звичаєвого права у громадському побуті
- •49. Самоврядування
- •50.Громадські функції соціального захисту селян
- •52.Громадські стосунки у поза виробничій сфері
- •55. Народні знання у галузі медицини
- •56. Народна ботаніка і зоологія
- •57. Українська народна метрологія і календар
- •58. Зимова обрядовість
- •59. Весняний цикл свят
- •60.Літній цикл свят
- •61.Осінні звичаї та обряди
- •62. Передхристиянські вірування інших предків
- •63. Християнізація духовного життя українців
- •64.Етнічні архетипи у релігійному житті
- •65. Система заборон харчування
62. Передхристиянські вірування інших предків
Передхристиянські вірування наших предків поділялись на періоди
Фетишизм – поклоніння предметам неживої природи, що нібито наділені таємничою силою.
Магія – обряди й дії, що пов’язані з вірою в можливість людини впливати на іншу людину чи явища природи.
Анімізм – віра в існування душі та духів. Добрих духів, упирів. Виникає ієрархія божеств в племенах. Мали святі гаї де поклонялись деревам, ясеням, дубам, здійснювали жертвоприношення. Ставили ідолів.
Перун – світоносне начало. Символи кінь, громовий або сонячні знаки,дубове листя
Сварог - бог світла
Жертвоприношення людей похилого віку обслуговували волхви.
Капище - прибудова до храму
63. Християнізація духовного життя українців
860 рік Аскольд охрестився разом зі своєю дружиною
988 рік – хрещення КР
Ярослав Мудрий зруйнував храм Велеса 1010 рік
Придушив повстання волхвів в Ростові 1024 рік. Церковний світогляд надавав релігійним почуттям та знанням нового змісту. Дохристиянські божества переводились у демонічну ієрархію, проте свята зазнали дохристиянського впливу
64.Етнічні архетипи у релігійному житті
Колишній досвід народу в первісних формах (етнічних архетипах) передавався від покоління до покоління. Найбільш значним був архетип доброї матері. Велика матір – слов’яни пов’язували з хліборобським життям. Одним з різновидів є матір природа, земля. У народній уяві земля не відділена від води. Особливого апогею цей архетип набув у вигляді Божої Матері або Богородиці
Ар. Св. Юрія боровся проти зла
Архетип Перуна – св. Ілля
65. Система заборон харчування
Одною з найпоширеніших заборон, адаптованих християнською релігією, є постування, заборона споживання конини, заборона споживання крові. Заборонялося споживати здохлих тварин, не допускалися до спільної трапези люди які займалися здиранням шкіри. Не можна було пекти хліб у п’ятницю тримати двері відчиненими при садженні хліба у піч, торкатися до хліба нечистій жінці, позичати з дому хлібну діжу.
