35.Традиції народного харчування

Найбільш поширеними в Україні стравами були ті, що виготовлені з рослинних складників. Загалом щоденну їжу можна розподілити га дві групи: страви з рослин, і страви з продуктів тваринного походження. Перші в свою чергу поділяються на страви з зернових і овочеві, другі на м’ясні, молочні й рибні. Українській кухні притаманне приготування страв переважно способом варіння й тушкування і меншою мірою смаження й печіння, що зумовлено конструкцією української печі. Серед рослинних страв більшу роль відігравали страви із зернових . каші виготовляли з проса, гречки,кукурудзи,ячменю,вівса,зрідка пшениці. Із печених страв найбільше цінувався хліб. В Україні хліб пекли з житнього борошна. Найбільш характерним способом виготовлення хліба був опарний. Хліб завдавали у дерев’яній діжі на залишкові речовини з минулої випічки, вимішували спочатку дерев’яною кописткою а з додаванням борошна рукою. Тісто підходило декілька годин у теплому місці. Випікали хліб у гарячій печі на капустяному або дубовому листі без форми. Хліб готували раз на тиждень в суботу. Цим займалися жінки, рідше дівчата. існувало три різновиди борщу. Найпоширенішим був борщ з капустою і квашеним буряком, морквою, цибулею. У ХІХ ст. до борщу додавали вже картоплю. На півдні й сході України борщ готували з квасолею. Заправляли його буряковим квасом, сироваткою. На свята готували борщ з м’ясом, а у будні заправляли салом. у піст в юшку клали сушену рибу або гриби і заправляли олією. Навесні готували зелений борщ із щавлем, молодою зеленню кропиви, лободи, кропу петрушки, заправляли яйцями. Дуже поширеною овочевою стравою був капусняк із квашеної капусти з пшоном. Цибуля,часник, червоний перець були популярним приправами. Із фруктів і ягід робили начинки для пирогів, вареників, використовували їх для узварів

36. Регіональні особливості народного харчування

Споконвічно Україна славилася Як край садівництва. Відповідно, у традиційному харчуванні українців чільне Місце посідали фрукти та ягоди. Найчастіше вживалися яблука, груші, сливи, вишні, черешні, порічки, з дикоростучих - калину, бузину, чорниці, маслини, терен. Влітку та Восени фрукти ї ягоди їли свіжими. На зиму їх сушили. Для цього використовували печі и спеціально обладнані у садах сушні. Іноді фрукти сушили на сонці, розклавши їх на чисті дерев'яні дошки або на Солом'яний дах.

У лісових, лісостепових та гірських районах суттєвім ДОПОВНЕННЯМ до раціону були гриби. їх змажемо, тушкували ,варили з картоплею, юшкою. На зиму гриби засушували у печі або на сонці, а також засолювали.

Основна маса населення м'ясні страви споживала рідко, здебільшого на свята. М'ясо, сало и рибу в бідних сім'ях використовували Лише Як приправу. Однак незважаючи на ці, до традиційної народної кулінарії входив значний асортимент ВИРОБІВ з м'яса. Найуживанішою Була свинина, менше - Баранина. Яловичина вживалися порівняно рідко. На свята також різали курей, гусей, качок. У Деяк регіонах розводили індиків. Свіже м'ясо споживали рідко, Як правило, коли забивали худобу. Основні Його Частину переробляли з метою тривалого Зберігання: взимку заморожували, навесні засолювали. Побутував и такий ефективного спосіб консервування,

На Східній Україні ковбаси переважно підсмажували або запікали у печі для тривалого Зберігання заливали смальцем. . З Товстих кишок, наповнених відвареною гречаною, ячмінною, вівсяною кашею, перемішаною з кров'ю, готували кров'янку. Варення вухами, язиком, легень, щоковини, підчеревиною начиняли вичіщений шлунок, Який потім відварювали у воді чі запікали у печі. Цю страву називаєся салтісон.Однією з Поширення на Україні страв БУВ холодець. Для Його пріготування впродовж тривалого часу відварювали м'ясо, ноги та голову. Відварене м'ясо відокремлювали від кісток, Розкладай у миски, заливали розсолом та ставили у холодного Місце, щоб страва затвердла. Їли холодець з ГОСТРИМИ приправами: хріном, гірчіцею, перцем, оцтом.