- •1.Предмет і завдання етнографії
- •2. Походження українського народу
- •3. Історико-етнографічне районування України та етнографічні групи
- •4. Антропологічні риси Українців
- •5. Говірки, говори, наріччя
- •6. Говори північного наріччя
- •7. Говори південно-західного наріччя
- •8.Говори південно-східного наріччя
- •9. Рільництво, городництво, обробіток грунту
- •10. Знаряддя для обробітку ґрунту та переробки харчових продуктів
- •11. Тваринництво та птахівництво
- •12. Бджільництво
- •13. Рибальство
- •14.Збиральництво
- •15. Мисливство
- •16. Транспорт і шляхи сполучення
- •17. Чумацтво і візникування
- •18.Лісорубство та лісосплав
- •19.Ткацтво
- •20. Килимарство
- •21.Вишивка
- •22. В’язання
- •23.Обробка шкіри
- •24. Деревообробництво
- •25. Художнє плетіння
- •26.Гончарство
- •27.Гутництво
- •28.Ковальство
- •29. Писанкарство
- •30. Народний господарський календар
- •31. Поселення
- •33.Житло
- •34.Інтер’єр
- •35.Традиції народного харчування
- •36. Регіональні особливості народного харчування
- •37. Вбрання України – Русі х – хііі ст.
- •38.Український одяг 14 – 18 ст.
- •39. Регіональні риси вбрання українців хіх – поч. Хх ст.
- •40.Історичні відомості про сім’ю
- •41.Вибір пари і шлюб.
- •42. Типи та структура сім’ї.
- •43.Внутрісімейні стосунки
- •44. Виховання дітей у сім’ї
- •45.Весільна обрядовість
- •46. Звичаї та обряди пов’язані з народженням дитини
- •47. Поминальні звичаї та обряди
- •48.Громадські релікти звичаєвого права у громадському побуті
- •49. Самоврядування
- •50.Громадські функції соціального захисту селян
- •52.Громадські стосунки у поза виробничій сфері
- •55. Народні знання у галузі медицини
- •56. Народна ботаніка і зоологія
- •57. Українська народна метрологія і календар
- •58. Зимова обрядовість
- •59. Весняний цикл свят
- •60.Літній цикл свят
- •61.Осінні звичаї та обряди
- •62. Передхристиянські вірування інших предків
- •63. Християнізація духовного життя українців
- •64.Етнічні архетипи у релігійному житті
- •65. Система заборон харчування
1.Предмет і завдання етнографії
Назва етнографія походить від грецьких слів етнос – народ і графо- пишу. Етнографія здебільшого охоплює фіксацію і опис побуту та різних галузей народної культури.
Об’єкт: народи, нації та їх частки, етнічні та етнографічні групи
Предмет: вивчення властивостей етносу завдяки яким він виділяється серед інших етносів. Головним предметом є традиційна побутова культура
2. Походження українського народу
У київському літописі 1187 року зафіксована назва Україна. Навів термін з приводу смерті перяславського князя Володимира Глібовича за яким плакали переяславці і за ним Україна тужила. Ще не давало етнотопоніму Україна. Офіційною вважається періодизація етносу яка надана відомим вченим Ф.Шевченком, який відзначав що український етнос виділяється з другої половини ХІІ ст до середини 17 століття. Після татаро-монгольської навали та руйнації князівств більшість майбутніх українських земель опинились у складі Великого Князівства Литовського та польської держави. У другій половині 16- п.п17 століття виділяється той етнографічний поділ України який існує й досі з окремими корективами.
3. Історико-етнографічне районування України та етнографічні групи
ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНИЙ РЕГІОН: Слобідська Україна, середнє подніпров’я, та південь України
Середнє подніпров’я – Київська, Полтавська, Черкаська, пд. Частина Чернігівської, пд.сх частина Житомирської, Сумської областей, сх.Вінницької, пн.частина Кіровоградської, пн.зх частина Дніпропетровської області
Слобожанщина – Харківська, пд.сх Сумської, пн.сх. Дніпропетровської, сх.Полтавської, пн.Луганської, Донецької суміжні райони Білгородської та Воронежзької областей
Південна Україна- Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська, пд.райони Дніпропетровської, луганської областей. Північ Криму
ПІВНІЧНИЙ РЕГІОН(ПОЛІССЬКИЙ) Межує з білорусією охоплює північні райони Волинської, Львівської, Житомирської, Київської, Чернігівської, Сумської областей
ЗАХІДНИЙ РЕГІОН: Тернопільська, Хмельницька, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська області. Пд.райони Волинської, Рівенської, Вінницької областей. Західний регіон поділяється
Волинь- Волинська, Рівенська, пд.зх Житомирщина, пн.Хмельницької, Тернопільської, Львівської областей
Поділля- Вінницька, Тернопільська області, пд.частина Чернівецької, зх.Івано-Франківської і Львівської областей.
Прикарпаття- Львівська, Івано-Франківська, Тернопільска області
Гуцульщина- Івано-Франківська, Чернівецька області
Бойківщина- переважно Івано-Франківська та Львіська області, центральні Карпати
Лемківщина- зх.частина Карпат, частково Закарпаття
Закарпаття-закарпатська область
4. Антропологічні риси Українців
Важливо приділити увагу праці Ф.Вовка «антропологічні особливості Українського народу». Український антропологічний тип розглядається як різновид адріатичної або донарської риси поширеної серед південних та західних слов’ян
Ознаки: високий зріст, брахікефалія (округла фрма голови), темно забарвлене волосся
Виділяють чотири антропологічних зони
Північна: Волинь, Полісся, північна Галичина
Брахікефалія
Світла пігментація волосся
Тяжіє до білорусів або зх.росіян
Центральна: середня Наддніпрянщина, Поділля, Слобожанщина
Брахікефалія
Прямий ніс
Темні волосся та очі
Західна: закарпаття, прикарпаття, зх.Буковина
Зріст 160-170 см.
Довгий вузький ніс
Південна:Буковина, пн.зх Причорномор’я, нижнє подніпров’я
