Учнівське самоврядування З досвіду роботи

Рабешко О.М

Учнівське самоврядування

з досвіду роботи

2010

Упорядник: Рабешко О.М. – педагог-організатор

Лютинської ЗОШ І-ІІІ ст.

Відповідальний за випуск – Костюк Г. В.,

заступник директора з навчально-виховної роботи Лютинської ЗОШ І-ІІІ ст.

Учнівське самоврядування

з досвіду роботи педагога-організатора

Лютинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

Комп’ютерний набір: Рабешко О. М.

Зміст

1. Кому потрібне самоврядування?.............................................3

2. Який варіант самоврядування обрати?...................................4

3. Чому Учнівське Товариство?.................................................. 7

4. Функції органу учнівського самоврядування в школі…… .7

5. Презентація органу учнівського самоврядування

Лютинської ЗОШ І-ІІІ ступенів………………………….…..….9

6. Планування роботи……………………………………….....11

7. Бюджет самоврядування. ………………………………..….13

8. Діловодство…………………………………………………..14

9. Взаємодія органів учнівського самоврядування з іншими організаціями і об’єднаннями на прикладі організації Пласт. ………………………………………………………...16

10. Як діє самоврядування………………………………………19

11. Школа самоврядування………………………………….….20

1. Кому потрібне самоврядування?

Складно переоцінити роль учнівського самоврядування, однак у педагогічній практиці важко впроваджується цей компонент гро­мадянської, правової, політичної, економічної освіти, важливої для особистісного становлення школяра, виховання таких його якостей, як ініціативність, відповідальність, самостійність, незалежність.

Кому ж потрібне самоврядування. Перш за все це держава, суспільство, школа та самі діти. Проте ставлення до учнівського самоврядування традиційно скептичне. Вважається, що основна мета школи - дати ді­тям освіту - зазвичай розуміється як навчання з метою здачі іспитів та вступу до ВНЗ. Досвід, який отримують діти у самоврядуванні недооцінюється. Однією з причин є замовне самоврядування за вказівкою «зверху». В багатьох випадках таке самоврядування дає позитивні результати. Проте, часто самоврядування - це спосіб виконати виховну роботу школи руками дітей. Дітям пропонується реалізація виховних планів школи. Використову­ється ігрова форма, що припускає створення структур («президент»,«уряд», «парламент»), які на ділі є органами, що працюють над ви­конанням цих самих планів. Оці­нюючи таку форму, не можна не визнати, що це крок уперед. Діти тут не просто пасивні «спостерігачі», а учасники певної діяльності. Однак чи самовряду­вання це, чи інтерактивна форма виховної роботи?

Реалізація підходу з впровадження повноцінного самоврядування є важкою справою, існують деякі проблеми, вирішення яких лежить за можливостями шкіл.

Перша з них — недо­лік кваліфікованих педагогічних кадрів, що орієнтуються в політиці, праві, менеджменті. (Одна тема з правознавства про самоврядування і все).

Друга — неготовність адміністрації передава­ти свої повноваження. Є ряд питань, які не врегульовані на законодавчому рівні та традиції, які не дозволяють самоврядуванню зайняти своє місце.

Третя — матеріальні ви­трати на реалізацію самоврядування, здійснення демокра­тичних процедур тощо.

Проте випускник, який пройшов школу самоврядування стоїть на голову вище свого однолітка. Основним критерієм випускника, на мою думку має бути не тільки атестат, але і рівень особистісної й соці­альної зрілості. Можливо з атестатом про успішність варто видавати атестат громадянина, чи робити в атестаті запис про суспільну та громадську значимість?

2. Який варіант самоврядування обрати?

Учнівське самоврядування є не тільки основною ланкою у становленні дитячого колективу та самообслуговування, але є школою для майбутніх лідерів та громадян нашої держави. Воно уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає й забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню у них громадянськості, організаторських якостей, виступає ініціатором в проведенні різноманітних заходів.

У школах органи самоврядування представлені трьома основними варіантами:

1. Представницький варіант. До учнівського комітету входять старости всіх класів. Така структура дає змогу оперативно доводити до відома учнів, особливо у великій школі, рішення учнівського комітету, організувати будь-яку акцію, підбити підсумки.

2. Комунарський варіант. Передбачає при організації конкретної справи створення тимчасового штабу або ради із зацікавлених учнів. Члени ради залучають весь колектив школи до справи, дають доручення, організовують роботу. Після їх завершення штаб (рада) самоліквідується, натомість виникає інша тимчасова структура для нової справи.

3. Комісійний варіант. Згідно з ним на загальних зборах чи конференції формується учнівський комітет. Вони обирають зі свого складу голову, заступника, секретаря комітету, решта очолюють комісії, до яких добирають активістів класів. Такий склад комітету є поширеним, але часто він буває заформалізованим або взагалі бездіяльним.

В Лютинській ЗОШ представлений варіант, який має назву – адміністрація (додаток 1). Він є поєднанням кількох варіантів з вище перерахованих. Зокрема представник кожного класу та об’єднання входить в учнівську Раду школи, яка в певній мірі представляє весь учнівський контингент школи відповідно до віку та роду занять та впливає на роботу адміністрації. Адміністрація має комісії, які виконують адміністративні функції (дисципліна, майно, фінанси, інформація) і комітети (організаційний та правовий), які координують роботу між адміністрацією та центрами .

Отже ми в якійсь мірі відійшли від поширеної практики, коли в самоврядуванні представлено близько десяти комісій. Однією з причин було те, що в однокомплектній сільській школі немає такої кількості активних дітей, аби повноцінно представити всі комісії. Друга причина це та, що неможливо створити стільки комісій, щоб охопити всі напрямки.

Конкретна справа в такому варіанті реалізується наступним чином: адміністрація забезпечує умови для реалізації, колектив школи (постійний або тимчасовий) береться за її виконання утворюючи центр (штаб).

Вищим органом учнівського самоврядування в школі є Загальношкільні учнівські збори, які проходять у формі лінійки для визначення завдань на новий навчальний рік і оцінки діяльності адміністрації (додаток 1).

Законодавчим органом УТ є Рада Учнівського Товариства, яка двічі на рік – осінню, і весною збирається на чергові засідання, де

• формується новий склад ради;

• розглядається і затверджується бюджет УТ;

• схвалюються доповнення до положень;

• вносяться зміни до статуту;

• приймається звіт адміністрації УТ

Рада Учнівського Товариства в разі потреби може зібратись на позачергове засідання (додаток 1).

Свою роботу виконавчий орган планує на півріччя орієнтовно за такими розділами:

1. Вступ (короткий аналіз роботи за попередній період, завдання на новий).

2.Організаційна робота. Засідання Ради, Адміністрації, режим роботи, планування напрямків і види заходів.