4. Інші показники національного обсягу виробництва

Ва­ло­вий національ­ний про­дукт (ВНП) —це ринко­ва вартість кінце­вих то­варів і по­слуг, ви­роб­ле­них за пев­ний проміжок ча­су, як пра­ви­ло, за рік, за до­по­мо­гою фа­к­торів ви­роб­ниц­тва, що на­ле­жать ре­зи­ден­там пев­ної країни, на­при­к­лад Ук­раїни, не­за­леж­но від то­го, де ви­ко­ри­сто­ву­ва­лись ці фа­к­то­ри — в Ук­раїні чи за кор­до­ном. Нав­па­ки, та ча­ст­ка про­дукції (до­хо­ду), що ви­роб­ле­на в Ук­раїні за до­по­мо­гою фа­к­торів ви­роб­ниц­тва, що на­ле­жать іно­зем­цям, ви­ра­хо­вується із ВНП Ук­раїни.

Відмінність між ВВП і ВНП по­ля­гає у так зва­них іно­зем­них фа­к­тор­них до­хо­дах. Щоб от­ри­ма­ти ВНП, потрібно до ВВП до­да­ти над­ход­жен­ня на фа­к­то­ри ви­роб­ниц­тва від реш­ти світу (при­бут­ки, зар­пла­та, за­роб­лені ре­зи­ден­та­ми за кор­до­ном) і відня­ти пла­тежі за фа­к­то­ри ви­роб­ниц­тва решті світу (при­бут­ки, зар­пла­та, за­роб­лені іно­зем­ця­ми в даній країні):

Як­що над­ход­жен­ня в країну за фа­к­то­ри ви­роб­ниц­тва від реш­ти світу пе­ре­ва­жа­ють над пла­те­жа­ми за фа­к­то­ри решті світу, то ВНП країни пе­ре­ви­щує її ВВП. І на­впа­ки, як­що ці над­ход­жен­ня менші за пла­тежі, то ВВП країни більший, ніж її ВНП. Для більшості країн різни­ця між ВВП і ВНП не­знач­на і змінюється з пе­ребігом ча­су повільно, але існу­ють ви­нят­ки. Чи­ма­ло швей­царсь­ких ком­паній ма­ють свої філіали за кор­до­ном. У ре­зуль­таті її ВНП пе­ре­ви­щує ВВП при­близ­но на 5%. ВНП Па­ки­ста­ну та­кож пе­ре­ви­щує йо­го ВВП, бо знач­ний відсо­ток па­ки­станців пра­цює за кор­до­ном і ре­гу­ляр­но над­си­лає тру­дові до­хо­ди на батьківщи­ну. Особ­ли­во по­ка­зо­вою є си­ту­ація в Ку­вейті, який про­тя­гом ба­гать­ох років ви­ко­ри­сто­ву­вав свої до­хо­ди від наф­ти, щоб ку­пу­ва­ти ак­ти­ви за кор­до­ном. Унаслідок ви­со­ких до­ходів від іно­зем­них інве­стицій ВНП Ку­вей­ту пе­ре­ви­щує йо­го ВВП при­близ­но на тре­ти­ну. Нав­па­ки, ВНП Ірландії, Данії менші, ніж їхні ВВП. Ок­ремі країни, в то­му числі й Ук­раїна, публіку­ють ли­ше по­каз­ник ВВП, що мож­на по­яс­ни­ти знач­ни­ми ста­ти­стич­ни­ми тру­д­но­ща­ми об­чис­лен­ня ВНП.

ВВП як вимірник за­галь­но­го об­ся­гу ви­роб­ниц­тва має такий не­долік: він за­ви­щує об­сяг про­дукції для спо­жи­ван­ня і для на­гро­мад­жен­ня но­во­го капіта­лу. Річ у тім, що з ньо­го не ви­ра­хо­вується та ча­с­ти­на річно­го об­ся­гу ви­роб­ниц­тва, яка потрібна для відшко­ду­ван­ня капіталь­них благ, ви­ко­ри­ста­них у ви­роб­ництві впро­довж ро­ку. Щоб от­ри­ма­ти річний об­сяг ви­роб­ниц­тва, який іде на спо­жи­ван­ня і на приріст капіта­лу, об­чис­лю­ють чи­с­тий внутрішній про­дукт.

Чи­с­тий внутрішній про­дукт (ЧВП) — це ва­ло­вий внутрішній про­дукт, ско­ри­го­ва­ний на су­му амор­ти­заційних відра­ху­вань:

ЧВП = ВВП — Амор­ти­зація.

Він вимірює за­галь­ний об­сяг про­дукції, який уся еко­номіка — до­мо­гос­по­дар­ст­ва, фірми, уряд та іно­земці — мо­же спо­жи­ти, не погіршу­ю­чи ви­роб­ни­чих мож­ли­во­стей на­ступ­них років.

У си­с­темі національ­них ра­хунків особ­ли­ву зна­чущість має національ­ний дохід (НД).

Національ­ний дохід (НД) — це весь дохід, за­роб­ле­ний уп­ро­довж ро­ку влас­ни­ка­ми ре­сурсів, що є ре­зи­ден­та­ми пев­ної дер­жа­ви, не­за­леж­но від то­го, де ці ре­сур­си ви­ко­ри­сто­ву­ють­ся — у власній країні чи за кор­до­ном. Для ви­зна­чен­ня національ­но­го до­хо­ду з ВНП не­обхідно ви­ра­ху­ва­ти амор­ти­зацію та не­прямі по­дат­ки на бізнес:

НД = ВНП — Амор­ти­зація — Не­п­рямі по­дат­ки.

Національ­ний дохід мож­на та­кож пря­мо одер­жа­ти до­да­ван­ням усіх фа­к­тор­них до­ходів ре­зи­дентів — за­робітної пла­ти, рен­ти, про­цен­та та при­бут­ку.

Національ­ний дохід мож­на роз­гля­да­ти як по­каз­ник то­го, скільки кош­тує суспільст­ву от­ри­ман­ня об­ся­гу національ­но­го ви­роб­ниц­тва.

У вітчиз­няній пра­к­тиці національ­ний дохід досі поділя­ють на фонд спо­жи­ван­ня і фонд на­гро­мад­жен­ня.

Фонд спо­жи­ван­ня — це та ча­с­ти­на національ­но­го до­хо­ду, яка за­без­пе­чує за­до­во­лен­ня ма­теріаль­них і куль­тур­них по­треб лю­дей і по­треб суспільст­ва за­га­лом (на освіту, обо­ро­ну і т.д.).

Фонд на­гро­мад­жен­ня — це та ча­с­ти­на національ­но­го до­хо­ду, яка за­без­пе­чує роз­ви­ток ви­роб­ниц­тва.

Особистий дохід – сумарний дохід, який домогосподарства отримують упродовж року.

Використовуваний дохід – це особистий дохід після сплати податків.