2. Ліквідація рхб зараження

1. Проведення спеціальної обробки військ.

2. Дегазація, дезактивація, дезінфекція ділянок місцевості, доріг, фортифікаційних споруд та пилопридушення на них.

2.2 Дегазація, дезактивація, дезінфекція ділянок місцевості, доріг, фортифікаційних споруд та пилопридушення на них.

Дегазація, дезактивація, дезінфекція (ДДД) ділянок місцевості, доріг, фортифікаційних споруд організується та здійснюється з метою зменшення ризику зараження військ в умовах РХБ зараження.

ДДД ділянок місцевості та доріг здійснюється військовими підрозділами військ РХБ захисту, а в окремих випадках силами та засобами самих військ.

ДДД споруд здійснюється, як правило, силами військ, які займають дані споруди.

Дегазація і дезінфекція місцевості і оборонних споруд є дуже трудомісткою працею і вимагає великих витрат засобів. Так, наприклад, для дегазації місцевості на площі в 1 га необхідно 10-15 тис.л розчину, що дегазує. Тому дегазації і дезінфекції буде підлягати не вся заражена місцевість, і не всі оборонні споруди, і сховища, а тільки деякі проходи і найбільш важливі об’єкти і оборонні споруди, необхідні для забезпечення бойової діяльності підрозділу. До таких об’єктів і оборонних споруд відносяться: командні, спостережні і медичні пункти, окопи, траншеї і ходи сполучення; сховища для особового складу, вогневі позиції, проходи в заражених ділянках місцевості, пункти водопостачання, місця стоянки літаків на аеродромах; територія складів (баз) і під’їзди до них і т. і.

Дегазація в літніх умовах проводиться розсипанням гіпохлориду кальцію (ГК), хлорного вапна з наступним зволоженням водою.

Окопи, траншеї, ходи сполучення з одягом крутості дегазуються нанесенням шару кашиці ГК, а без одягу крутості – зрізанням шару ґрунту товщиною до 5 см з берм, одягу крутості і дна траншеї. Зовнішнє маскування негайно відновлюють. Завчасним нанесенням на одяг крутості окопів, траншеї, ходів сполучень шару глини (бруду) товщиною З-6 мм виключають її зараження 0Р.

Дезактивацію польових оборонних споруд і сховищ без одягу крутості підрозділи проводять зрізанням зараженого ґрунту з берм і дна траншеї (окопу, ходу сполучення) товщиною до 3 см, снігу – 20 см, ущільненого снігу – до 90 см. Дезактивація входів, люків, дверей, амбразур фортифікаційних споруд, одягу крутості траншей, окопів, ходів сполучень проводиться обмітанням вологими віниками.

Невеликі за обсягом роботи по дезактивації, дегазації і дезінфекції місцевості, польових оборонних споруд і сховищ виконуються в підрозділах усіх родів військ самостійно.

3. Підтримання живучості військ в умовах рхб зараження

Підтримання живучості підрозділів в умовах РХБ зараження здійснюється шляхом:

1. Оповіщення підрозділів про рхб обстановку.

2. Застосування засобів індивідуального і колективного захисту.

3. Виконання режимно-обмежувальних заходів на зараженій території.

3.1. Оповіщення підрозділів про радіаційну, хімічну, біологічну обстановку

Оповіщення військ про РХБ обстановку організується штабами та здійснюється з метою своєчасного визначення початку використання засобів індивідуального та колективного захисту особовим складом.

Оповіщення досягається подаванням встановлених сигналів: “Радіаційна небезпека” та “Хімічна тривога”.

В они передаються усіма каналами зв’язку і дублюються звуковими і світловими сигналами. Командир підрозділу визначає засоби, дублюючи ці сигнали, порядок подачі та дій ними особового складу. В якості дублюючих засобів можуть використовуватися звукова, світлова, кольорова сигналізації і гучномовний зв’язок. Засоби сигналізації повинні забезпечити доведення сигналів оповіщення до всього особового складу в мінімально короткі строки.

За сигналами “Радіаційна небезпека” і “Хімічна тривога” об’єкти колективного захисту переводяться в режим повної ізоляції і після уточнення обстановки рішенням командира установлюється режим фільтровентиляції, а вентиляційні системи без фільтрів вимикаються або переводяться на режим рециркуляції повітря.

Протягом здійснення маршу сигналами “Радіаційна небезпека” і “Хімічна тривога” автомобілі зупиняються. Особовий склад при знаходженні в критих машинах і всі водії одягають респіратори або протигази. При знаходженні на відкритих машинах особовий склад, крім того, одягає захисні плащі. Стекла кабін, люки, жалюзі і задні клапани тентів автомобілів (тягачів) закриваються. Після цього рух поновлюється.

Сигнал оповіщення про закінчення радіоактивного, хімічного і біологічного зараження не установлюється. Засоби індивідуального захисту знімаються за розпорядженням командира підрозділу після того, як за допомогою приладів буде установлена відсутність небезпеки ураження особового складу.