
Правопис складних слів
§ 55. Загальні правила правопису складних слів
Складні слова утворюються з двох і більше коренів. Із структурного погляду творення складних слів може відбуватися кількома способами:
Без сполучного звука: всюдихід, Калінінград, Ленінград, радіокомітет, трикутник; сюди ж належать складні слова, у яких перша частина виступає у формі непрямого відмінка: двадцятидвохрїчний, п'ятирічка, семимильний.
За допомогою сполучних звуків о, е (є).
У складних словах, першою частиною яких є прикметник, сполучним звуком виступає о: важкоатлет, червонопрапорний, чорногуз, чдрно-сірий; якщо першою частиною складного слова є прикметник м'якої групи, то перед о завжди пишеться ь: вранішньо-свіжий, давньоверхньонімецька (мова), середньовічний, синьоокий.
О виступає також після твердих приголосних у складних словах з першою іменниковою, займенниковою або дієслівною частиною: атомохід, вертоліт, грушовидний, міномет, лісостеп, самовчитель, самодур. Але: очевидно, очевидячки, овочесховище.
Коли першою частиною складного слова є іменник м'якої групи, то після кінцевого м'якого неподовженого приголосного пишеться е: бурелом, волевиявлення, землекористування, землевласник, кулемет, полезахисний, працездатний, серцеїд, яйцеподібний, вогнемет, місяце-кід. Але: конов'язь, коногдн, костоправ, костогриз.
Після кінцевого й або м'якого подовженого приголосного першої частини пишеться є: життєпис, життестверджуючий, смігптє-збірник; боєздатність, краєзнавство.
Примітка. У складному слові кожум'яка сполучним звуком виступає у, що з походження є флексією знахідного відмінка однини: кожу + м'яти.
Складні слова можуть писатися разом і через дефіс. 1. Разом пишуться:
а) Усі складноскорочені слова й похідні від них: держбанк, держконтроль, кербуд, колгосп, комсомол, комунгосп, міськком, обком,облзинконкдм, продмаг, профспілка, радгосп, сільгосптехніка, соцстрах, універмаг; колгоспівський, комсомольський, комунгоспівський,обкдмівський, профспілковий, радгоспівський.
Сюди належать і всі складноскорочені слова з першими частинами: ааіа-, авто-, агро-, біо-, вело-, водо-, газо-, геліо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-, електро-, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, космо-, лже-, макро-, мета-, метео-, мікро-, мілі-, моно-, мото-, мульти-, нео-, палео-, псев-до-, радіо-, рентгене-, соціо-, стерео-, супер-, теле-, термо-, турбо-, фоно-, фото- й под.
б) Складні слова, першою частиною яких е кількісний числівник (коли він не позначається цифрою): двадцятип'ятирічний, двобічний, трипроцентний, чотиримісячний, сімдесятиріччя, трикутник, триразова.
2. Через д е ф і с пишуться:
а) Словосполучення, що становлять повторення одного й того ж слова з метою підсилення його основного значення, зокрема в дієсловах для підкреслення інтенсивності дії: ходйв-ходйв, робйв-робйв,писав-писав; у прикметниках і прислівниках для вираження великої міри ознаки: білий-білий, легенький-легенький, маленький-малень- кий; багато-багато, темно-темно, тихо-тихо.
Примітка. Ці словосполучення слід відрізняти від повторення одного й того ж слова зі значенням багаторазовості дії або множинності. Пор.: Він малював-малював мій портрет, але так і не закінчив (у значенні «довго малював») і Юний художник усе малював, малював (у значенні *багато малював»),
б) Словосполучення, що становлять поєднання синонімічних слів:лю5о-дорого, тишком-нишком; антонімічних слів: більш-менш; близьких значенням слів, що передають єдине поняття; батько-мати(батьки), хліб-сіль (їжа); слів із тим самим коренем, але з різними префіксами й суфіксами: велйкий-превелйкий, давним-давно, добре-предобре, з давніх-давен, з діда-прадіда, мало-помалу
Примітка. Два однакових іменники, з яких один має форму називного відмінка, а другий — орудного, пишуться окремо: дурень дурнем, кінець кінцем, один одинцем, одним одна, чин чином, честь честю. Так само й займенники сама самотію.
не
Примітка. Словосполучення зі значенням приблизності або певних; числових меж можуть складатися й з двох числівників, що позначаються цифрами. У таких випадках між ними ставиться тире: 2—3 (дні), 3—4 (години), учні 7—10 класів.
г) Літерні скорочення складних слів, які пишуться разом або через дефісі с.-г.— сільськогосподарський, с.-д.— соціал-демократ, ст.-сл.— старослов'янський.
Але літерні скорочення, утворені від словосполучень, пишуться окремо: с. г.— сільське господарство.